ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" березня 2011 р. м. Київ К-16952/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого – судді
суддів:Тракало В.В.,
Амєліна С.Є.,
Загороднього А.Ф.,
Стародуба О.П.,
Юрченка В.В.,
секретар Мудрицька Ю.В.,
за участю позивача та представника відповідача Скригонюка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до Міністерства внутрішніх справ України. Просив визнати протиправними і скасувати наказ начальника Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України від 9 серпня 2008 року № 91 про оголошення йому догани та наказ Міністра внутрішніх справ України від 15 вересня 2008 року №1453 о/с про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2010 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані наказ Міністра внутрішніх справ України від 15 вересня 2008 року №1453 о/с, наказ Міністра внутрішніх справ України від 24 вересня 2008 року №1504 о/с та наказ начальника Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України від 9 серпня 2008 року № 91.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на службі в органах внутрішніх справ з вересня 2001 року. З квітня 2008 року ОСОБА_7 обіймає посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби із злочинами в агропромисловому комплексі та захисту продовольчої безпеки управління продовольчої безпеки управління боротьби зі злочинами в галузях економіки та на споживчому ринку. Наказом Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України від 9 серпня 2008 року № 91 позивачу було оголошено догану за грубе порушення службової дисципліни. Наказом Міністра внутрішніх справ України 15 вересня 2008 року №1453 о/с позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь за нетактовну поведінку та грубе порушення службової дисципліни. 24 вересня 2008 року видано наказ Міністра внутрішніх справ України №1504 о/с про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді пониження у військовому званні.
Підставою для оголошення догани позивачу стало порушення останнім своїх функціональних обов’язків, а саме невиконання доручення від 28 травня 2008 року та вказівки начальника відділу проаналізувати та надати інформацію для доповіді керівництву Міністерства про стан протидії правопорушенням, які скоєні у рибному та лісовому господарстві (по кожному окремо) строком до 11 червня 2008 року
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»(далі - Дисциплінарний статут), на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну службову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Всупереч вимогам статті 14 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування пояснення у позивача не відбиралось, дані про його відмову надати таке пояснення відсутні. Крім того, судами обґрунтовано зазначено, що оскільки позивач не виконав доручення начальника відділу у строк до 28 травня 2008 року, то саме 28 травня 2008 року необхідно вважати датою, коли про проступок стало відомо начальнику. Догана була оголошена позивачу 9 серпня 2008 року, тобто більш ніж через два місяці з дня, коли про проступок стало відомо начальнику, що не відповідає вимогам статті 16 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що відповідач порушив порядок проведення службового розслідування; строки накладення дисциплінарного стягнення, а також не врахував попередньої поведінки позивача та його позитивну характеристику, а тому обґрунтовано визнали протиправним та скасували наказ Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України від 9 серпня 2008 року № 91 про оголошення позивачу догани за грубе порушення службової дисципліни.
На підставі встановлених обставин та досліджених у справі доказів судами зроблено правильний висновок, що наказ Міністерства внутрішніх справ України 15 вересня 2008 року №1453 о/с про притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності також є протиправним, оскільки, даний наказ видано в період його перебування у відпустці та тимчасової працездатності, про що відповідачу було відомо. Вийшовши за межі позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився і суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував наказ Міністра внутрішніх справ України від 24 вересня 2008 року №1504 о/с про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді пониження у військовому званні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:В.В. Тракало
С.Є. Амєлін
А.Ф.Загородній
О.П. Стародуб
В.В. Юрченко