АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1744/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Денисенко Т.С.,
суддів Коваленко А.І.,
Кримській О.М.,
при секретарі: Коверзнєві М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт», третя особа - ОСОБА_6 про відшкодування матеріального збитку, спричиненого джерелом підвищеної небезпеки, за позовом ОСОБА_5 до державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт», третя особа - ОСОБА_6 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ДП «Бердянський морський торгівельний порт», третя особа - ОСОБА_6 про відшкодування матеріального збитку, спричиненого джерелом підвищеної небезпеки, який в ході судового розгляду справи уточнив.
В позові зазначав, що 25 липня 2008р. о 15 годині 50 хвилин на вул. Кабельників у м. Бердянську відбулася ДТП: водій ОСОБА_6, працівник ДП «Бердянський морський торговельний порт», в робочий час, керуючи автонавантажувачем «Тойота З ГД-100»державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням транспортним засобом, виїхав за межі дороги і скоїв наїзд на пішоходів: позивача, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження - травму правої ноги, та на його дружину ОСОБА_5 03.07.2008р. по факту ДТП була порушена кримінальна справа і вироком Бердянського міськрайонного суду від 04.03.2009року підсудний ОСОБА_6 був засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, також з відповідача ДП «Бердянський морський торговельний порт»на його користь була стягнута матеріальна шкода в сумі 4004,23грн. та моральна шкода в сумі 30000 грн. Проте після ДТП позивач продовжує хворіти, протягом 2008-2010 р.р. перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, поніс додаткові витрати на лікування в сумі 4226,85грн., які і просить стягнути з відповідача.
У лютому 2010 року ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до П «Бердянський морський торгівельний порт», третя особа - ОСОБА_6 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, який уточнювала.
В позові зазначала, що 25 липня 2008р. о 15 годині 50 хвилин на вул. Кабельників у м.Бердянську відбулася ДТП: водій ОСОБА_6, працівник ДП «Бердянський морський торговельний порт», в робочий час, керуючи автонавантажувачем «Тойота З ГД-100»державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням транспортним засобом, виїхав за межі дороги і скоїв наїзд на неї та її чоловіка ОСОБА_4, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження. 03.07.2008р. по факту ДТП була порушена кримінальна справа і в постанові було зазначено, що водій ОСОБА_6 25.07.2008р. скоїв ДТП з участю пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вироком Бердянського міськрайонного суду від 04.03.2009року підсудний ОСОБА_6 був засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до і 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України. В цьому вироку було зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА_6 свою провину визнав частково і пояснив, що дійсно 25.07.2008р. скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Протягом досудового слідства та розгляду справи у суді позивач ОСОБА_5 була допитана як свідок, проте вона вважає, що в результаті ДТП її здоров’я значно погіршилося , вона неодноразово зверталася в поліклініку до лікаря -невропатолога, лікаря - травматолога. Протягом 2-х років з 28.07.2008р. по теперішній час вона змушена для поновлення свого здоров’я проходити медичні обстеження, огляди та амбулаторне лікування. Під час лікування вона понесла витрати на придбання ліків на суму 6783,56грн., які просила стягнути з відповідача. Також, просила стягнути моральну шкоду в сумі 50000грн. на тих підставах, що під час ДТП вона перенесла стрес, а також тривале лікування спричинило моральні страждання, також вона морально страждала, перебуваючи в лікарні біля хворого чоловіка, її неодноразово викликали на допити до слідчого та до суду.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 вересня 2010 року позови об’єднано в одне провадження.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Бердянський морський торгівельний порт»на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки за лікування в сумі 341,4 грн. Стягнуто з ДП «Бердянський морський торгівельний порт»в дохід держави держмито в сумі 51 грн., а також витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. В іншій частині позову відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення змінити та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянтів ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як установлено судом, 25 липня 2008р. о 15 годині 50 хвилин на вул. Кабельників у м. Бердянську відбулася ДТП: водій ОСОБА_6, працівник ДП «Бердянський морський торговельний порт», керуючи автонавантажувачем «Тойота З ГД-100»державний номер НОМЕР_1, який належав зазначеному підприємству, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням транспортним засобом, виїхав за межі дороги і скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження - травму правої ноги, та на його дружину ОСОБА_5
Вироком Бердянського міськрайонного суду від 04.03.2009 року ОСОБА_6 був засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, а з відповідача ДП «Бердянський морський торговельний порт»на користь ОСОБА_4 була стягнута матеріальна шкода в сумі 4004,23грн. та моральна шкода в сумі 30000 грн.
Проте після стягнення зазначеної матеріальної шкоди позивач ОСОБА_4 продовжував хворіти та витрачав додаткові кошти на лікування.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що матеріальна шкода, завдана позивачу ОСОБА_4, внаслідок наїзду на нього автонавантажувача при зазначеній ДТП, відповідно до ст.1187 ЦК України підлягає відшкодуванню відповідачем, який є володільцем джерела підвищеної безпеки.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди суд виходив із того, що позивач ОСОБА_4 суду надав докази в підтвердження додаткових витрат на лікування одержаної травми, які не були відшкодовані відповідачем, тільки на 341,4 грн.
Між тим, з довідки Комунальної установи „Бердянська міська лікарня”, яка надана суду апеляційної інстанції, вбачається, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені лікарні з 01 по 22 червня 2009 рок та з 18 по 29 жовтня 2010 року у зв’язку з консолідованим переломом правої берцової кістки. На лікування ним були придбані медичні препарати: „білобіл”, „клексан”, „л-лінзіна”, „актовегин”, „лідокаін”, „трентал”, „фурасемід”, „алфлутоп”, „кетонал”, „кетанов”, „фурасемід”, шприци, системи, лезо скальпелю, рентген плівки, лейкопластир, милиці, намилисник, трость, вату, бинти, перекис водню, фіз. розчин та інші.
На придбання цих препаратів позивачем витрачено 933 грн.50 коп.: 11.95грн.+ 59грн.+ 5.50грн.+ 52.59грн.+ 76.64грн.+ 1.52грн.+ 90.67грн.+ 3.40грн.+ 42.61грн.+ 2.50грн.+ 10.50 грн. + 76.03грн.+ 39.50 грн. + 19.50 грн. + 8.50 грн. + 9.60 грн. +13.50 грн. + 12.50 грн. +6.60 грн. +170.86 грн. +5.35 грн. .+19.50 грн. +11.95 грн. +20 грн. +5.40 грн. +.1.60 грн. +28 грн. +6.75 грн. +28 грн. +19.50 грн.+5 грн. +19.70 грн.+1.40 грн.+13.58 грн. + 19.50 грн. (а.с. 126, 128, 131, 136, 146, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 158,160),
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем доведена невідшкодована відповідачем матеріальна шкода, спричинена наїздом автонавантажувача, у розмір 933 грн.50 коп., а не 341,4 грн., як визнано судом першої інстанції, тому на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає відповідній зміні.
Підстав для скасування чи зміни рішення в іншій частині колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги стосовно неправильності висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 необґрунтовані.
Згідно з положеннями ст. ст. 10, 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_5 не довела те, що зазначені нею витрати на лікування пов’язані з ДТП, яка відбулася 25 липня 2008р.
Так, ні записами індивідуальної картки амбулаторного хворого ОСОБА_5, ні відповіддю Бердянської міської лікарні 03.10.2008 року не підтверджено, що встановлена у неї хвороба хребта та невроз пов’язані з ДТП. (а.с. 55, 70).
Інших доказів суду не надано. Висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року по цій справі змінити:
«Стягнути з державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт»на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 933(девятсот тридцяти трьох) грн. 50 коп.»
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: