УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "12" квітня 2011 р. Справа № 18/160-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.02.2010р.;
від І відповідача: Литовка Ю.А., довіреність від 23.03.2011р.;
від ІІ відповідача: не з'явився;
від ІІІ відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Бердичів Житомирська область)
до 1) Приватного підприємства "Москот" (м.Київ)
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м.Бердичів)
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Соната груп" (м.Київ)
про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації (недобросовісної реклами)
До господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати інформацію про фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (позивач), поширену Приватним підприємством "Москот" (відповідач-1) через розміщення на рекламному щиті, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ФОП ОСОБА_3 на недоторканість ділової репутації та зобов'язати ПП "Москот" спростувати недостовірну інформацію.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмовому поясненні (а.с.67-68), зазначає, що поширена відповідачем -ПП "Москот" на рекламному щиті інформація з використанням ім'я позивача є недостовірною, такою, що порушує особисте немайнове право ФОП ОСОБА_3 на недоторканість ділової репутації.
На виконання вимог ухвали суду надав пояснення про стан виконання рішення господарського суду Житомирської області по справі №18/1388, в якому вказує, що на даний час триває примусове виконання рішення, а саме накладений арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках позивача, та майно, що належить позивачу, проводяться інші виконавчі дії з примусового виконання, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (а.с.121).
Представник першого відповідача позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у письмовому відзиві (а.с.37-38) та додатковому запереченні (а.с.122-123), в яких зокрема повідомляє, що на рекламному щиті (біллборд) було розміщене звернення ПП "Москот" до ФОП ОСОБА_3 з проханням повернути борг, зазначає, що вказане звернення було розміщене після невиконання ФОП ОСОБА_3 рішення суду від 02.03.2010р. по справі №18/1388, тобто розміщена інформація є достовірною. Вказує, що ПП "Москот" не поширювало та не доводило до відома будь-яких осіб інформації, що стосується певної фізичної особи, а зверталось до позивача з проханням повернути борг та виконати рішення господарського суду Житомирської області від 02.03.2010р.
Другий відповідач - ФОП ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, ухвала господарського суду від 24.03.2011р., направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві АДРЕСА_1), повернута поштовим відділенням з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
Ухвала господарського суду Житомирської області від 25.01.2011 року направлялась на юридичну адресу відповідача - ФОП ОСОБА_4, зазначену у витягу з ЄДРПОУ та свідоцтві про державну реєстрацію (відповідно до яких фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), яка також повернута поштовим відділенням з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає (а.с.81-82).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: АДРЕСА_1, судом з'ясовано, що юридична адреса відповідача-2 є АДРЕСА_1, на ці адреси господарським судом направлялись поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.
Представник третього відповідача - ТОВ "Соната груп" відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали господарського суду Житомирської області направлялись на юридичну адресу відповідача-3 - м.Київ, вул.Підвисоцького,5а, зазначену у довідці з ЄДРПОУ та довідці Головного управління статистики у м.Києві (а.с.116-120), були повернуті поштовим відділенням з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача та першого відповідача, господарський суд встановив.
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Москот" розмістило на рекламному щиті (біллборді), який знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул.30річчя Перемоги,2А, інформацію наступного змісту: "ФОП ОСОБА_3, поверни свій борг.". Зазначена інформація розміщена на фоні рішення господарського суду Житомирської області у справі №18/1388 (а.с.11-14).
Судом встановлено, що вищевказана інформація розміщена на виконання умов договору №21/05 від 21.05.2010 року про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами, укладеного між ТОВ "Соната груп" (виконавець) та ПП "Москот" (замовник), на підставі якого ТОВ "Соната груп" зобов'язався за певну плату надати послугу з проведення рекламних компаній ПП "Москот" згідно з Адресною програмою, що є додатком №1 до даного договору (а.с.39-46). Згідно Адресної програми ТОВ "Соната груп" зобов'язалась розмістити для ПП "Москот" у м. Бердичеві вищевказану інформацію по вул.30-річчя Перемоги, 2а у період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року (а.с.46).
На запит господарського суду Управління житлово-комунального господарства Бердичівської міської ради повідомило, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами по вул.30-річчя Перемоги,2А у м. Бердичеві від 25.09.2007 року №105 був наданий ФОП ОСОБА_4 (відповідач-2) строком до 28.09.2012 року згідно рішення виконавчого комітету від 25.09.2007 року №506 (а.с.85-89).
