Справа № 2-а-1550/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"31" березня 2011 р.суддя Ленінського районного суду м. Донецька Стародубцев А.К. розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в Ленінському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльності УПФУ у Ленінському  районі м. Донецька щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2010 року та довічно та про зобов’язання провести нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2011 року та довічно, -                                                                                                                                                                                                                         

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача УПФУ у Ленінському районі м. Донецька про зобов’язання провести нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2011 року та довічно. В обґрунтування позову зазначив, що віднесений до категорії дітей війни. Ніяких доплат до пенсії, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, вчинив неправомірну бездіяльність, чим порушив його права та інтереси. Просив суд визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька щодо не нарахування їй  щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2011 року та довічно, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни»з 01 січня 20110 року та довічно, відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів Державного бюджету України, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення та зобов’язати відповідача здійснювати  нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у майбутньому  довічно або скасування відповідної норми закону.

Позивач у судове засідання не з’явився. Надав до суду заяву, в якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача  у судове засіданні не з’явився. Надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність. З наданих до суду заперечень вбачається, що позовні вимоги  відповідач не визнає та зазначає , що згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок державного бюджету України. Закон України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає, що фінансування витрат пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то отже не убачається будь-яких порушень законодавства з боку відповідача. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та ці положення втратили чинність.  Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є діючими з 09.07.2007. Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». На підставі цього рішення втратила чинність нова редакція ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Разом з тим, Законом України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не передбачені виплатити відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно д п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 1 липня –48,20 грн. та з 1 жовтня –49,80 грн. Отже, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Тому просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Суддя, враховуючи те, що клопотання про розгляд справи за їх відсутністю заявили всі особи, які беруть участь у справі, вважає можливим, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України здійснити судовий розгляд і вирішення справи в порядку письмового провадження, та перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993р., № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22.05.2008 відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції до 01.01.2008, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року (Урядовий кур'єр, 2007, 12, 31.12.2007 N 247), був затверджений прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 гривень.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби –це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідач у запереченнях посилається на положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто, як зазначає відповідач, ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Це посилання є хибним, оскільки ст.5 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч.1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Статтею  71 Закону  України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів  України надано право 2009 році встановлювати  розмірі соціальних виплат, які відповідно  до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в  абсолютних сумах у  межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм  розрахунку яких є  розмір мінімальної  заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених  соціальних виплат згідно із Законом України «Про  соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної  пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про  соціальний захист дітей  війни».  Таким чином, право позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виникає з 01 січня 2011 року.

Вимога позивача у частині зобов’язання відповідача і на майбутнє виплачувати йому пенсії  з доплатою 30 % від мінімальної  пенсії за віком, не відповідає змісту законодавства оскільки суд не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2011 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни»з 01 січня 2011 року, відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів Державного бюджету України, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

В іншій частині позов ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законну силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, тобто після спливу десятиденного строку з дня проголошення постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з моменту отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                 О. К. Стародубцев