Голосіївський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14а, 03127, (044) 259-71-10

Справа №2-2444/9

1999 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ім`ям України

27 липня 1999 р.

Московський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Горбань Н.І.

секретарі Скабіцькій С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

справу за заявою ОСОБА_1

зацікавлена особа: управління віз та реєстрації Московського РУГУ МВС України в м. Києві

про визнання безвісти відсутнім ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання безвісти відсутнім колишнього чоловіка - ОСОБА_2 , з яким вона перебувала у шлюбі і має двох дітей: ОСОБА_3 , 1984 р. народження, і ОСОБА_4 ,-1989 р. народження. Після розлучення в 1990 р. вони разом не проживали. Більше року в неї немає відомостей про ОСОБА_2 , якого вона розшукувала через органи міліції, так як він ухилявся від сплати аліментів, але отримала відповідь, що місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено.

Визнання ОСОБА_2 безвісті відсутнім їй необхідно для направлення сина ОСОБА_3 на навчання закордон, в зв`язку з чим потрібна згода обох батьків.

Зацікавлена особа - управління віз та реєстрації Московського РУТУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з`явилась, просить слухати справу у її відсутність (а.с.№15).

Заслухавши пояснення заявниці, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісти відсутнім.

Згідно ст. 18 ЦК України громадяни може бути в судовому порядку визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання нема відомостей

про місце його перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 за місцем його постійного проживання протягом одного року підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала суду, що ОСОБА_2 любив випити, сім`єю ніколи не цікавився і зі слов заявниці їй відомо, що приблизно два роки він десь пропав і не платить їй аліментів.

Згідно довідки Московського РУГУ МВС України у м. Києві від 5 червня 1999 р. розшук ОСОБА_2 позитивних наслідків не дав, місцезнаходження його не встановлено (а.с. № 8).

Згідно ухвали Ленінградського районного суду м. Києва від 12 жовтня 1998 р. на підставі ст. 97 ЦПК України, ОСОБА_2 оголошений в розшук (а.с. №9).

Згідно довідки В/14 від 14.07.1999 р. відділу державної виконавчої служби Ленінградського райуправління юстиції м. Києва заявниця ОСОБА_1 не отримує аліменти з ОСОБА_2 , починаючи з 15 квітня 1997 р. по теперішній час в зв`язку з розшуком боржника (а.с. № 16).

У суду немає сумніву щодо достовірності фактів, повідомлених свідком, її показання відповідають і не суперечать обставинам, відомості про яких утримуються в інших зібраних по справі доказах.

Згідно ч.2 ст. 18 ЦК України початком річного строку безвісної відсутності належить вважати перше число місяця, що йде за тим, в якому були одержані останні відомості про відсутнього, в даному випадку 1 травня 1997 р.

Задоволення заяви має значення для ОСОБА_1 , так як дає можливість відправити сина на навчання закордон.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 261-264, 15, ЗО, 62, 202 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Києва.

Рішення може бути оскарженим в Київський міський суд через Московський райсуд м. Києва протягом десятиденного строку.

Суддя:

Копія