копія                                                                                                                                                                    

 8-1/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

4 квітня 2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 суду пояснив, що 27.03.2009 року позивач на відкритих торгах Вінницької товарної біржі придбав майно СВК «Долина»с . Сабарівка Оратівського району Вінницької області, а саме, будинок –комору загальною площею 765,5 кв. м, приміщення критого току загальною площею 958, 4 кв.м, незавершене будівництво нежитлового приміщення, що будувалося господарським способом (частину фундаменту), що розташовані по АДРЕСА_1, що підтверджуються протоколом №208 відкритих торгів від 27.03.2009 року, договором купівлі-продажу №3 від 09.04.2009 року, актом приймання-передачі майна від 09.04.2009 року та накладною від 09.04.2009 року №1. Також між позивачем та управлінням культури і туризму Вінницької ОДА 16.06.2009 року було укладено охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини. Позивачу відомо, що даний договір купівлі –продажу підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак договір нотаріально посвідчений не був, оскільки відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що підтверджується листом від 01.10.2009 року №238, який він надіслав позивачу та в якому зазначено, що нотаріально посвідчити договір немає можливості із-за відмови Сабарівської сільської ради прийняти рішення про оформлення права власності на об’єкти нерухомості СВК «Долина». Реєстрація права власності на нерухоме майно була здійснена позивачем на підставі рішення Оратівського районного суду від 17.11.2009 року, яким даний договір купівлі-продажу було визнано дійсним та визнано право власності на нерухоме майно за позивачем. Вважає, що на даний час можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу втрачена, оскільки з моменту укладення договору пройшов тривалий час. Вважає, що частина майна проданого позивачеві не належить спілці співвласників майна колишнього КСП, оскільки відповідно до ухвали господарського суду від 29.12.2009 року було реалізовано все майно банкрута, включене до ліквідаційної маси, крім того, дана спілка належним чином не зареєстрована і не є юридичною особою. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що позовні вимоги він визнає частково, а саме в тій частині, що позивачем 27.03.2009 року  на відкритих торгах Вінницької товарної біржі придбано майно СВК «Долина»с . Сабарівка Оратівського району Вінницької області, а саме, будинок –комору загальною площею 765,5 кв. м, приміщення критого току загальною площею 420 кв.м, незавершене будівництво нежитлового приміщення, що будувалося господарським способом (частину фундаменту), що розташовані по АДРЕСА_1. Між ним, як  арбітражним керуючим (ліквідатором) СВК Долина»с. Сабарівка Оратівського району та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №3 від 09.04.2009 року. Майно було передано позивачу відповідно до акту приймання-передачі майна від 09.04.2009 року, кошти за придбане майно позивач сплатив в повному обсязі. На відкритих торгах продавалося нежитлове приміщення критого току загальною площею 420 кв.м, а не 958, 4 кв.м, що підтверджується оголошенням, яке міститься в газеті №3 «Новини біржі»від 25.01.2009 року, однак в наступному оголошенні, яке було надруковане перед відкритими торгами в наступному номері газеті було допущено технічну помилку та вказано загальну площу приміщення критого току - 958, 4 кв.м. Однак про допущену в оголошенні технічну помилку щодо загальної площі приміщення критого току йому стало відомо вже після рішення Оратівського районного суду від 17.11.2009 року. Крім того, помилку щодо загальної площі приміщення критого току було допущено ще й по тій причині, що на дане нерухоме майно підприємством не були виготовлені правовстановлюючі документи, технічний паспорт виготовлявся на його вимогу. Йому відомо, що укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, однак договір нотаріально посвідчений не був. Реєстрація права власності на нерухоме майно була здійснена позивачем на підставі рішення Оратівського районного суду від 17.11.2009 року, яким даний договір купівлі-продажу було визнано дійсним та визнано право власності на нерухоме майно за позивачем. Він не ухилявся від нотаріального посвідчення договору, однак договір не був нотаріально посвідчений, оскільки Сабарівська сільська рада не надала адресної довідки щодо даного майна. Вважає, що на даний час можливість нотаріального посвідчення договору не втрачена, якщо сільська рада надасть таку довідку. Вважає, що частина проданого позивачеві майна розпайована та належить жителям с. Сабарівки Оратівського району, однак спілка співвласників майна колишнього КСП належним чином не зареєстрована і не є юридичною особою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовна заява необґрунтована і задоволенню не підлягає. До такого висновку суд приходить на підставі наступного.

Як вбачається із копії протоколу №208 відкритих торгів від 27.03.2009 року позивач був покупцем майна, а саме нежитлового приміщення будинку –комори загальною площею 765,5 кв. м, нежитлового приміщення критого току загальною площею 958, 4 кв.м, незавершененого будівництва нежитлового приміщення, що будувалося господарським способом (частини фундаменту), що розташовані по АДРЕСА_1.

