Справа 22ц-808/07 Головуючий у 1 інстанції - Маркова Т.Г.
Категорія Доповідач - Ступіна Я.Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: Ступіної Я.Ю. суддів: Темнікової В.І., Мартинюка В.І. при секретарі: Ірметовій О.В. за участю позивачки ОСОБА_1 представника відповідача Фролової Т.С. третьої особиОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області (далі - Фонд) на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 06.11.2006р. по справі за позовом ОСОБА_1до Фонду про стягнення шкоди, заподіяної смертю годувальника, -
встановила:
В липні 2005р. позивачка звернулася в суд з позовом про стягнення шкоди, заподіяної смертю годувальника. Посилалася на такі обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1р. під час виконання трудових обов'язків унаслідок професійного захворювання помер її син ОСОБА_2, про що було складено акт за формою Н-1 від 04.08.2004р. №11. У зв'язку з чим вважає, що має право на страхові виплати як інвалід.
При цьому зазначила, що в неї була встановлена інвалідність 3 групи по 31.07.2001р. з черговим переоглядом.
Оскільки в 2002р. у неї виникло право на пенсію за віком на пільгових умовах, і розмір такої пенсії був більшим ніж розмір пенсії по інвалідності, то нею було оформлено пенсію за віком з 25.01.2002р.
Тому черговий переогляд у МСЕК вона не проходила, але стан її здоров'я не покращився.
Крім того, рішенням суду було встановлено факт її знаходження на утриманні сина.
Відповідач відмовив їй в призначені страхових виплат, мотивуя тим, що вона на момент смерті сина була працездатною.
В судовому засіданні позивачка уточнила позов, зазначив суми, які просила стягнути з відповідача на її користь одноразово: однорічний заробіток потерпілого -34632,50грн. і щомісячні страхові виплати за період з 01.08.2004р. по 01.10.2006р. -20851,98грн.; щомісячно з 01.10.2006р. по 962,01грн.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 06.11.2006р. позов задоволено. З відповідача на користь позивачки стягнуто одноразову страхову виплату -
2
34632,81грн. і щомісячні страхові виплати за період зІНФОРМАЦІЯ_1р. по 01.11.2006р. -21835,01грн.; з 01.11.2006р. по 962,03грн. щомісячно до чергового перерахунку.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд. Посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала скаргу, просила її задовольнити, уточнив, що просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову позивачці.
Позивачка апеляційну скаргу не визнала, заперечувала проти її задоволення,
просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Третя особа була не згодна з апеляційною скаргою, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачка має право на страхові виплати у зв'язку із втратою годувальника як непрацездатна особа, яка перебувала на утриманні померлого сина.
Такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.33 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій інвалідів в особі їх республіканських органів.
Відповідно до п. 1, п.30, п.32 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженного постановою КМУ від 22 лютого 1992 p. N 83, медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності... Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого. Медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК.
3
Як вбачається з матеріалів справи наІНФОРМАЦІЯ_1р. - момент смерті сина позивачки ОСОБА_2, позивачка досягла 52 років, довідки МСЕК про встановлення їй інвалідності у позивачки не було.
23.11.2005р. позивачці була видана довідка МСЕК про встановлення їй 2 групи інвалідності з 04.11.2005р. до 01 грудня 2006р. з черговим переоглядом.
Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки за законом інвалідність особи має бути підтверджена тільки довідкою МСЕК, то не можна інвалідність підтверджувати іншими засобами доказування.
Тобто визнати позивачку непрацездатною особою відповідно до положень ч.2 ст.33 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не можна.
В порушення зазначеної норми ЦПК суд для підтвердження факту інвалідності позивачки взяв до уваги висновок комісії експертів судово-медичної експертизи № 59/45 від 06.03.2006р. про те, що хвороби, якими страждала позивачка наІНФОРМАЦІЯ_1р., були інвалідізіруючими і в наступному під час проведення МСЕК в 2005р. були розцінені як такі, що дали підставу для встановлення їй 2групи інвалідності з загального захворювання.
Оскільки позивачка на момент смерті сина не була непрацездатною, то у неї не має права на страхові виплати від відповідача. Відповідно до цих обставин відповідач на законних підставах відмовив позивачці в призначені страхових виплат.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в задоволені позову.
На підставі ст.ст.33, 35, 55 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Фонду задовольнити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 06.11.2006р. скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1до Фонду про стягнення шкоди, заподіяної смертю годувальника, відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців після його проголошення.