донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.04.2011 р. справа №38/252пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:Позднякова І.О. –за довіреністю №133-11 «д»від 30.12.2010р.
від відповідача:ОСОБА_5 –за довіреністю №2268 від 17.12.2010р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Макіївка Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від17.02.2011 року
у справі№38/252пд (суддя Лейба М.О.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області
до відповідача
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Макіївка Донецької області
проврегулювання розбіжностей
ВСТАНОВИВ:
У 2010 році Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Макіївка Донецької області про врегулювання розбіжностей при укладенні договору про постачання електричної енергії №775, а саме: викласти п. 3 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №775 в редакції позивача: „Споживач до 6 числа поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за активну електричну енергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді, на підставі виставленого Постачальником рахунка. Розмір суми попередньої оплати розраховується Постачальником як сума добутків, визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифів відповідного класу, на обсяг споживання електричної енергії, обумовлений у додатку № 8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, Постачальник розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Рахунок для здійснення попередньої оплати Постачальник надає Споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому” та п. 5 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №775 в редакції позивача, а саме: «За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем „Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)” (додаток № 10 до Договору) та інших умов Договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від Споживача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.11р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області задоволені в повному обсязі та п. 3 і 5 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №775 викладені в редакції позивача.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Макіївка Донецької області з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 17.02.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник посилається на абз. 2 п. 6.6 Правил користування електричною енергією.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області надіслав відзив та доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Представник відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Макіївка Донецької області в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №7501 від 01.11.2010р. позивачем на адресу відповідача був направлений проект договору про постачання електричної енергії в зв»язку з закінченням строку дії договору №775 від 22.12.2003р. на поставку електроенергії.
В свою чергу, відповідач листом від 15.11.2010р. повернув проект договору про постачання електричної енергії з протоколом розбіжностей, який також не узгоджений з ВАТ «Донецькобленерго»в порядку ст. 181 Господарського кодексу України.
Відповідач наполягає на редакції п. 3 та 5 Додатку №5 до договору наступного змісту: п.3 - „Розрахунки за електричну енергію здійснюються відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку, шляхом перерахування Споживачем звіту про обсяги спожитої електроенергії в розрахунковому періоді. Рахунок для здійснення розрахунку Постачальник надає Споживач одночасно з наданням Споживачем звіту про обсяги спожитої електроенергії в розрахунковому періоді. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між Постачальником та Споживачам „Акта прийняття-передавання товарної продукції електроенергії” (додаток №10 до Договору) та інших умов Договору. Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за фактичними показами засобів обліку згідно порядку, обумовленого у додатку № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених Договором і ПКЕЕ”. Пункт 5 Додатку № 5 до Договору №775 вважає за необхідне виключити з тексту.
Отже, неврегульованими залишились редакції п. 3 та п. 5 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про врегулювання розбіжностей.
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (в редакції, що діяла на час відправлення проекту договоур) передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, а також споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії
Згідно п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
За приписами п. 1.3 ПКЕЕ в редакції, що діяла на момент відправлення проекту договору, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно із п.5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Частиною 5 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Щодо викладення п. 3 додатку №5 до договору, то судова колегія вважає правомірним прийняття судом першої інстанції саме редакції позивача, оскільки вона відповідає умовам, викладеним в п. 6.6 ПКЕЕ, відповідно до якого оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.
При цьому, встановлення оплати за фактично відпущену електричну енергію допускається лише за умови взаємної згоди сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.
Крім того, абз. 4 п. 6.6 ПКЕЕ встановлено, що споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Також, редакція п.3 відповідає п. 6.12 ПКЕЕ, яким встановлено схеми величини коштів, яку повинен оплачувати споживач, а саме: сума добутків величин обсягів споживання електричної енергії, визначених за даними (протоколами) автоматизованої системи обліку, на величини відповідних тарифів; обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії; період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на початок або кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору. Обрана схема обов'язково зазначається у договорі і не може бути змінена до закінчення терміну дії договору або внесення до договору в установленому порядку відповідних змін.
Відповідачем належних та допустимих доказів наявності у нього права власності саме на об»єкти електроустановки для подачі електроенергії у приміщення за адресою: АДРЕСА_1, не надано до матеріалів справи.
Щодо викладення п. 5 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №775, то судова колегія вважає також правомірним викладення даного пункту саме в редакції позивача, оскільки його зміст відповідає п. 6.11 ПКЕЕ, згідно якого остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Рахунок на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок), та рахунок на оплату заявленого обсягу споживання електричної енергії на найближчий наступний розрахунковий або плановий період (авансовий платіж або попередня оплата) у разі, коли договором про постачання електричної енергії передбачено виставлення рахунків на авансовий платіж або попередню оплату, надаються постачальником електричної енергії одночасно у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.
Таким чином, редакція п. 3 та 5 додатку №5 до договору не суперечить вимогам Закону України «Про електроенергетику», Правилам користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв»язку з чим правомірно задовольнив позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка Донецької області.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Посилання скаржника на абз.2 п. 6.6 ПКЕЕ відхиляються судовою колегією, оскільки даним абзацем встановлено, що порядок оплати за фактичними показниками можливе лише при наявності взаємної згоди обох сторін.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011 року у справі №38/252пд ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Керуючись статями 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011 року у справі №38/252пд залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 17.02.2011 року у справі №38/252пд –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3 –відповідачу; 4 –ДАГС; 5–ГС Донецьк. обл.