Справа № 2-о-42/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                    Шестопалової Я.В.

при секретарі:                                                                                             Білоус А.С.

за участю заявника:                                                                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи –Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РО ДМУ ГУМВД України у Донецькій області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України,  -

ВСТАНОВИВ:

          Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Ахалцихе у Грузинській РСР. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Раніше його сім’я проживала на території Грузинської РСР проте у кінці 80-х років батьками прийнято рішення про переїзд на постійне місце проживання на території України. На початку 1989 року батько приїхав на територію України та поселився у своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_1. З цього часу він постійно мешкає на території України. У паспорті громадянина СРСР йому зроблена відмітка про належність громадянину України, а у подальшому виданий паспорт громадянина України. У подальшому заявник переїхав на територію України, був зареєстрований, закінчив школу, що підтверджується відповідними довідками. На теперішній час заявник оформлює громадянство України, проте у зв’язку з тим, що його батько мешкав на території України з 1989 року по серпень 1991 року без прописки, документально це не підтверджено. У зв’язку з чим заявник вимушений звернутись до суду з вказаним позовом та просить суд встановити факт постійного мешкання на території України ОСОБА_1, його матері ОСОБА_3, батька ОСОБА_2 з січня 1989 року по грудень 1991 року, у тому числі на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року.

            У судовому засіданні заявник подану заяву підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у поданій заяві, просив суд задовольнити у повному обсязі та встановити факт постійного мешкання на території України заявника, його матері ОСОБА_3, батька ОСОБА_2 з січня 1989 року по грудень 1991 року, у тому числі на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року.

             Представник зацікавленої особи –Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РО ДМУ ГУМВД України у Донецькій області у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням справу розглядати у його відсутність, не заперечував проти винесення рішення по справі.

           Зацікавлена особа –ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.  

            Суд,  дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, дійшов висновку, що заявлені вимоги  підлягають повному задоволенню за наступних підстав.

             Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у  м. Ахалцихе Грузинської РСР, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження, актовий запис №391. (а.с.12). Факт того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 постійно проживають на території України з січня 1989 року підтверджується довідкою №5 від 17.01.2006 року виданою начальником ВГІРФО Волноваського РВ УМВСУ в Донецькій області (а.с.15), довідкою №27 від 22.01.2011 року виданою Громадським дільничним Куйбишевського району (а.с.16), довідкою від 30.09.2008 року виданою Новоандріївською сільською радою Волноваського району Донецької області (а.с17), випискою з погосподарської книги від 18.09.2008 року (а.с.13), довідкою виданою директором Донецької загальноосвітньої школи №66 Куйбишевського районного в місті Донецьку відділу освіти Донецької міської ради, що ОСОБА_1 навчався у Донецькій загальноосвітній школі з 1994 року по 1998 роки (а.с.19), атестатом про повну загальну середню освіту виданому ОСОБА_1 за реєстровим №37 від 20.06.1998 року (а.с.20), свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця №НОМЕР_1 від 25.02.2002 року ОСОБА_1 (а.с.21), посвідкою на проживання №НОМЕР_2 від 12.10.2001 року виданою ОСОБА_1 (а.с.24), медичною довідкою виданою Донецьким обласним лікувально –клінічним об’єднанням (а.с.25-27), медичною карткою (а.с.28-41).

          Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 підтвердив факт проживання на території України ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з січня 1989 року та пояснив, що з 1989 року батько заявника ОСОБА_2 з дружиною та дитиною ОСОБА_1 приїхав на територію України, вони поселились у житловому будинку АДРЕСА_1, заявник ОСОБА_1 навчався у середній школі №66. Вони проживали за вказаною адресою до 2001 року, потім переїхали за іншою адресою.

          Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 підтвердила факт проживання на території України ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та пояснила, що знає сім’ю з 2000-2001 року, з того часу коли вони переїхали за адресою: АДРЕСА_2, де мешкає свідок, де й проживають по теперішній час.

Згідно п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни України колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, а також особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності цим законом (13 листопада 1991 року) проживали в України і не були громадянами інших держав.  

У відповідності зі ст.ст. 234, 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.  

Згідно ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення,  зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, а також враховуючи, що Законом України «Про громадянство України»передбачені ті ж самі правові наслідки постійного мешкання на території України (набуття громадянства України) як на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року) так і на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України», тобто станом на 13.11.1991 року, суд вважає за можливе встановити факт постійного проживання не території України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ахалцихе республіки Грузія, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Ахалцихе республіки Грузія, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Ахалцихе республіки Грузія, з січня 1989 року по грудень 1991 року, у тому числі на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року та по теперішній час, оскільки це має для них юридичне значення, задовольнивши вимоги заявника у повному обсязі.

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 256   ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Заяву ОСОБА_1, зацікавлені особи –Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РО ДМУ ГУМВД України у Донецькій області, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України –задовольнити у повному обсязі.

            Встановити факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ахалцихе республіки Грузія, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Ахалцихе республіки Грузія, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Ахалцихе республіки Грузія, постійно проживають на території України з січня 1989 року по грудень 1991 року, у тому числі на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року та по теперішній час.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя: