Справа №22ц-289/07                                                   Головуючий у 1 інстанції - Кухтей Р.В.

Категорія -18                                                                Доповідач - Русинчук М.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

З травня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Сівчука Є.І.,

суддів - Мудренко Л.І., Русинчука М.М

при секретарі - Губарик К.А., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2007 року.

Особи, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1;

представник позивача - ОСОБА_4;

відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;

представник відповідачки ОСОБА_3 -ОСОБА_5.

Колегія суддів

встановила:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2007 року позов задоволено.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 9532,8 боргу та по 62,66 грн. судових витрат з кожного.

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати вказане судове рішення в частині стягнення боргу та судових витрат з неї, посилаючись на те, що договір позики відповідачем укладено без її згоди під час окремого проживання подружжя у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, а позичені кошти не пішли на потреби сім'ї.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 14 березня 2005 року ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 1800 доларів США, що за діючим на той день офіційним курсом Національного Банку України (а. с. 21) становило 9532,8 грн., які зобов'язувався повернути протягом двох місяців (а. с. 20). Позичені гроші були направлені в той же день на погашення залишку кредиту і відсотків по ньому, взятого відповідачем 11 березня 2004 року в банку «Надра» на покупку автомобіля «Форд-кур'єр» з реєстраційним номером НОМЕР_1, який за рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 липня 2005 року в справі №2-2071/05 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, що набрало законної сили 14 жовтня того ж року, визнаний спільним майном названого подружжя. Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах останньої справи квитанціями про погашення відповідачем 14 березня 2005 року банківського кредиту і

відсотків по ньому , кредитним договором від 11 березня 2004 року, за яким ОСОБА_2 одержав в банку «Надра» кредит в сумі 12000 грн., показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що він продав ОСОБА_2 згаданий автомобіль з розстроченням платежу за 3200 доларів США і одержав від нього останній платіж в сумі 11000 грн. в банку, де відповідач брав кредит (аркуші 27, 28, 41, 47 зворот справи №2071/05). Як вбачається з посвідчених головуючим зауважень на протокол судового засідання в зазначеній справі ОСОБА_3 визнала, що згаданий кредит брався на придбання автомобіля (аркуш 52 справи №2-2071/05).

Наведені обставини вказують на те, що договір позики одним з подружжя укладався в інтересах сім'ї, оскільки одержані за ним кошти були використані на погашення кредиту, за який придбавався автомобіль для сім'ї, а тому відповідно до правил частини 1 статті 65 СК України даний договір створив обов'язки по поверненню позики і у другого з подружжя (в розглядуваному випадку - у відповідачки).

Оскільки відповідач в обумовлений в договорі строк не повернув взяті в позику гроші, суд першої інстанції обгрунтовано відповідно до вимог статей 526, 541, 1049 ЦК України стягнув всю суму боргу з обох відповідачів в солідарному порядку.

В даному випадку не мають правового значення відсутність згоди відповідачки на укладення згаданого договору позики та факт окремого проживання подружжя на час вчинення вказаного правочину, оскільки, як вже зазначалось, одержані за ним кошти були витрачені на погашення спільних боргів подружжя за кредитом, використаним в період їх спільного проживання на придбання автомобіля для сім'ї.

Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведенні в ньому висновки відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.