ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  11.04.11                                                                           Справа №  30/5009/681/11

 Суддя    Кагітіна  Л.П.

За позовом Приватного підприємства «Стандарт-Сервіс»(69063, м. Запоріжжя, вул. Радянська, 34)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69118,                           АДРЕСА_2)

про стягнення суми,

Суддя          Кагітіна Л.П.                                                                                    

За участю представників сторін:

від позивача:  в судові  засідання 25.03.2011р та 11.04.2011р.представник не з’явився,  Леонова Н.О., довіреність   № б/н від 17.03.2011р. приймала участь у судових засіданнях 17.03.2011р., 24.03.2011р., 05.04.2011р., 08.04.2011р., Соколюк Н.І. –у судовому засіданні 05.04.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт СВ № НОМЕР_2 від 13.10.2005р. (приймала участь у всіх судових засіданнях)

Приватне підприємство «Стандарт-Сервіс»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12530,67 грн. заборгованості за договором суборенди від 93/09 від 01.03.2009р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526 ЦК України, умови укладеного між сторонами договору оренди та несплату відповідачем наведених у позові рахунків. Вказує, що станом на  момент подання позову відповідач має заборгованість за договором на загальну суму 12530,67 грн., яка включає в себе заборгованість за користування приміщенням та борг за користування електроенергією.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/681/11, розгляд справи призначено на 17.03.2011р.

Відповідач –Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 –у наданому на виконання ухвали суду від 11.02.2011р. відзиві на позовну заяву погоджується з наявністю у нього заборгованості за договором, проте не у визначеній позивачем сумі. При цьому посилається на те, що перелічені позивачем у позовній заяві рахунки ним частково сплачені, а саме: № 01/07/06 від 01.07.2009р., № 65 від 01.07.2009р., № 107 від 01.10.2009р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із необхідністю витребування від сторін додаткових доказів у судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2011р., сторони зобов’язано провести звірку взаєморозрахунків, акт звірки надати суду.

В судовому засіданні 24.03.2011р. представник позивача та відповідач, який особисто представляв свої інтереси, підтримали доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на неї. Звірку взаємних розрахунків сторони не здійснили. Складені позивачем акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2010р. та станом на 17.03.2011р. підписано відповідачем з зауваженнями. Позивач наполягає на існуванні у відповідача заборгованості у розмірі 12530,67 грн. (вимоги позову), проте, всіх доказів на підтвердження цієї суми суду не надав.

З метою здійснення між сторонам звірки взаємних розрахунків на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.03.2011р.

Відповідач у судовому засіданні 25.03.2011р. повідомив про часткову оплату суми заборгованості, на підтвердження чого ним надано до матеріалів справи квитанцію від 24.03.2011р. № 020240.077.112 про перерахування коштів за оренду частини нежитлового приміщення в сумі 6513,69 грн.

У зв’язку із нез’явленням в судове засідання представника позивача розгляд справи відкладено на 05.04.2011р. Позивача зобов’язано - провести звірку взаємних розрахунків  з відповідачем за   2009 –2010р.р., для чого компетентному та повноважному на звірку представнику з’явитися до відповідача, про що скласти двосторонній акт звірки, який надати в судове засідання; за результатами звірки, при  необхідності, уточнити позовні вимоги в рамках ст. 22 ГПК України (збільшити, зменшити, відмовитися, тощо); надати копії всіх рахунків, виставлених відповідачу за 2009 –2010р.р. про сплату орендної плати та витрат за електроенергію, а також докази направлення цих рахунків відповідачу; а також, в порядку ст. 30 ГПК України забезпечити явку на виклик суду для надання пояснень бухгалтера підприємства, компетентного з приводу виставлених відповідачу рахунків та здійснених ним оплат. Відповідача зобов’язано - сприяти проведенню звірки з позивачем за його ініціативою   за вказівкою суду, надати всі рахунки за 2009 –2010р.р., отримані від позивача на сплату орендної плати та електроенергії та докази їх сплати з відповідними розшифровками сплачених сум (оригінали –до справи); у разі неотримання деяких рахунків (з урахуванням рахунків, направлених з позовною заявою) надати письмові детальні пояснення з цього питання.

В наданих на виконання ухвали суду від 25.03.2011р. додаткових поясненнях відповідач посилається на оплату рахунку № 01/07/06 від 01.07.2009р. за оренду та рахунку № 65 від 01.07.2009р. за електроенергію шляхом внесення коштів в сумі 2200,00 грн. згідно графіку погашення заборгованості по договору (чек № 3361 від 23.02.2010р.), з яких 2147,71 грн. є заборгованістю по наведеним рахункам. З наведених позивачем у позовній заяві рахунків також вважає оплаченими: рахунки від 01.10.2009р. № 01/10/06 за оренду та № 107 за електроенергію –чек № 1549 від 13.10.2009р. на суму 2208,05 грн., рахунок № 01/03/03 від 01.03.2010р. за оренду та електроенергію –чек № 3697 від 25.03.2010р. на суму 2169,03 грн. Станом на день звернення позивача з позовом відповідач визнає заборгованість по рахункам: від 01.09.2009р. № 01/09/06 за оренду та № 92 за електроенергію, від 02.11.2009р. № 02/11/06 за оренду та № 114 за електроенергію, від 02.12.2009р. № 02/12/06 за оренду та №121 за електроенергію, № 65/1 від 05.10.2010р. за оренду та електроенергію; всього – на суму 6565,60 грн. за 2009 рік та 2170,64 грн. за 2010 рік, з яких 6513,69 грн. оплачені 24.03.2011р. За твердженням відповідача, станом на 31.03.2011р. його заборгованість перед позивачем складає 2222,55 грн.

В судовому засіданні 05.04.2011р. представник позивача підтримав заявлену до стягнення суму в повному обсязі. Вимоги ухвали суду щодо надання додаткових пояснень та документів позивачем не виконано, звірка взаєморозрахунків не здійснена. Присутній у судовому засіданні бухгалтер підприємства позивача повідомив, що односторонній акт звірки ним складено, проте, він залишився в офісі. Відносно посилання відповідача на часткову оплату суми борг бухгалтер пояснив, що здійснені відповідачем оплати, можливо, зараховані в інші періоди. Відповідач наполягає на частковій оплаті суми заборгованості.

У зв’язку із невиконанням позивачем вимог суду щодо надання додаткових документів та проведення з відповідачем звірки взаєморозрахунків, з метою встановлення дійсних обставин справи, в судовому засіданні було оголошено перерву на 08.04.2011р., сторони зобов’язано провести звірку взаєморозрахунків, акт звірки надати суду. Сторони попереджено, що у разі невиконання вимог суду на сторони буде накладено штраф в порядку п. 5 ст. 83 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2011р. вказав на невиконання вимог суду щодо проведення звірки з відповідачем посилаючись на знаходження бухгалтера підприємства на лікарняному. Також, представником позивача надані до матеріалів справи рахунки за період 2009-2010р.р. Інших витребуваних судом документів позивачем не надано. Згідно з поясненнями відповідача позивач з пропозицією звірки взаєморозрахунків до нього не звертався.

В судовому засіданні 08.04.2011р. оголошено перерву на 11.04.2011р., представника позивача зобов’язано виконати вимоги суду щодо проведення звірки взаєморозрахунків та втретє попереджено про накладення судом штрафу у разі їх невиконанні.

Представник позивача у судове засідання 11.04.2011р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судовому засіданні 11.04.2011р. надав усні пояснення щодо проведених ним розрахунків за оренду частини нежитлового приміщення та погашенні  вартості електроенергії згідно виставлених  позивачем рахунків за період 2009 –2010р.р. Також, у судовому засіданні надані письмові пояснення від 11.04.2011р., в яких відповідач вказує, що рахунки № 01/05/03 від 17.05.2010р. та № 43/2 від 01.07.2010р., надані представником позивача на попередньому судовому засіданні, йому не надавалися ні в період дії договору, ні з позовною заявою, ані під час розгляду справи.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.04.2011р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 року між Приватним підприємством «Стандарт-Сервіс»(Орендарем, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендарем, відповідачем у справі) було укладено договір № 93/09 суборенди частини нежитлового приміщення (надалі –Договір), за умовами якого Орендар зобов’язався передати Суборендареві, а Суборендар зобов’язався прийняти у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 34,93 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору строк оренди визначено з 01.03.2009р. по 01.03.2010р., протягом якого сторонами встановлено існування правовідносин оренди приміщення.

