Справа № 22а/0690/1599/11 Головуючий в суді 1 інст.: Кондратюк
Категорія 10.3.2 Доповідач: Микитюк
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Товянської О.В., Гансецької І.А.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
на постанову Овруцького районного суду від 23 червня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача недоплачені кошти, виплата яких передбачена статтями 37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позову зазначив, що є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всупереч вимогам Закону, який пов’язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати отримував в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836.
Постановою Овруцького районного суду від 23 червня 2009 року позов задоволено частково. З управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь позивача стягнуто за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року 1711грн.20 коп. за ст.37 Закону, стягнуто за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року 8556 грн. доплати до пенсії за ст.39 Закону. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в позові. Апелянт посилається на те, що виплата всіх видів пенсій та доплати до них є компетенцією Пенсійного фонду України і здійснюється за рахунок його коштів. Також зазначає, що бюджетами на відповідні роки не передбачалась виплата коштів у визначеному законом розмірі.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером.
Частиною 2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території підвищуються у розмірах, визначених ч.1 ст.39 Закону.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Пункт 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936, передбачає виплату управліннями праці компенсацій за ст.39 Закону лише за роботу на забрудненій території (п.п.5).
Отже, постанова в частині стягнення з відповідача коштів, передбачених ст.39 Закону за 2008 рік, ухвалена із порушенням норм матеріального права, а тому її належить скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в позові в цій частині за безпідставністю.
Щодо вимог про стягнення коштів за ст.37 Закону, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають саме стаття 37 Закону № 796-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенцію) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. В рішеннях у справах Кечко проти України, 2005 рік Broniowski v. Poland, 1996 рік Azinas v Cyprus, 2002 Європейський Суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття “власності”, яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. До „майнових прав” і „власності” може бути прирівняно право заявника на матеріальний інтерес, зокрема щодо отримання пенсії чи надбавки до заробітної плати.
В рішенні у справі Кечко проти України, 2005 рік суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (рішення у справі Бурдов проти Росії, 2000 рік).
Разом з тим, задовольняючи вимогу про стягнення коштів за ст.37 Закону суд першої інстанції помилився у визначенні способу захисту порушеного права. Оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцію виконувати функцію органу, який уповноважений нараховувати кошти, позов в цій частині слід задовольнити частково, зобов’язавши відповідача нарахувати кошти та забезпечити їх виплату.
Отже, постанову належить скасувати і прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 195, 197 - 207, 212 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації задовольнити частково.
Скасувати постанову Овруцького районного суду від 23 червня 2009 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача доплати до пенсії і ухвалити в цій частині нову постанову. Відмовити ОСОБА_1 в позові до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за безпідставністю.
Скасувати постанову Овруцького районного суду від 07 липня 2009 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування і ухвалити в цій частині нову постанову. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1 кошти, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та забезпечити їх виплату.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча:
Судді: