КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/22125/23 Головуючий у суді І інстанції: Кордюкова Ж.І.

провадження №22-ц/824/13511/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

16.10.2023 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 08.02.2024 року.

06.06.2024 року у відкритому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки в матеріалах справи немає документів на підтвердження представництва інтересів ОСОБА_1 в Голосіївському районному суді міста Києва адвокатом Мамаєвим Д.Ю., а позовна заява подана до суду особою, яка не мала права її підписувати.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції до іншого складу.

Вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають конституційному принципу верховенства права в аспекті вимоги юридичної визначеності нормативно-правових актів та є неприйнятними.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги звертав увагу на нормах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими регламентовано вичерпний перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката.

Зазначав, що до матеріалів справи представником позивача -адвокатом Мамаєвим Д.Ю. надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Підстава: рішення Ради адвокатів міста Києва від 14.06.2018 року № 14. За відсутності доказів припинення права адвоката Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про це, не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права Мамаєва Д.Ю. здійснювати адвокатську діяльність.

Представник апелянта вважає, що суд першої інстанції застосував надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви, що в свою чергу є порушенням права на справедливий судових захист.

19 липня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ТОВ «Страхова група «Оберіг» - Алєксєєва Владислава Вячеславовича, в якому просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги посилався на те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127 від 12.07.2018 року є недопустимим доказом у справі, а відповідно статус адвоката у фізичної особи Мамаєва Дмитра Юрійовича є таким, що не був набутий. Тому представник відповідача вважає, що як позовна заява, так і апеляційна скарга подані не уповноваженою особою, котра належним чином не підтвердила свій статус.

В частині поданого ордеру на надання правничої (правової) допомоги, представник відповідача посилався на те, що поданий представником позивача ордер серії АА №0034420 не відповідає вимогам законодавства. Вказував, що інформація про такого адвоката, як Мамаєва Дмитра Юрійовича відсутня в Єдиному реєстрі адвокатів України. Така особа не має власного електронного кабінету, а тому об`єктивно позбавлена повноважень генерувати та підписувати ордери про надання правничої (правової) допомоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позовну заяву подано та підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки станом на день підписання позову, адвокат Мамаєв Д.Ю. не мав жодних повноважень на представництво інтересів позивача, оскільки до суду не надано документів на підтвердження повноважень адвоката, як представника позивача.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що у жовтні 2023 року адвокат Мамаєв Дмитро Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Мамаєвим Д.Ю. до позовної заяви, крім ордеру (а.с. 89 том 1), також було долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127, виданого 12 липня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року №14 та підписаного головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В. (а.с. 88 том 1), договір про надання правової допомоги № 27/09/23-1 від 27 вересня 2023 року укладений між адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та ОСОБА_1 (а.с. 86-87 том 1).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 лютого 2024 року о 14 год. 00 хв. (а.с. 95 том 1).

06.06.2024 року у відкритому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки в матеріалах справи немає документів на підтвердження представництва інтересів ОСОБА_1 в Голосіївському районному суді міста Києва адвокатом Мамаєвим Д.Ю., а позовна заява подана до суду особою, яка не мала права її підписувати.

Адвокат Мамаєв Д.Ю. в суді першої інстанції заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, оскільки Рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яким затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги не є для нього обов`язковим, а має виключно рекомендаційний характер. Зазначав, що дії суду є надмірним формалізмом та обмеженням права позивача на доступ до правосуддя. Система в якій згенерований, доданий до позовної заяви, ордер про надання правничої (правової) допомоги і якому присвоєно серію та № - мережа Інтернет.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду (а.с. 134-136 том 1).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне навести правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 05 серпня 2024 року у справі № 761/9868/23.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися в інтересах іншої особи до суду, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої-другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Відповідно до частини першої-другої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пунктів 3-7, 11 Положення про ордер про надання правничої (правової) допомоги нова редакція, затвердженого рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2020 №29 та від 17.11.2020 №118, в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер). У ордері на надання правової допомоги, який видається адвокатом або адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням, не заборонено здійснювати виправлення і дописки, у разі якщо обсяг повноважень адвоката змінюється в межах такого договору (пункт 15 Положення № 41).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону в день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежується віком особи та є безстроковим.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових та передчасних висновків залишаючи позовну заяву без розгляду з огляду на те, що до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, оскільки матеріали справи свідчать, що адвокатом Мамаєвим Д.Ю. до позовної заяви, крім ордеру, також було долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127, виданого 12 липня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року №14 та підписаного головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В., та договір про надання правової допомоги № 27/09/23-1 від 27 вересня 2023 року укладений між адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та ОСОБА_1 .

Доказів того, що вказані документи визнані у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.

В матеріалах справи відсутні докази, щодо припинення права Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом на час звернення із позовом до суду.

Доводи представника відповідача викладені у відзиви на апеляційну скаргу про те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю є недопустимим доказом у справі, а відповідно статус адвоката у Мамаєва Дмитра Юрійовича не був набутий, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки як вже встановлено судом, звертаючись з позовом представник позивача Мамаєв Д.Ю. на підтвердження своїх повноважень, як представника додав до позовної заяви копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127, виданого 12 липня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року №14 та підписаного головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В., та договір про надання правової допомоги № 27/09/23-1 від 27 вересня 2023 року укладений між адвокатським бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та ОСОБА_1 .

Між тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Доводи представника відповідача про те, що в Єдиному реєстрі адвокатів відсутня інформація про адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки за відсутності доказів припинення права адвоката Мамаєва Д.Ю. на заняття адвокатською діяльністю, не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про це не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права вказаної особи здійснювати адвокатську діяльність (у справі №761/9868/23 Верховний Суд в постанові від 05 серпня 2024 року погодився з вищевказаним висновком суду апеляційної інстанції).

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження повноважень представника на підписання позову.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у своїй апеляційній скарзі представник позивача просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити для розгляду до суду першої інстанції до іншого складу. Разом з тим, пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що лише те, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 379 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «11» жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.В. Кулікова

В.І. Олійник