Із договору №3 купівлі –продажу від 09.04.2009 року вбачається, що СВК «Долина»с. Сабарівка Оратівського району Вінницької області в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 купив майно СВК «Долина»с. Сабарівка Оратівського району Вінницької області - нежитлове приміщення будинку –комори загальною площею 765,5 кв. м, нежитлове приміщення критого току загальною площею 958, 4 кв.м, незавершенене будівництва нежитлового приміщення, що будувалося господарським способом (частину фундаменту), що розташовані по АДРЕСА_1. Ціна договору складає 25 000 грн. 00 коп. Договір діє протягом календарного року з моменту його підписання сторонами. Договір підлягає обов’язковому нотаріальному оформленню.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 09.04.2009 року арбітражний керуючий (ліквідатор) СВК «Долина»с. Сабарівка Оратівського району ОСОБА_2 передав а покупець ОСОБА_1 прийняв у власність згідно договору купівлі-продажу №3 майно СВК «Долина»с. Сабарівка Оратівського району - нежитлове приміщення будинку –комори загальною площею 765,5 кв. м, нежитлове приміщення критого току загальною площею 958, 4 кв.м, незавершенене будівництва нежитлового приміщення, що будувалося господарським способом (частину фундаменту), що розташовані по АДРЕСА_1. В даному акті, зокрема, зазначено, що з моменту підписання сторонами цього акту вказане майно є власністю ОСОБА_1

Згідно накладної №1 від 09.04.2009 року ОСОБА_1 через ОСОБА_2 відпущено приміщення комори, приміщення току, незавершене будівництво за ціною 25 000 грн.

Як вбачається із листа від 01.10.2009 року №238 за підписом арбітражного керуючого (ліквідатора) СВК «Долина»ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1, відповідач повідомив позивача, що станом на 01.10.2009 року нотаріально посвідчити придбане ним нерухоме майно СВК «Долина»с. Сабарівка Оратівського району немає можливості із-за відмови Сабарівської сільської ради прийняти рішення про оформлення права власності на об’єкти нерухомості СВК «Долина».

Як вбачається із оголошення, розміщеного в газеті №3 «Новини біржі»від 25.01.2009 року на відкритих біржових торгах 25.02.2009 року виставлявся на продаж лот 2, а саме, нежитлове приміщення критого току загальною площею 420 кв. м.

Як вбачається із оголошення, розміщеного в газеті №6 «Новини біржі»від 25.02.2009 року на відкритих біржових торгах 27.03.2009 року виставлявся на продаж лот 1, а саме, нежитлове приміщення критого току загальною площею 958, 4 кв.м.

Так, судом встановлено, що 27.03.2009 року позивач на відкритих торгах Вінницької товарної біржі придбав майно СВК «Долина»с . Сабарівка Оратівського району Вінницької області. Як вбачається із протоколу №208 відкритих торгів від 27.03.2009 року, договору купівлі-продажу №3 від 09.04.2009 року, акту приймання-передачі майна від 09.04.2009 року, накладної від 09.04.2009 року №1 позивач придбав наступне майно: нежитлове приміщення будинку –комори загальною площею 765,5 кв. м, нежитлове приміщення критого току загальною площею 958, 4 кв.м, незавершенене будівництва нежитлового приміщення, що будувалося господарським способом (частину фундаменту), що розташовані по АДРЕСА_1. Між позивачем та управлінням культури і туризму Вінницької ОДА 16.06.2009 року було укладено охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини. Договір купівлі-продажу №3 від 09.04.2009 року підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, однак нотаріально посвідчений не був. Реєстрація права власності на нерухоме майно була здійснена позивачем на підставі рішення Оратівського районного суду від 17.11.2009 року, яким даний договір купівлі-продажу було визнано дійсним та визнано право власності на нерухоме майно за позивачем.  Доказів щодо того, що відповідач протягом усієї дії договору ухилявся від нотаріального посвідчення договору і що можливість його нотаріального посвідчення втрачено позивачем суду не надано. Суд не приймає до уваги пояснення відповідача щодо того, що частина проданого позивачеві майна розпайована та належить жителям с. Сабарівки Оратівського району, оскільки жодних доказів на підтвердження цього відповідачем суду не надано, спілка співвласників майна СВК «Долина»с . Сабарівка Оратівського району не зверталася до суду з жодними вимогами щодо спірного майна. Крім того, суд не приймає до уваги те, що відповідач частково визнає позовні вимоги, оскільки, враховуючи вимоги законодавства щодо обов’язковості нотаріального посвідчення та державної реєстрації даного договору купівлі-продажу, таке часткове визнання позову відповідачем суперечить вимогам закону.

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.   

З положень ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України слідує, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.  

Згідно положень ст.182 Цивільного Кодексу України право власності на об'єкти нерухомого майна до державної реєстрації не виникає.

За змістом ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину робить такий правочин нікчемними, якщо він відповідно до чинного законодавства підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.   

Частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.   

Разом з тим, суд приймає до уваги роз'яснення, що містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09 № 9, згідно яких, норма ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. 210, 640 Цивільного кодексу України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.   

При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилась від його посвідчення та чи не втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Суд вважає, що в даному випадку не підлягають застосуванню положення ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»від 10.12.1991 р. щодо того, що угоди, зареєстровані на біржі,  не  підлягають  нотаріальному посвідченню, оскільки норми цього спеціального закону не відповідають положенням Цивільного кодексу України, що набув чинності з 01 січня 2004 р. і який є відповідно до ст. 4 цього Кодексу основним актом цивільного законодавства.

Договори, укладені на товарній біржі, не прирівнюється до нотаріально посвідчених, а лише підлягають подальшому нотаріальному посвідченню. До нотаріально посвідчених документів прирівнюються документи, складені згідно з вимогами ст. 40 Закону України «Про нотаріат», який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, договори щодо придбання на публічних торгах об’єктів нерухомого майна оформлюються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню. У разі недотримання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір, відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України є нікчемним і не породжує для сторін будь-яких правових наслідків.   

Відповідно до ч. 1  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин суд вважає, що доводи, викладені позивачем, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України,  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позивачеві в задоволенні позовних вимог відмовлено, підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212 –215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 залишити без відшкодування.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ  підпис

Повне рішення суду виготовлено 08.04.2011 року.

З оригіналом згідно.

Суддя                    Р.В. Романчук