Справа №2а-2801/2011 р.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 року

Краматорський міський суд Донецької області

            у складі головуючого судді   Нейло І.М.

при секретарі                           Калугіній А.П.

за участю позивача                  ОСОБА_1

            представника відповідача       Волкової К.В.

          розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління   Пенсійного  фонду  України  у  м.Краматорську,     про   визнання  дій  неправомірними  та  зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію згідно Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»та «Про соціальний захист дітей війни»

                                                                   В С Т А Н О В И В :

        Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому вказує, що   він є пенсіонером за віком. З 25.07.2001, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», йому була призначена пенсія  в розмірі 150 грн. Після призначення пенсії продовжував працювати до 12.09.2003 року.  Вважає, що відповідач повинен був сплачувати пенсію в розмірі 55 відсотків його середнього заробітку в сумі 177, 70 грн.   Також на його думку, відповідачем, за періоди з 2001 по 2003 та  з 1994 по 1999  були здійснені перерахунки з порушенням  п.2 ст.42 та ч.1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з невірно визначеним коефіцієнтом по заробітній платі.  За період з  2007 по 2010   не змінений коефіцієнт у зв’язку з виплатою йому  заборгованості згідно ст. 57 Закону України «Про освіту»оскільки, на думку позивача відповідач не  використовував базу автоматизованого реєстру громадян України та базу даних персоніфікованого обліку. Також  позивач зазначив, що має статус «дитини війни», тому  має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»яку відповідач не сплачує  з січня  2006 року.

        Просив суд  визнати протиправною бездіяльність відповідача з невиконання  ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  щодо невиплати 55 відсотків середнього заробітку. З невиконання:  п.2 ст. 27, п. 3-5 ст. 40,   ч.1 ст. 43,  п.4 ст. 65  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; Ст. 57 Закону України «Про освіту»та Постанови Кабінету Міністрів України  від19.09.1995 № 934 «Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів"; Визнати право на отримання невиплаченої пенсії з 25.07.2001 по грудень 2010 року  та  соціальної допомоги  в розмірі 30 %  прожиткового мінімуму для не працюючих громадян  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2006 по грудень 2010 р.

        03.03.2011 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 13849, 02 грн.  з 25.07.2001 року,  також просив стягнути  щомісячну державну допомогу за період з 01.01.2006 по 01.03.2011 в розмірі 7511, 4 грн. Визнати право отримувати пенсію з 01.12.2006 за ч.1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та зобов’язати відповідача здійснювати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

        13.04.2011 позивач уточнив позовні вимоги та просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача з невиконання з 25.07.2001 по березень 2011 ст. 19, п.4 ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,    п.2 ст. 27, п. 3-5 ст. 40,   ч.1 ст. 43,    Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;  Постанови Кабінету Міністрів України  від19.09.1995 № 934 «Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів"; з 01.04.2006 р. Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Визнати право на отримання невиплаченої пенсії з 25.07.2001 по  березень 2011, стягнути з відповідача 13849, 02 грн.,  що складається з недоотриманої суми пенсії та доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2011 р.             Визнати зниження пенсії в квітні 2011 року протизаконним.      Зобов’язати відповідача сплачувати  30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в подальшому. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії в квітні 2011 згідно ч.1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з врахуванням  ст.. 57 Закону України "Про освіту"  за період з 2007 по 2009 роки.

          Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача УПФУ у м. Краматорську в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що  ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м.Краматорську з 25.07.2001року та отримує пенсію відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення»із заробітку за 24 міс. з 01.07.1999р. по 30.06.2001р. при стажі роботи 40 років 6 місяців 15 днів. Стаж враховано по 02.07.2001р. Згідно статті 19 Закону України «Про пенсійне страхування»розмір пенсії за віком призначається в розмірі 55% заробітку, але за кожен повний рік роботи понад 25 років у чоловіків пенсія збільшується на 1% заробітку. Стаж роботи заявника складає 40 років, а тому для розрахунку пенсії враховується 70% заробітку. Крім того цією статтею передбачені максимальні розміри пенсій, які не можуть бути вищими трьох мінімальних пенсій за віком. Розмір пенсії позивача з 01.07.2003року було встановлено у максимальному розмірі та склав 150,00 грн. З 01.01.2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі Закон №1058). згідно якого всі пенсії були перераховані у відповідності з цим Законом. Відповідно до наданої заяви від 13.05.2004 року та додатково наданих документів про стаж та заробіток за 24 міс. за період з 01.09.2001р. по 31.08.2003р. розмір пенсії був додатково перераховано з 01.01.2004року. З 01.12.2006р. на підставі особистої заяви від 30.11.2006 року про перерахунок пенсії по заробітній платі та додатково наданої довідки про заробітну плату за період з 01.11.1994р. по 31.10.1999р. з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. № 934 «Про реструктуризацію заборгованості з виплати ст. 57 Закону України «Про освіту», педагогічним, науково-педагогічним та іншим категорія громадян»заявнику було перераховано пенсію відповідно до частини 2 ст.43 Закону України № 1058. Перерахунки призначених пенсій особам, яким повністю або частково була погашена заборгованість, здійснюються згідно Закону України № 1058 на підставі довідок про заробітну плату за відповідні періоди праці з урахуванням сум нарахованих виплат та за період після 01.07. 2000 року на підставі даних персоніфікованого обліку. Також відповідач заперечував проти позовних вимог щодо стягнення підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»оскільки  постановою Краматорського міського суду від 05.01.2011 були задоволені позовні вимоги позивача щодо  зобов’язання провести перерахунок пенсії як дитині війни за період з 20.06.2010 по 05.01.2011 року., зазначила, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду і просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

