ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"26" вересня 2006 р. Справа №6/5351-А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі м. Славута
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" с. Дяків Славутського району
про стягнення 1239,80 грн. заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
Від позивача: не з’явився;
Від відповідача : не з’явився;
Ухвалою господарського суду від 07.09.06р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 18.09.06р. Судове засідання 18.09.06р. відкладено в зв’язку з неявкою відповідача та призначено на 26.09.06. Копії вказаних ухвал та повістки направлені на адресу сторін рекомендованими листами.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по пільговим пенсіям в сумі 1239,80 грн., призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, яка виникла в першому кварталі 2001 року.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте на час слухання справи в судовому засіданні на адресу суду надійшло письмове клопотання в якому позивач просить суд розглянути справу без участі його представника за наявними у ній матеріалами.
Відповідач у судове засідання не з’явився, своїми процесуальними правами не скористався. Ухвала суду та повістка на його поштову адресу направлені рекомендованими листами, проте відомостей про вручення на адресу суду поштою не повернено. Однак, судом враховується, що кореспонденція відповідачу направлялась на його адресу проживання. Зазначене підтверджується записом в журналі вихідної рекомендованої кореспонденції суду №01-170 від 08.09.06р.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
У відповідача відповідно до звіту про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів пенсійного фонду за четвертий квартал 2001 року виникла заборгованість в сумі 1239,80 грн., що складається з витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Дана заборгованість стягувалась на підставі Декрету КМУ "Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів" від 21.01.1993р., відповідно до вимог якого управлінням ПФУ виставлено до обслуговуючої відповідача банківської установи платіжні вимоги на стягнення з відповідача заборгованості перед ПФУ по пільговим пенсіям, які знаходились у відділенні банку у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку боржника.
Після вступу в дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000р. (з 01.04.01) дані платіжні вимоги повернуті банком стягувачу.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача існуючої заборгованості лише 07.09.06. - дата подання позову.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, пред'явлена до стягнення заборгованість виникла до 15.03.00 (набрання чинності доповнення абзацом 4 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"), тобто не належить до податкової заборгованості, а є платою підприємства, що покриває витрати на виплату і доставку цих пенсій з коштів, призначених на оплату праці.
Стягнення заборгованості по пенсіях, призначених на пільгових умовах, здійснювалось на підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів" від 21.01.1993р. № 8-93, який діяв до набрання чинності Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111, тобто до 01.04.2001 року, відповідно до ст.1 якого вказані платежі стягувались незалежно від будь-яких строків давності шляхом виставлення стягувачем платіжних вимог до установ банку, що і було здійснено позивачем.
З набранням чинності Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000р. (з 01.04.2001р.) виставлені позивачем платіжні вимоги були повернуті банком позивачу без виконання згідно ст.19 Закону.
Під час вирішення спору суд застосовує правила про позовну давність Цивільного Кодексу України 2003 року, оскільки строк пред’явлення даного позову не сплив до набрання чинності даним Кодексом (п.6 Перехідних положень).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За ст. 261 п.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Оскільки позивач міг або дізнався про порушення свого права з четвертого кварталу 2001р., фактично дізнався з поверненням банком платіжних вимог, а позов пред'явлено 07.09.06р., тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Враховуючи, що за період з четвертого кварталу 2001 по 07.09.06р позивач мав можливість звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості, однак своєчасно не скористався нею, суд не вбачає поважності причин пропуску строку позовної давності та вважає, що позов не підлягає задоволенню.
За таких обставин у позові належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У позові управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому, м. Хмельницький до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежність" с. Дяків Славутського району про стягнення 1239,80 грн. заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.