В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на ст.277 Цивільного кодексу України, вважає, що розміщена інформація є недостовірною. Зазначає, що з тексту розміщеної інформації вбачається, що автор цієї інформації просить або пропонує повернути борг, тобто просить вчинити певну дію, а також є підстави стверджувати, що цей заклик залишає враження про порушення позивачем норм закону (зокрема, вимог про неналежне виконання зобов'язання) або ж порушення певних принципів моралі та етики (щодо недотримання домовленості); поширена інформація завдала шкоди особистим немайновим благам, а саме порушує особисте немайнове право щодо недоторканості своєї ділової репутації, передбачене ст.ст.94, 299 ЦК України, оскільки спотворила та принизила оцінку її господарської діяльності з боку громадськості та суспільства, ця оцінка перестала бути об'єктивною, поставила під сумнів дотримання позивачем моральних та правових норм, створила вчинення неправомірних дій з боку позивача. Також зазначає, що відповідно до ст.8 Закону України "Про рекламу" у рекламі забороняється вміщувати зображення фізичної особи або використовувати письмове ім'я без письмової згоди цієї особи.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про рекламу" реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється (ст.16 Закону).
Недобросовісною є реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству в н а с л і д о к неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється за рахунок винної особи. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється в такому ж порядку, в якому вона була розміщена (ст.28 Закону).
Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Ділова репутація - це сукупність п і д т в е р д ж е н о ї інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
За приписами частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно пункту 15 Постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є с у к у п н і с т ь таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Н е д о с т о в і р н о ю вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, н е д о в е д е п р о т и л е ж н о г о (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Отже, будь-яка негативна інформація розглядається як недостовірна, якщо поширювач інформації не доведе, що ця негативна інформація відповідає дійсності. Тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК.
Матеріалами справи стверджується, що між сторонами ФОП ОСОБА_3 та ПП "Москот" існували договірні зобов'язання по договору поставки. Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.03.2010р. у справі №18/1388 за позовом ПП "Москот" до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 58160,00грн. позов задоволено частково: стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Москот" 33160,00грн - основного боргу; 581,60грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита; 236,00грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження у справі в частині стягнення 25000,00грн основного боргу за відсутністю предмету спору. Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 29.04.2010р.
На виконання рішення суду господарським судом Житомирської області 17.05.2010р. видано наказ (а.с.47).
28 травня 2010р. ПП "Москот" звернулось до Державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції із заявою за №27/05 про примусове виконання рішення господарського суду та відкриття виконавчого провадження (а.с.48).
В ході виконавчого провадження ФОП ОСОБА_6 надано строк для добровільного виконання зазначеного рішення, однак боржник у встановлений строк борг не сплатив, у зв'язку постановою №13/724 від 15.06.2010р. накладено арешт на майно боржника та заборонено здійснювати його відчуження (а.с.50).
Станом на час розгляду даної справи у суді ФОП ОСОБА_6 не виконала рішення господарського суду Житомирської області по справі №18/1388 та не сплатила ПП "Москот" заборгованості згідно цього рішення (а.с.121).
Оскільки відповідачем-1 доведено та матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. (період розміщення інформації: "ФОП ОСОБА_3, поверни свій борг.") у позивача існував борг перед відповідачем-1 згідно рішення господарського суду Житомирської області по справі №18/1388, тому інформація стосовно повернення боргу позивачем - ФОП ОСОБА_3, розміщена на фоні вказаного рішення суду, на рекламному щиті (біллборді) за адресою м.Бердичів, вул.30-річчя Перемоги, 2-а, є такою, що відповідає дійсності, підтверджується належними доказами, а тому не може бути визнана недостовірною. Також зазначена інформація не може бути визнана недобросовісною рекламою, оскільки не містить неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження, тобто підстав, передбачених ст.1 Закону України "Про рекламу".
Враховуючи, що інформація не є недостовірною та не є недобросовісною рекламою, тому відсутні підстави для її спростування.
Крім того, слід зазначити, що інформація, розміщена відповідачем-1 стосується ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця. Відомості про фізичну особу-підприємця, зазначені ним при реєстрації в реєстраційній картці, включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і відповідно до ст.20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених абзацом сороковим частини другої статті 17 цього Закону.
З урахуванням наведеного відповідачем-1 при розміщенні інформації щодо позивача не було порушено ст.8 Закону України "Про рекламу", якою забороняється вміщувати зображення ф і з и ч н о ї особи або використовувати її ім'я без письмової згоди цієї особи.
Статтею 33 ГПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, тому в задоволенні позову відмовляє.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Соловей Л.А.
Повне рішення складено 15.04.2011р.
Віддруковано 5прим:
1- в справу;
2- позивачу;
3 - першому відповідачу;
4 - другому відповідачу (АДРЕСА_1 (рек. з повідомленням);
5- третьому відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Соната груп" (м.Київ, вул.П.Підвисоцького,5а) (рек. з повід);