ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" березня 2011 р. Справа № 2a-403/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кобацький Я.З.,
від відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення штрафних санкцій в сумі 6 278,15 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
01.02.2011 року Коломийська об’єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 278,15 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв’язку з несплатою штрафних санкцій, застосованих за порушення норм п.12, 13 ст.3, ст.6, 9 ЗУ “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті штрафних санкцій, застосованих згідно рішення за № 0006462320 від 22.10.2010 року за порушення норм п.12, 13 ст.3, ст.6 ЗУ “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Вказав, що 12.10.2010 року підприємцем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в розмірі 11,35 грн. Дана обставина підтверджується описом готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків міні-маркету «Рубін», належного відповідачу, на день проведення перевірки та роздрукованим Х - денним звітом за цей же день. Зазначив також, що підприємцем не здійснювався облік товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання тричі не з’являвся, з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в усіх випадках (направлена відповідачу кореспонденція повертається на адресу суду з відміткою працівника поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання»). Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволенні з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 13.08.2001 року зареєстрований виконавчим комітетом Коломийської міської ради як фізична особа - підприємець та взятий на податковий облік як платник податків Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією.
З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2010 року працівниками Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області Гаврилівим Р.М. та Костюком В.І. на підставі направлення № 697 від 08.10.2010 року проведено перевірку міні-маркету АДРЕСА_1 який належить фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 з питань дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт за № 090612 від 12.10.2010 року, в якому зафіксовано факти порушення відповідачем вимог п.12, 13 ст.3, ст.ст.6, 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме не відображення обліку товарних записів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат на загальну суму 3 110,70 грн. та незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, в розмірі 11,35 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки начальником Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_5 згідно ст.ст.20-22 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, винесено рішення за № 0006462320/0 від 22.10.2010 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 278,15 грн.
З приводу підстав застосування до відповідача штрафної санкції згідно ч.1 ст.21 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суд вважає наступне.
Згідно п.12 ст.3 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
У відповідності до ст.11 ЗУ “Про державну підтримку малого підприємництва” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для суб’єктів малого підприємництва (зокрема відповідача) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, може застосовуватися спрощена форма бухгалтерського обліку та звітності.
Згідно п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, книга обліку доходів і витрат ведеться суб’єктами підприємницької діяльності –фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий патент для продажу товарів (крім підакцизних), надання послуг відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Форма книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року № 64 (із змінами та доповненнями).
Порядок ведення книги обліку доходів і витрат громадян –суб’єктів підприємницької діяльності визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.1997 року № 17-0117/10-8886.
Так, відповідно до вказаного Порядку суб’єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів і готівки (записи здійснюються кульковою або чорнильною ручкою чітко, розбірливо, підтирання або виправлення не допускаються) по кожній графі книги.
При цьому графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів для подання декларації про отримані суми доходу. Громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день.
Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред’являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.
Таким чином, ведення книги обліку доходів і витрат для суб’єктів малого підприємництва на місці проведення розрахунків є обов’язковим.
Як вбачаться з акту перевірки, позивач здійснював продаж товарів, які необліковані у встановленому порядку. Так, згідно відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), станом на 12.10.2010 року міні-маркету «Рубін», належного відповідачу, останній здійснював реалізацію товару на загальну суму 3 110,70 грн. за відсутності накладних. Вказана відомість підписана продавцем міні-маркету «Рубін» ОСОБА_6 та самим відповідачем і долучена до акту перевірки.
При цьому по суті виявленого порушення ОСОБА_2 пояснив, що Книгу обліку доходів і витрат представити перевіряючим не зміг, у зв’язку з її тимчасовою відсутністю, проте підтвердив факт її заповнення на час перевірки.
Відповідно до ст. 21 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки позивачем було порушено встановлений законом порядок обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, відповідач правомірно застосував штрафні санкції в подвійному розмірі не облікованих товарів за цінами реалізації згідно ст.21 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
З приводу підстав застосування до відповідача штрафної санкції згідно ч.1 ст.22 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,суд вважає наступне.
Пунктом 13 статті 3 даного Закону встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язанні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 2 даного Закону встановлено, що місце проведення розрахунків –це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
Відповідно до п.1.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, каса –це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання видачі, зберігання готівкових коштів інших цінностей, касових документів.
Пунктом 1.4 Положення встановлено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.
Судом встановлено, що 12.10.2010 року продавець міні-маркету «Рубін»ОСОБА_6 провела розрахункову операцію із застосуванням реєстратора розрахункових операцій по відпуску товарів, а саме двох пляшок пива «Перша броварня»за ціною 4,50 грн. за одну пляшку, однієї пляшки горілки «Галицька»0,25 л. за ціною 12,00 грн. та однієї пачки сигарет «Честерфілд»за ціною 9,25 грн. на загальну суму 30,25 грн., працівникам Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області з видачею чеку на вказану суму покупки.
З акту перевірки вбачається, що за результатами покупюрного опису готівкових коштів, що знаходилися на місці проведення розрахунків, продавцем міні-маркету «Рубін»ОСОБА_6 було описано готівкові кошти на загальну суму 178,00 грн. Даний факт зафіксовано в описі готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків міні-маркету «Рубін», належного відповідачу.
Згідно Х-денного звіту, роздрукованого за 12.10.2010 року, сума коштів у міні-маркеті «Рубін» становила 189,35 грн., що свідчить про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 11,35 грн.
На підставі акту перевірки, керуючись ч.1 ст.22 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, позивачем правомірно застосовано до відповідача фінансову санкцію за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі кошти, яка зазначена в денному звіті РРО, в розмірі 56,75 грн.
За таких обставин, рішення про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій № 0006462320/0 від 22.10.2010 року суд вважає обґрунтованим, прийнятим на підставі об’єктивних, достовірних висновків акту перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.25 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, дане рішення було направлено відповідачу, ним не отримано, так як кореспонденція направлена фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 повернулася на адресу Коломийської об’єднаної державної податкової інспекції з відміткою працівника поштового зв’язку «за терміном зберігання».
У зв’язку з неможливістю вручення відповідачу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0006462320/0 від 22.10.2010 року, останнє доведено до відома фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 шляхом розміщення на дошці податкових оголошень 08.12.2010 року.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 278,15 грн., що підтверджується копією рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та іншими матеріалами справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати даного податкового боргу в судовому засіданні не встановлено, доказів його сплати суду не надано, чим фактично не заперечено наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_2) в дохід держави 6 278 (шість тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 15 коп. заборгованості по сплаті штрафних санкцій.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 28.03.2011 року.