2-106/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарі Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і суду пояснила, що 25.07.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Подружніх стосунків вони не підтримують з березня 2010 року. 13 квітня 2010 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Від шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка проживає разом з нею, матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає, хоча зобов'язаний її надавати, інших дітей на утриманні відповідача немає. Просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.  Судові витрати, крім витрат на правову допомогу, покласти на відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що 25.07.2009 року вони з позивачем зареєстрували шлюб, 13.04.2010 року шлюб між ними розірвано. З позивачем вони не проживають та не підтримують подружніх стосунків з початку січня 2010 року, вважає, що він не є батьком дитини ОСОБА_3, оскільки йому відомо, що позивач підтримувала стосунки з іншим чоловіком. Своє батьківство він не оспорював. Він не працює, інших дітей на утриманні немає. Просить в задоволені позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 13 квітня 2010 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Оратів Оратівського району Вінницької області, батьком дитини вказано ОСОБА_2, матір’ю дитини вказано ОСОБА_1.

Із довідки виконавчого комітету Оратівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 21.03.2011 року № 215 вбачається, що дитина проживає із позивачем і перебуває на її утриманні.

Із довідки виконавчого комітету Оратівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 21.03.2011 року № 214 вбачається, що до складу сім’ї ОСОБА_1 входить дочка ОСОБА_3

В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, відповідач своє батьківство, у встановленому законодавством порядку, не оспорював.

Суд критично відноситься до твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 не є його дочкою, оскільки відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Оратів Оратівського району Вінницької області, батьком дитини вказано ОСОБА_2. Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано 13 квітня 2010 року згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини»в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України - батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а тому є підстави для стягнення із відповідача аліментів на утримання  дитини.

Відповідно до ст.182 СК України суд при визначенні розміру аліментів, враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину, відповідно до ч.2 ст.182 СК України, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд враховує ту обставину, що відповідач не працює, утримання за виконавчими листами з нього не проводяться. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини, однак заперечує проти утримання з нього аліментів, мотивуючи це тим, що він не є батьком дитини.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що відповідач може і повинен надавати матеріальну допомогу дитині. За таких обставин, суд має підстави визначити розмір аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з  23.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і має підстави для задоволення заявлених вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову про стягнення аліментів, а тому в порядку ч.3 ст. 88, ч. 3 ст. 81 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        На підставі викладеного, керуючись 180, 182, 183 СК України, ст.ст.11, 57, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити.

          Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 щомісячно аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  23.03.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

          Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  

          СУДДЯ