Згідно з п. 4.1 Договору орендна плата встановлена у розмірі 60 грн. (з ПДВ) за один квадратний метр за календарний місяць, як може змінюватися.

Пунктом 4.3 Договору сторонами узгоджено, що орендна плата сплачується за поточний місяць  в безготівковій формі на підставі рахунку Орендаря, протягом п’яти робочих днів з дня отримання Суборендарем виставленого Орендарем рахунку. Суборендар сплачує орендну плату на поточний рахунок Орендаря, зазначений у надісланому ним рахунку. Орендар з 01-го до 20-го числа поточного місяця надає рахунок Суборендарю на сплату орендної плати за поточний місяць.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що окрім орендної плати, вказаної в п. 4.1 Договору, Суборендар компенсує орендарю витрати, пов’язані з забезпеченням орендованого приміщення електричною енергією, тепло-, водопостачанням.

Відповідачем прийнято орендовану ним частину приміщення за актом приймання-передачі до договору № 93/09 від 01.03.2009р. суборенди нерухомого майна.

За поясненнями позивача, станом на 01.02.2010р., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, у останнього виникла заборгованість у розмірі 8765,60 грн., в наслідок чого, 01.02.2010 року між сторонами було укладено графік погашення простроченої заборгованості, згідно з яким відповідач зобов’язався розрахуватися до 22.04.2010 року.

Як вказує позивач, станом на момент звернення до суду, у відповідача існує заборгованість перед позивачем по виставленим ним рахункам: № 01/0706 від 01.07.2009р. за оренду у липні 2009р. –2095,80 грн., № 65 від 01.07.2009р. за електроенергію у червні 2009р. –51,91 грн., № 01/10/06 від 01.10.2009р. за оренду у жовні 2009р.–2095,80 грн., №107 від 01.10.2009р. за електроенергію у вересні 2009р. – 112,25 грн., № 02/11/06 від 02.11.2009р. за оренду у листопаді 2009р. –2095,80 грн., № 115 від 02.11.2009р. за електроенергію у жовтні 2009р. –101,73 грн., № 02/12/06 від 02.12.2009р. за оренду у грудні 2009р. –2095,80 грн., №121 від 02.12.2009р. за електроенергію у листопаді 2009р. –116,51 грн., №01/03/03 від 01.03.2010р. за оренду у березні 2010р. та електроенергію –1645,13 грн., № 65/1 від 05.10.2010р. за оренду у жовтні 2010р. та електроенергію –2170,64 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12530,67 грн. заборгованості за договором суборенди від 93/09 від 01.03.2009р. згідно наведених позивачем рахунків є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало передання Суборендарю приміщення в оренду, а обов’язком відповідача –зокрема, своєчасна сплата оренди згідно виставлених Орендарем рахунків.

На підставі наданих сторонами доказів, судом встановлено наступні обставини:

Строк Договору сторонами встановлено до 01.03.2010р., як пояснив відповідач, він продовжував використовувати орендоване майно до жовтня 2010 року.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач (орендар) продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивачем до матеріалів справи надані рахунки за період з липня 2009 року по жовтень 2010 року, включно.

Як встановлено судом і підтверджено наданими доказами, з моменту укладення сторонами договору до моменту подання позивачем позову відповідачем здійснені наступні сплати:

- оренда за березень 2009р. в сумі 2095,80 грн. згідно фіскального чеку № 9516 від 03.04.2009р. (акт виконаних робіт від 31.03.2009р., рахунок відсутній);

- оренда за квітень 2009р. та електроенергія за березень 2009р. в сумі 2140,00 грн. згідно фіскального чеку № 9678 від 30.04.2009р. (акти виконаних робіт від 30.04.2009р., рахунки від 02.04.2009р. №01/04/06 та № 23 на суму 2095,80 грн. та 44,20 грн., відповідно);

- оренда за травень 2009р. та електроенергія за квітень 2009р. в сумі 2180,69 грн. згідно фіскального чеку № 9848 від 30.05.2009р. (акти виконаних робіт від 31.05.2009р., рахунки від 04.05.2009р. № 01/05/06 та № 30 на суму 2095,80 грн. та 84,89 грн., відповідно);

- оренда за червень 2009р. в сумі 2095,80 грн. та електроенергія за травень 2009р. в сумі 51,91 грн. згідно фіскальних чеків від 21.07.2009р. № 0356 та № 0357 (акти виконаних робіт від 30.06.2009р., рахунки № 37 від 01.06.2009р. на суму 51,91 грн. та № 01/06/06 від 02.06.2009р. на суму 2095,80 грн.);

- оренда за липень 2009р. та електроенергія за червень 2009р. в сумі 2147,71 грн. згідно фіскального чеку № 3361 від 23.02.2010р. на суму 2200,00 грн. (акт виконаних робіт від 31.07.2009р., рахунки від 01.07.2009р. № 01/07/06 та № 65 на суму 2095,80 грн. та 51,91 грн., відповідно), за узгодженим сторонами графіком погашення заборгованості (надлишкова  сума –52,29 грн.). Проте, позивач вважає зазначені рахунки несплаченими та заявляє суми за цими рахунками до стягнення.

- оренда за серпень 2009р. та електроенергія за липень 2009р. в сумі  2159,64 грн. згідно фіскального чеку № 1660 від 22.10.2009р. (акти виконаних робіт, рахунки від 03.08.2009р. № 01/08/06 та №  83/3 на суму 2095,80 грн. та 63,84 грн., відповідно);

- оренда за вересень 2009р. та електроенергія за серпень 2009р. в сумі 2208,05 грн. згідно фіскального чеку № 1549 від 13.10.2009р. (акти виконаних робіт від 30.09.2009р., рахунки від 01.09.2009р. № 01/09/06 та № 92 на суму 2095,80 грн. та 112,25 грн., відповідно);

- оренда за січень 2010р. та електроенергія за грудень 2009р. в сумі 2202,47 грн. згідно фіскального чеку № 3074 від 29.01.2010р. (акти виконаних робіт, рахунки від 04.01.2010р. №04/01/03 та № 4 на суму 2095,80 грн. та 106,67 грн., відповідно);

- оренда за лютий 2010р. та електроенергія за січень 2010р. в сумі 2173,31 грн. згідно фіскального чеку № 3614 від 17.03.2010р. (акти виконаних робіт від 28.02.2010р., рахунки від 01.02.2010р. № 01/02/03 та № 16 на суму 2095,80 грн. та 77,51 грн., відповідно);

- оренда за березень 2010р. та відшкодування електроенергії в сумі 2169,08 грн. згідно фіскального чеку № 3697 від 25.03.2010р., переплата –523,95 грн. (акт виконаних робіт від 31.03.2010р., рахунок від 01.03.2010р. № 01/03/03 на суму 1645,13 грн. відповідно до додаткової угоди до договору від 01.03.2010р. про зменшення розміру орендної плати на березень 2010р.).   Проте, позивач вважає зазначені рахунки несплаченими та заявляє суми за цими рахунками до стягнення.

- оренда за квітень 2010р. та відшкодування електроенергії в сумі 1114,24 грн. згідно фіскального чеку № 4105 від 06.05.2010р. (акт виконаних робіт за 30.04.2010р., рахунок від 01.04.2010р. № 01/04/03 на суму 1638,19 грн., з урахуванням 523,95 грн. переплати до сплати –1114,24 грн.);

- оренда за червень 2010р. та відшкодування електроенергії в сумі 1638,44 грн. згідно фіскального чеку № 4311 від 21.06.2010р. (акт виконаних робіт від 30.06.2010р., рахунок від 09.06.2010р. № 01/06/03 на суму 1638,44 грн.);

- оренда за серпень 2010р. та відшкодування електроенергії в сумі 2164,00 грн. згідно фіскального чеку № 4912 від 30.08.2010р. (акт виконаних робіт від 30.08.2010р., рахунок від 04.08.2010р. № 54 на суму 2164,00 грн.);

- оренда за вересень 2010р. та відшкодування електроенергії в сумі 2166,49 грн. згідно фіскального чеку № 5057 від 25.09.2010р. (акт виконаних робіт від 30.09.2010р., рахунок від 06.09.2010р. № 60/1 на суму 2166,49 грн.).

Із наведених рахунків позивачем заявлені вимоги про стягнення по рахункам –№01/07/06 від 01.07.2009р. на суму 2095,80 грн., № 65 від 01.07.2009р. на суму 51,91 грн., №01/03/03 від 01.03.2010р. на суму 1645,13 грн., на загальну суму 3792,84 грн. Оскільки наданими відповідачем доказами підтверджується оплата цих рахунків до звернення позивача до суду, у стягненні заборгованості за цими рахунками слід відмовити, як заявленій безпідставно.

Судом також встановлено, і не заперечується відповідачем, що станом на момент звернення позивача з позовом за отриманими від позивача рахунками і які були ним включені у позовній заяві до стягнення, було не сплачено:

- оренда за жовтень 2009р. та електроенергія за вересень 2009р. на загальну суму 2208,05 грн. (акти виконаних робіт від 31.10.2009р., рахунки від 01.10.2009р. № 01/10/06 та №107 на суму 2095,80 грн. та 112,25 грн., відповідно);

- оренда за листопад 2009р. та електроенергія за жовтень 2009р. на загальну суму 2197,53 грн. (акти виконаних робіт за 30.11.2009р., рахунки від 02.11.2009р. № 02/11/06 та №114 на суму 2095,80 грн. та 101,73 грн., відповідно);

- оренда за грудень 2009р.та електроенергія за листопад 2009р. на загальну суму 2212,31 грн. (акти виконаних робіт від 30.12.2009р., рахунки від 02.12.2009р. № 02/12/06 та №121 на суму 2095,80 грн. та 116,51 грн., відповідно).

Таким чином, на момент звернення позивача до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем (за оренду та електроенергію) за наведеними рахунками (за винятком суми 52,29 грн. залишку сплати за фіскальним чеком № 3361 від 23.02.2010р. на суму 2200,00 грн., сплата згідно графіку погашення заборгованості, зараховано у липні 2009р.) складала  6565,60 грн. (6617,89 грн. –52,29 грн.), що останнім не заперечується.

Однак, після порушення провадження у даній справі відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши на розрахунковий рахунок ПП «Стандарт-Сервіс»суму 6513,69 грн., що підтверджується наданим відповідачем у судовому засіданні оригіналом квитанції № 020240.077.122 від 24.03.2011р. Залишок боргу  за вказаними рахунками  складає 51,91 грн.

Крім того, як встановлено судом, залишився без оплати рахунок позивача № 65/1 від 05.10.2010р. на загальну суму 2170,64 грн. (оренда за жовтень та відшкодування електроенергії), який включено позивачем до стягуваної суми. Відповідач стверджує, що вказаний рахунок на оплату йому не виставлявся, проте, згідно з наданим позивачем до матеріалів описом вкладення на адресу відповідача разом із копією позовної заяви було направлено, в тому числі, і рахунок № 65/1 від 05.10.2010р.

За умовами Договору сторонами передбачено обов’язок відповідача сплатити протягом п’яти робочих днів отриманий від позивача рахунок (п. 4.3 Договору), при цьому посилання на звільнення від сплати в разі невчасного його отримання відсутні.