         Суд, вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов не  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

          Судом  встановлено, що  позивач з 25.07.2001року  року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення" , ст.19 зазначеного закону було встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком. На момент призначення пенсії трудовий стаж позивача складав 40 років 6 місяців 15 днів.  За період з 01.07.2003 року по 01.01. 2004 року позивач отримував пенсію в максимальному розмірі, який складав 150 грн. У зв'язку з прийняттям 1 січня 2004 року Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, розмір пенсії позивача був перерахований виходячи з  загального трудового стажу,  середнього заробітку  та коефіцієнту страхового стажу.  Відповідно до наданої заяви від 13.05.2004 року та додатково наданих документів про стаж та заробіток за 24 міс. за період з 01.09.2001р. по 31.08.2003р. розмір пенсії був додатково перераховано з 01.01.2004року.

           З 01.12.2006р. на підставі особистої заяви від 30.11.2006 року про перерахунок пенсії по заробітній платі та додатково наданої довідки про заробітну плату за період з 01.11.1994р. по 31.10.1999р. з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. № 934 «Про реструктуризацію заборгованості з виплати ст. 57 Закону України «Про освіту», педагогічним, науково-педагогічним та іншим категорія громадян»заявнику було перераховано пенсію відповідно до частини 2 ст.43 Закону України № 1058.

          Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

            Згідно зі статтею 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком. Оскільки постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів трудових пенсій" № 544 від 15 квітня 2003 року мінімальний розмір пенсії встановлено на рівні 50 гривень, то мінімальний розмір пенсії за віком складає, відповідно, 150 гривень. Саме в такому розмірі позивач й отримував пенсію з 01.07.2003  до 1 січня 2004 року.

             Відповідно до положень статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів.

           Норми Конституції України, як норми прямої дії, застосовуються при вирішенні спору у тих випадках, коли правовідносини не врегульовані Законом. Правовідносини ж, які виникли між сторонами у даному випадку, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення".

           Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного Фонду України, а статтею 8 цього Закону передбачено, що Пенсійний Фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету.

          Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом, належать до відання Кабінету Міністрів України.

          Перерахунок пенсії  позивачу здійснювався на підставі ст. 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у порядку,  визначеному Постановами Кабінету Міністрів України. Тому позовні вимоги щодо перерахунку пенсії не підлягають задоволенню.   Постановою Краматорського міського суду від 05.01.2011 були задоволені позовні вимоги позивача щодо  зобов’язання провести перерахунок пенсії як «дитині війни»за період з 20.06.2010 по 05.01.2011  року, за минулий період позовні вимоги були залишені без розгляду, тому,   позовні вимоги ОСОБА_1 до  Управління   Пенсійного  фонду  України  щодо стягнення підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за період  2006 –2011 не підлягають задоволенню.   

          Керуючись ст.ст.  158-163 КАС України,-    

                                                                        ПОСТАНОВИВ

           В позовних вимогах ОСОБА_1 до  Управління   Пенсійного  фонду  України  у  м.Краматорську,     про   визнання  дій  неправомірними  та  зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію згідно Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»та «Про соціальний захист дітей війни», відмовити.

         Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Краматорський міський суд у термін 10 днів з дня  отримання постанови.

          Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Краматорський міський суд у термін 10 днів з дня  отримання постанови.  

Суддя:               

Постанова ухвалена і видрукувана в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: