Справа № 595/1632/24

Провадження № 3/595/847/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024                                                                        м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , гр-на України, до адміністративної відповідальності не притягувався,

        за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

        Із протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 451481 від 18.09.2024 вбачається, що 18.09.2024 о  18 год. 20 хв.  ОСОБА_1  в с. Нові Петликівці по вул. Шкільна, керував мотоблоком «Зубр» з явними ознаками  алкогольного  сп`яніння, а саме тремтіння пальців, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, на  вимогу  працівників поліції  пройти в  установленому порядку медичний  огляд для  визначення  стану алкогольного  сп`яніння  відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

        ОСОБА_1  в судове  засідання не з`явився, Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 451481 від 18.09.2024, вбачається, що ОСОБА_2 був повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться у Бучацькому районному суді 08.10.2024 о 10 год. 00 хв. Також із оглянутого відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлений про дату і час судового розгляду.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи Бучацьким районним судом, в судове засідання не з`явився, жодним чином не цікавився рухом відомого йому провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

       Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

       При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення ст.268 КУпАП, згідно яких адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

       Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.

       Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

       Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

       Так, диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння , чи під впливом таких лікарськихпрепаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом

лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Згідно ч.2,3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

       До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено матеріали відеозапису вказаного правопорушення.

       Однак, з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що у працівників поліції не було підстав для зупинки. Так, працівниками поліції названо причиною зупинки відпрацювання, проте чинне законодавство не передбачає такої причини зупинки.

       Статтею 35 Закону України Про Національну поліцію передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає :1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

       Свідки вчинення вказаного адміністративного правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення не вказані.

Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.

У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.

Оскільки правомірність підстав для зупинки поліцейськими ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, тому протокол про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП, є недопустимим доказом.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Виявлені під час складання адмінматеріалів недоліки та сумніви повинні застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Тому, працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України.

        Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

       Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочато підлягає закриттю, у разі

відсутності складу адміністративного правопорушення.

       Таким чином, оцінюючи докази в сукупності, суд вважає, що в справі не достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

       Керуючись ст.ст. 221,245, п.1 247,251,252,266,284,294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

        Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю в діях складу вказаного адімніправопорушення.

        Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

       Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення.

       Суддя                                                                        Р. О. Содомора