Надані представником позивача у судовому засіданні рахунки № 01/05/03 від 17.05.2010р. та № 43/2 від 01.07.2010р. судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що вказані рахунки на оплату були їм надані або направлені відповідачу. До того ж, вимоги про стягнення за цими рахунками позивачем не заявлялися.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 12530,67 грн. заборгованості за Договором за вказаними ним у позові рахунками підлягають задоволенню частково –в сумі 2222,55 грн. (яка складається з суми 2170,64 грн. боргу за рахунком № 65/1 від 05.10.2010р. + 51,91 грн. залишку боргу по рахункам за період жовтень-грудень 2009р.), в частині стягнення 6513,69 грн. заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позовних вимог (3794,43 грн.) суд відмовляє, як заявлених безпідставно.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони  пропорційно визнаним судом обґрунтованими вимогам.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський  судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип  змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов’язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 45 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими  законами України.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від  15.03.2010р. № 01-08/140, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового  процесу  та  інша  інформація,  які  надходять до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності  деяких сторін, третіх осіб у справах  набула поширення  практика зловживання своїми процесуальними правами.

Зокрема, мають місце нез'явлення  представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних  причин та без повідомлення причин, ненадання витребуваних документів по справі, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог  ГПК України,  одночасного оскарження судових рішень в апеляційному  і  в  касаційному  порядку,  подання  апеляційних та касаційних скарг на судові акти,  які не  можуть  бути  оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового  процесу, порушує права інших учасників судового процесу та  суперечить  вимогам  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником  якої є Україна,  стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, а також роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з  подальшими змінами), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, ненадання витребуваних матеріалів, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу,  як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 11.04.2011р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги щодо надання витребуваних судом  доказів не виконав. Про перерву в судовому засіданні  та перенесення розгляду справи на 11.04.2011р. оголошено у судовому засіданні 08.04.2011р., на якому представник позивача був присутній.

Як випливає з матеріалів справи,  розгляд справи неодноразово переносився саме у зв’язку із невиконанням позивачем вимог суду, зокрема, ухвал від 11.02.2011р. та від 25.03.2011р. щодо надання додаткових доказів  розрахункам з відповідачем та здійснення двосторонньої звірки з відповідачем. Також, неодноразово представнику позивача вказувалось на необхідність надання додаткових доказів у судових засіданнях, що зафіксовано у відповідних протоколах.

Проте, незважаючи на неодноразові попередження суду представника позивача, вимоги суду позивачем, в порушення норм ч. 3 ст. 22, ст.ст. 28, 33 ГПК України, не виконані без поважних на то причин, витребувані судом додаткові докази не надані, а саме: детальний та обґрунтований розрахунок стягуваної суми із зазначенням документів, згідно з якими склалася заборгованість; документальні докази часткового виконання грошового зобов’язання відповідачем (платіжні документи, банківські виписки, тощо); докази направлення/вручення відповідачу всіх рахунків, виставлених за 2009 –2010р.р.; листування з відповідачем по суті спору; звірка взаєморозрахунків з відповідачем так і не була проведена.

На підставі викладеного, та користуючись правом суду, згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України, суд вважає за необхідне стягнути в доход Державного бюджету України з позивача за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, за неповагу до суду, що виразилась в безпідставному  ухиленні від виконання законних вимог суду,  штраф в розмірі  340,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, п.4 ч.1 ст. 80, п.5 ст.83, ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69118,                           АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахункові рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства «Стандарт-Сервіс»(69063, м. Запоріжжя, вул. Радянська, 34; р/р № 26007050100005 у філії Запорізька дирекція ПАТ «Банк КАМБІО», МФО 373276, Код ЄДРПОУ 31216543) 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 55 коп. боргу по оренді та електроенергії, 87 (вісімдесят сім) грн. 34 коп. державного мита та 164 (сто шістдесят чотири) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог щодо стягнення 6513,69 грн. боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Стандарт-Сервіс»(69063, м. Запоріжжя, вул. Радянська, 34; р/р № 26007050100005 у філії Запорізька дирекція ПАТ «Банк КАМБІО», МФО 373276, Код ЄДРПОУ 31216543) на користь Державного бюджету України, (р/р №31119095700007, отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 340  (триста сорок) грн. 00 коп. штрафу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                                        Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та  підписано згідно із вимогами ст. 84-85 ГПК України 12.04.2011р.