Голов. в 1 інст. - Чорноус Л.І.

Категорія - 20                                                                                                              Доповідач - Василевич В.С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року                                                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

           Головуючого судді: Василевича В.С.

          Суддів Шимківа С.С., Демянчук С.В.

                при секретарі  Міщук Л.А.

                         з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

                                представника відповідача ОСОБА_4 адвоката

                                ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гощанського районного суду  від 07 травня 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку дійсним та

визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

          Рішенням Гощанського районного суду від 07травня 2010 року позов в даній справі задоволено.     

          Визнано дійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, яка належала ОСОБА_4 згідно постанови державного виконавця ВДВС Гощанського РУЮ про передачу стягувачу в рахунок боргу нереалізованого на торгах майна, від 07 листопада 2007 року і значиться за ОСОБА_2.

   В апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводить про незаконність та необгрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального  права.

    Зазначає, що судом першої інстанції порушено положення ст. 182 ЦК України та положення ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

    Вказує, що йому на праві приватної власності належить Ѕ частина будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується наявними у нього правовстановлюючими документами.

   Суд неправомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_6, оскільки,    сторони не могли укласти договір купівлі-продажу саме через відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірне  нерухоме майно, а не через ухилення відповідача від укладення такого  договору.

    Вказує, що суд вирішив питання про його права та обо"язки не залучивши до участі у розгляді даної справи.          

    По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

     В судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала, привівши зазначені у скарзі доводи.

   Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 апеляційну скаргу заперечив, пояснивши, що оскаржуваним рішенням права ОСОБА_2 не порушуються.

   Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

      Постановляючи рішення, суд виходив з недоведеності позовних вимог,                     

зокрема, з положень ч.2 ст.119, ч.2 ст.220 ЦК України, якими визначаються правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору.

     Однак зазначені норми матеріального права при вирішенні спору застосовані судом неправильно.

  Відповідно до роз"яснення, що містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ  про  визнання правочинів недійсними" вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення  таких  правочинів  відповідно  до  статей  210  та    ст.640    ЦК

пов"язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов"язків для сторін.

     До того ж з матеріалів справи вбачається і очевидним є, що звернення ОСОБА_6     з   позовом     до    суду        пов"язано     з         відсутністю

правовстановлюючих документів на спірну частину будинку у ОСОБА_4, а не з причин її ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Тому і по цій причині позов не може бути задоволений.

        Доводи  представника ОСОБА_4  адвоката  ОСОБА_5  про    

відсутність у ОСОБА_7 права на апеляційне оскарження  не  можуть

бути прийняті до уваги,  оскільки оскаржуваним рішенням зачіпаються його

права. В грудні 2010 року до нього ОСОБА_6  пред"явлено   позов   про

виселення (а.с. –15).

       Враховуючи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.

       Керуючись п.2ч.1 ст. 307, ст. 309, ст.ст.313-314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а  :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

        Рішення Гощанського районного суду від 07 травня 2010 року скасувати.

       В позові ОСОБА_6 до ОСОБА_4  про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1  відмовити.

   Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.  

        Головуючий                                                              Василевич В.С..

        Судді                                                                           Шимків С.С.

                                                                                              Демянчук С.В.