справа № 2а-8915/10/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В., Новицькому Є.А.,
за участю представника позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр"
до Коростенської об'єднаної державої податкової інспекції
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом. Вказує, що за результатами позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" з питань достовірності виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість за липень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, державними податковими інспекторами був складений акт №605/23-01/03443749 від 18.10.2010 року. В акті зафіксовано порушення ПрАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: підприємством завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку на суму 4215,00 грн. На підставі вказаного акту Коростенською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010 року №0000962301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4215,00 грн. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та просить скасувати, так як підприємство вірно визначило та включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в складі ціни за товари, отримані від контрагентів, та підтверджені всіма належними первинними документами. Зазначає, що в акті перевірки не міститься жодного пояснення, яким чином підприємство порушило пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вважає, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є висновки попереднього акту про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" з питань достовірності виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість за червень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартості на рахунок платника у банку за червень 2010 року № 421/23-01/03443749 від 09.09.2010 року, що є неправомірним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Надав заперечення щодо позовних вимог позивача. Просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив, що державними податковими інспекторами Коростенської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" з питань достовірності виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість за липень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, про що складений акт № 605/23-01/03443749 від 18.10.2010 року.
В акті перевірки зафіксовано порушення з боку приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: підприємством завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку на суму 4215,00 грн.
На підставі вказаного акту Коростенською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010 року №0000962301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4215,00 грн.
З висновком податкового органу суд не погоджується, вважаючи його неправомірним, з огляду на наступне.
Фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування послугував попередній акт про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" з питань достовірності виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість за червень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартості на рахунок платника у банку за червень 2010 року № 412/23-01/03443749 від 09.09.2010 року (а.с. 22-30).
Встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" з питань достовірності виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість за червень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010 року, про що складений акт № 421/23-01/03443749 від 09.09.2010 року.
Згідно висновків, викладених у зазначеному акті перевірки, позивачем на порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПрАТ "Бехівський спецкар'єр" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2010 року на суму 4215,00 грн.
В акті зазначено, що позивач в порушення вимог пп.7.4.1. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищив від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та не мав права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені 3 контрагентам позивача (ТОВ "Татра - Україна" в сумі 980,00 грн., СПД ОСОБА_1 в сумі 2167,92,40 грн. та СПД ОСОБА_2 в сумі 1066,67 грн.).
По взаємовідносинам позивача з ПП ОСОБА_1 в акті зазначено, що контрагент продавця (ПП ОСОБА_1) ТОВ "Транс Агенство Метал" у перевіряємому періоді не відобразив податкові зобов'язання з ПП ОСОБА_1, так як не подавав звітності.
Аналогічні порушення відображені по взаємовідносинам з СПД ОСОБА_2, по якому податкова декларація за червень 2010 року його контрагента- ПП ОСОБА_3 не визнана податковою звітністю.
По взаємовідносинам позивача з ТОВ "Татра-Україна" в акті зазначено, що продавець (ТОВ "Татра-Україна") позивача має ознаки фіктивності, а саме: основним видом діяльності продавця є видання книг, у контрагента ТОВ "Татра-Україна"- ТОВ "Енергія Лімітед" основним видом діяльності є консультування з питань комерційної діяльності, його місцезнаходження не встановлено і у нього відсутні матеріальні, трудові ресурси для здійснення діяльності. На підставі цього податковий орган прийшов до висновку, що укладені угоди між позивачем та ТОВ "Татра-Україна" є нікчемними.
Такі ж порушення зазначені і в акті № 605/23-01/03443749 від 18.10.2010 року.
Встановлено, що між СПД ОСОБА_1 (продавець) та ПрАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №11/01-1 від 11.01.2010 року відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах вказаного договору.
Ззгідно вказаного договору позивачеві було поставлено "кутник 50*5" вартістю 3562,50 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 593,75,40 грн., "кутник 32*32*4" вартістю 5341,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 890,17, "труба ст.122*24 40Х13" вартістю 4104,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 684,00 грн. Поставка товару підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №МП-000699 від 16.06.2010 року, № МП-000719 від 21.06.2010 року, № МП-000741 від 25.06.2010 року та виписаними податковими накладними №742 від 16.06.2010 року, № 702 від 21.06.2010 року, № 721 від 25.06.2010 року. Поставлений товар було оплачено позивачем, що підтверджується випискою з рахунку про оплату. (а.с. 37-43, 58-59).
Факт поставки та оплати товару до даній господарській операції контролюючим органом не заперечується.
Також, встановлено, що між СПД ОСОБА_2 (продавець) та ПрАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №16/06/10 від 16.06.2010 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах вказаного договору.
На підставі вказаного договору позивачеві було поставлено "плиту распорну" вартістю 6400,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1066,67 грн.. Поставка товару підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 00000003 від 16.06.2010 року та податковою накладною № 0000003 від 16.06.2010 року. Поставлений товар було оплачено позивачем, що підтверджується випискою з рахунку про оплату. (а.с. 45-47,57).
Крім того, встановлено, що між ТОВ "Татра Україна" (продавець) та ПрАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №KSP01/04-10 від 01.04.2010 року відповідно до якого продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець сприйняти та оплатити оригінальні запасні частини та додаткове обладнання до техніки марки "Комацу". Відповідно до специфікації від 01.04.2010 року до договору №KSP01/04-10 від 01.04.2010 року (додаток №5 до договору) покупець отримав по видатковій накладні № РН-0000066 від 04.06.2010 року ПММ на загальну суму 2160,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 360,00 грн., а також послуги згідно акту прийому-передачі № ОУ-0000011 на загальну суму 3720,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 620,00 грн.. 04.06.2010 року оплатив зазначений розрахунок і отримав податкову накладну №81 від 04.06.2010 року (а.с.49-56).
Факт поставки та оплати товару і послуг до даних господарських операціях контролюючим органом не заперечується.
Контрагенти позивача ТОВ "Татра Україна", СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 на час здійснення господарських операцій з позивачем знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та були платника податку на додану вартість (а.с. 36,44,48).
Щодо визнання податковим органом угоди між позивачем і ТОВ "Татра Україна" нікчемним, то відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
При визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ПрАТ "Бехівський спеціалізований кар'єр" та ТОВ "Татра Україна" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
До справи Коростенською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.
Відповідачем не доведений факт безтоварності операції (відсутність придбання товару). Здійснення господарських операцій з ТОВ "Татра Україна" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов"язана з господарською діяльністю позивача, так як закуплені запчастини неогбхідні для ремонту та експлуатації техніки.
Реальне настання правових наслідків за визначеною Коростеньською ОДПІ нікчемною угодою, підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. За цією угодою контрагент позивача ТОВ "Татра Україна" виконав повністю взяті на себе зобов’язання по продажу товарів, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбаний товар. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року (п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.
Законом України "Про податок на додану вартість" або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами по всьому ланцюгу поставок.
Така ж позиція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.
Крім того, посилання відповідача на результати попередньої перевірки, як на підставу для висновків про наявність порушень податкового законодавства суперечить приписам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.05 року, який зобов'язує перевіряючих факти виявлених порушень викладати з посиланням саме на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум бюджетного відшкодування відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано, в тому числі і на запит суду про витребування доказів в порядку ст.11 КАС України. Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення сум бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.7.2. пункту 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржуване повідомлення-рішення податковим органом прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України позивачу підлягає відшкодуванню 3 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст.86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати прийняте Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення № 0000962301/0 від 22.10.2010 року.
Відшкодувати Приватному акціонерному товариству "Бехівський спеціалізований кар'єр" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 21 березня 2011 р.