Коростенський міськрайонний суд Житомирської області    

                                                                        Справа № 2-а-4650/11   

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2011 р.                    Коростенський міськрайонний суд Житомирської області                             

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Кондратюк А. Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів, передбачених ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, та просить рішенням суду визнати дії відповідачів неправомірними і стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської райдержаміністрації недовиплачені кошти в сумі 10852,80 гривни, що передбачені ст.39 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.06.2010 року по 01.12.2010 року, та стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 2164,20 гривни, що передбачені ст.37 Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.06.2010 року по 01.12.2010 року, мотивуючи це тим, що він проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

          Крім того, позивач просить поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, вказавши, що пропустив його з поважних причин, оскільки на протязі останнього року неодноразово вносились зміни до діючого законодавства, та відповідач обіцяв виплачувати вищевказані кошти у відповідності до вимог ЗУ «Про статус…», що й призвело до пропуску строку звернення до суду.

          В заяві до суду позивач просив справу розглядати в його відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

          Представники відповідачів УПСЗН Коростенської міської ради та УПСЗН Коростенської райдержаміністрації в судове засідання не з’явились, до початку розгляду справи  надали до суду листи, в яких просили розглядати справу в їх відсутність, позов не визнають.

          Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивач проживає в м.Коростені –зоні гарантованого добровільного відселення, та працює в військовій частині А1796 в с.Ушомир, Коростенського району, Житомирської області - (4 зона), зоні посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорта та довідки з місця роботи. Таким чином він має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст.37,39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи».

Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які проживають на території  гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст.39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю  у розмірі 1-єї мінімальної заробітної плати, щомісяця.

        Відповідно до постанови КМУ №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплата компенсацій та допомоги передбаченої ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус…»працюючим і не працюючим громадянам, а також пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці  та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації, тобто правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

Що стосується вимог позивача про стягнення з УПСЗН Коростенської міської ради недовиплачених коштів, передбачених ст.37 ЗУ «Про статус…», то суд рахує за необхідне в цій частині позову відмовити, оскільки позивачем не представлено суду доказів про отримання ним у даного відповідача, за весь спірний період часу, цих коштів та перебування його на обліку для їх отримання.

Позовні вимоги в частині стягнення компенсаційних виплат, передбачених ст.39 ЗУ "Про статус…" підлягають частковому задоволенню, за період з 01.06.2010 року по 01.12.2010 року у розмірі 1-єї мінімальної заробітної плати, щомісяця, оскільки позивач отримує щомісячно кошти в розмірі 5,20 грн., а не 10,50 грн., що стверджується довідкою з місця роботи позивача (а/с 9), відповідно до відпрацьованого часу, та на підставі наявних у справі письмових доказів.

Що стосується вимог позивача щодо поновлення строку звернення до суду, то суд вважає, що строк звернення до суду порушений з поважних причин і підлягає поновленню.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а ствердження позивача щодо застосування розміру заробітної плати, яка існувала на день розгляду справи в суді не підлягають задоволенню, як необгрунтованні:     

    - з 1.04.2010 р. - 884 грн.; - з 1.07.2010 р. - 888 грн.;        

- з 1.10.2010 р. - 907 грн.; - з 1.12.2010 р. - 922 грн.;  

          Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного позивачем розрахунку, а також оскільки відповідач не оспорює розрахунок наданих позивачем сум, заборгованість перед позивачем за весь спірний період часу складає – ст.39 ЗУ «Про статус…»(за мінусом отриманих коштів в сумі 31,20 грн.) –5330,80 гривень.  

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Коростенської райдержадміністрації, тому суд, стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову безпідставні.  

В решті вимог відмовити за необгрунтованістю.

          На підставі вищевикладеного та керуючись  ст.ст. 6-12,102,158-163,167,254 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити позивачу строк звернення до суду, та визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації –неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1  недовиплачені кошти, що передбачені ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в сумі  5330,80 гривень.   

В решті вимог відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

                    Суддя: