Справа №2-184
2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„26" березня 2007 р. Тернівськийрайонний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Потьомкіна О.П.
при секретарі - Паращенко В.Д.
за участю представників: позивача - ОСОБА_2
відповідача - Димченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку та компенсації за порушення строків виплати недоплат в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю, -
ВСТАНОВИВ:
19.05.2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства рудоуправління імені Кірова та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку та компенсації за порушення строків виплати недоплат в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю - а.с.2-5, потім уточнив свої позовні вимоги, зокрема, вказавши в якості відповідача тільки ВВД ФСС - а.с.85-88.
В судовому засіданні 12.03.2007р. представник позивача за дорученням відмовилася від позову в частині позовних вимог до ДП РУ ім. Кірова, оскільки згідно уточнення позовних вимог позивач не пред'являє вимоги до вказаного підприємства, вважаючи рудоуправління третьою особою. Представник позивача просила суд закрити провадження у справі в частині вимог до ДП РУ ім. Кірова, залучивши вказане підприємство до справи в якості третьої особи.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.03.2007р. провадження по справі закрито в частині позовних вимог до ДП РУ ім. Кірова, у зв'язку з відмовою позивача та його представника від позову в цій частині. В той же час, ДП РУ ім. Кірова притягнуто судом до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - а.с.96.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 у позові вказав, що він працював прохідником на шахті ім. Артема-ГРУ ім. Кірова з 04.04.1978р. по 25.02.1992р. і йому вперше висновком ВТЕК від 05.02.1991р. була встановлена втрата профпрацездатності у зв'язку з профзахворюванням в 25%. При подальших медичних переоглядах йому було встановлено втрату працездатності: з 05.02.1993р. по 01.03.1996р. - 30%, а з 01.03.1996р. - 35% безстроково. Йому стало відомо, що заробіток, з якого йому був зроблений перерахунок у 1992 році, занижений і він отримує занижену суму шкоди. Згідно довідки, на даний час базовий середній заробіток прохідника 6 розряду за січень-квітень 1992 року дорівнює 13950,00 крб., йому ж був зроблений перерахунок із заробітку в 13289,00 крб. Крім того, з 01 грудня 1995 року необхідно було застосувати К-2.5, а не 1,25 (СПАП від 26.12.1995р.), з січня 1998 року - К-1.97, як того зобов'язує п.28 Правил відшкодування шкоди, а не К-1,178, як був застосований тільки з березня 2001 року, та зробити перерахунок, який зроблено не було (СПАП №1615 від 30.12.1997р., СПАП №22\321 від 27.03.2001р.). Таким чином, його заробіток для даного перерахунку з урахуванням усіх коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (відповідно до таблиці коефіцієнтів) буде складати з урахування середнього заробітку по його професії (абз.6 п.28 Правил...) за січень 1998 року -560,27 грн. та середнього заробітку за липень 2000 року - 1060,38 грн.: 13950,00 крб. х
2
2,25(11.92р.) х 1,935(01.93р.) х 2,0(06.93р.) х 2,9(09.93р.) х 3,0(12.93р.) х 2,0(10.94р.) х 3,0(02.95р.) х 1,5(06.95р.) х 1,33(11.95р.) х 2,5(12.95р.) х 1,97(01.98р.) х 1,27(07.2000р.) = 711,54 грн., а 35% втрати ним працездатності складає: 711,54 грн. х 35% : 100% = 249,04 грн.
3 01.04.2001 року всі справи по виплатам шкоди були передані до Фонду соцстрахування, який продовжив виплати шкоди.
Недоплати по Фонду соцстрахування складають:
- з 01.04.2001 року йому необхідно було виплачувати по 249,04 грн., було виплачено по 165,63 грн,
недоплата за 11 місяців складає: 83,41 грн. х 11 міс. = 919,51 грн. по 01.03.2002р.;
· з 01.03.2002 року при К-1,193 необхідно було виплачувати по 297,10 грн., фактично було виплачено по 197,60 грн., недоплата за 12 місяців складає: 99,50 грн. х 12 міс. = 1194,00 грн. по 01.03.2003р.;
· з 01.03.2003 року при К-1,182 необхідно було виплачувати по 351,17 грн., фактично виплачено по 233,56 грн., недоплата за 12 місяців складає: 117,61 грн. х 12 міс. = 1411,32 грн. по 01.03.2004р.;
· з 01.03.2004 року при К-1,152 необхідно було виплачувати по 404,55 грн., а було виплачено по 269,06 грн., недоплата за 12 місяців складає: 135,49 грн. х 12 міс. = 1625,88 грн. по 01.03.2005р.;
· з 01.03.2005 року при К-1,238 необхідно було виплачувати по 500,83 грн., виплачено по 333,10 грн., недоплата за 12 місяців складає: 167,73 грн. х 12 міс. = 2012,76 грн. по 01.03.2006р.;
· з 01.03.2006 року при К-1,203 необхідно виплачувати по 602,51 грн., виплачено фактично по 400,72 грн., недоплата за 11 місяців складає: 201,79 грн. х 11 міс. = 2219,69 грн. по 01.02.2007р.
Загальна сума недоплат по Фонду соцстрахування становить - 9383,16 грн. та з 01.02.2007р. йому необхідно виплачувати щомісяця по 602,51 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
Крім того, він вважає, що відповідач ВВД ФСС повинно виплатити йому компенсацію за порушення строку виплати недоплат на підставі постанови КМУ від 21.02.2001р. №159 та Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000р. за період з 01.04.2001р. по 01.12.2006р. в загальній сумі - 2543,21 грн.
Позивач у позові просить стягнути з відповідача ВВД ФСС - 9383,16 грн. недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю за період з 01.04.2001р. по 01.02.2007р., 2543,21 грн. компенсації за порушення строків виплати недоплат, всього - 11926,37 грн., а також стягувати надалі з 01 лютого 2007 року щомісячно на його користь по 602,51 грн. - до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
Представник позивача за дорученням у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі аргументів, викладених в позові, зауваживши, що в позові мається арифметична помилка в розрахунку суми недоплати за період з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. - помилково вказано в позові суму недоплат за цей період „919,51 грн.", правильно слід вважати „917,51 грн.", оскільки 249,04 грн. - 165,63 грн. = 83,41 грн. х 11 міс. = 917,51 грн. Тоді загальна сума недоплат по втраченому заробітку складає „9381,16 грн." замість „9383,16 грн.", а загальна сума стягнення з ВВД ФСС складає „11924,37 грн." замість неправильного „11926,37 грн.", оскільки 9381,16 грн. + 2543,21 грн. = 11924,37 грн. Представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі з урахування вищенаведеної арифметичної помилки в позові.
Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі за дорученням позов не визнала у повному обсязі, суду пояснила, що облікова справа позивача була передана до Фонду 01.04.2001р. з ДП РУ ім. Кірова і на момент передачі справи вже була встановлена сума щомісячних страхових виплат - 165,63 грн. Фонд продовжив виплату та починаючи з 01.03.2002р. Фондом були застосовані підвищуючи коефіцієнти: 1,193, 1.182, 1.152, 1.238, 1.203. Свої зобов'язання Фонд виконує, страхові суми позивачеві виплачуються своєчасно і в повному обсязі. Крім того, початкова сума страхових виплат була призначена позивачеві ще в 1991 році, тобто до утворення Фонду соцстрахування. В наступні роки страхові суми коригувалися відповідно до норм Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки. За таких підстав позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Представник Фонду соцстрахування просить суд відмовити позивачу в позові до Фонду соцстрахування у повному обсязі.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача -ДП РУ ім. Кірова в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, тому, враховуючи належне повідомлення ДП РУ ім. Кірова про час і місце розгляду справи, відповідно
3
до ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу без участі представника третьої особи ДП РУ ім. Кірова, що не оспорюється учасниками судового розгляду.
Разом з тим, при розгляді судом попереднього позову, в якому позивачем пред'являлися вимоги і до ДП РУ ім. Кірова, представник вказаного підприємства позов не визнала, оскільки для розрахунку „регресних" виплат позивачу правильно було взято середній заробіток відповідного працівника за січень-квітень 1992 року в розмірі 13289 руб. В подальшому підприємство застосувало всі коефіцієнти, визначені СПАП, наказами, постановами КМУ, Закону України "Про охорону праці", "Правил відшкодування шкоди...", Галузевої угоди, колективного договору та ст.455 ЦК України. Крім того, Згідно п.28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи або уповноваженою ними особою шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановою КМУ від 23.06.1993р. №472, перерахунок відшкодування шкоди проводиться у випадку підвищення тарифних ставок і окладів. Таким чином, п.28 Правил... не встановлює механізм перерахунку, а встановлює лише в яких випадках він здійснюється. Підприємства самі вирішують, своїми постановами, яким чином збільшувати суми відшкодування шкоди. Вважаємо, що проведений перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу не суперечить чинному законодавству України. З 01.04.2001р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності", у відповідності з яким особову справу позивача передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі. На момент передачі особової справи позивача, сума щомісячних регресних виплат склала 165,63 грн. Також відповідно до постанови КМУ №1427 від 20.12.1997р., компенсація нараховується на суми, які були нараховані, але вчасно не виплачені. Всі суми, які підлягали до виплати, були отримані позивачем в повному розмірі. Згідно ж п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р., вимоги по перерахунку сум щомісячних виплат, раніше визначених судом або адміністрацією, підлягають задоволенню за період, який не перевищує 3-х років, до моменту звернення до суду. На підставі викладено, представник відповідача (на той час) ДП РУ ім. Кірова просила ОСОБА_1 в позові до свого підприємства відмовити у повному обсязі.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справі судом встановлено, що позивач працював підземним прохідником 6 розряду на шахті ім. Артема-1 РУ ім. Кірова з 04.04.1978р. по 25.02.1992р. (а.с.6-15) і йому вперше висновком ВТЕК від 05.02.1991р. була встановлена втрата профпрацездатності у зв'язку з профзахворюванням в 25% - а.с.16. При подальших медичних переоглядах відсоток втрати позивачем працездатності змінювався та висновком МСЕК від 06.02.2001р. позивачу встановлено втрату працездатності внаслідок профзахворювань - 35%, безстроково (а.с.16-20).
Згідно довідки ДП РУ ім. Кірова від 01.12.2006р. середній заробіток підземного прохідника 6 розряду шахти „Артем-1" за січень-квітень 1992 року дорівнює 13950,00 крб. - а.с.74. Позивачу ж невірно був зроблений перерахунок сум відшкодування шкоди, виходячи із середнього заробітку - 13289,00 крб. Крім того, з 01 грудня 1995 року необхідно було застосувати К-2.5, а не 1,25 (СПАП від 26.12.1995р.), з січня 1998 року - К-1.97, як того зобов'язує п.28 Правил відшкодування шкоди, а не К-1,178, як був застосований тільки з березня 2001 року, та зробити перерахунок, який зроблено не було (СПАП №1615 від 30.12.1997р., СПАП №22\321 від 27.03.2001р.).
Таким чином, заробіток позивача для даного перерахунку (з урахуванням усіх коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та відповідно до таблиці коефіцієнтів - а.с.23-24) буде складати, з урахування середнього заробітку по професії позивача (абз.6 п.28 Правил...) за січень 1998 року -560,27 грн. та середнього заробітку за липень 2000 року - 1060,38 грн. (а.с.74): 13950,00 крб. х 2,25(11.92р.) х 1,935(01.93р.) х 2,0(06.93р.) х 2,9(09.93р.) х 3,0(12.93р.) х 2,0(10.94р.) х 3,0(02.95р.) х 1,5(06.95р.) х 1,33(11.95р.) х 2,5(12.95р.) х 1,97(01.98р.) х 1,27(07.2000р.) = 711,54 грн., а 35% втрати позивачем працездатності складає: 711,54 грн. х 35% : 100% = 249,04 грн.
З 01.04.2001 року, згідно спеціального Закону України, виплату страхових сум потерпілим здійснює відповідач по справі - Фонд соцстрахування.
Недоплати позивачу по Фонду соцстрахування за період з 01.04.2001р. по 01.02.2007р., з урахуванням арифметичної помилки в позові в розрахунку суми недоплати за період з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. щодо суми недоплат за цей період, складуть:
- з 01.04.2001 року позивачу необхідно було виплачувати по 249,04 грн., було виплачено по 165,63 грн, недоплата за 11 місяців складає: 83,41 грн. х 11 міс. = 917,51 грн. по 01.03.2002р.;
4
· з 01.03.2002 року при К-1,193 необхідно було виплачу вати по 297,10 грн., фактично було виплачено по 197,60 грн., недоплата за 12 місяців складає: 99,50 грн. х 12 міс. = 1194,00 грн. по 01.03.2003р.;
· з 01.03.2003 року при К-1,182 необхідно було виплачувати по 351,17 грн., фактично виплачено по 233,56 грн., недоплата за 12 місяців складає: 117,61 грн. х 12 міс. = 1411,32 грн. по 01.03.2004р.;
· з 01.03.2004 року при К-1,152 необхідно було виплачувати по 404,55 грн., а було виплачено по 269,06 грн., недоплата за 12 місяців складає: 135,49 грн. х 12 міс. = 1625,88 грн. по 01.03.2005р.;
· з 01.03.2005 року при К-1,238 необхідно було виплачувати по 500,83 грн., виплачено по 333,10 грн., недоплата за 12 місяців складає: 167,73 грн. х 12 міс. = 2012,76 грн. по 01.03.2006р.;
· з 01.03.2006 року при К-1,203 необхідно виплачувати по 602,51 грн., виплачено фактично по 400,72 грн., недоплата за 11 місяців складає: 201,79 грн. х 11 міс. = 2219,69 грн. по 01.02.2007р.
Загальна сума недоплат позивачу по його втраченому заробітку по Фонду соцстрахування за період з 01.04.2001р. по 01.02.2007р. становить - 9381,16 грн., а з 01.02.2007 року позивачу необхідно виплачувати щомісяця по 602,51 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
Разом з тим, суд не може стягнути з відповідачів на користь позивача вищеприведені суми за весь період недоплат, оскільки згідно ст.43 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р. (з наступними змінами), що діяли на момент незастосування ДП РУ ім. Кірова вищевказаних коефіцієнтів - виплата суми відшкодування шкоди, яку своєчасно не одержав потерпілий чи особи, які мають на це право, провадиться за минулий час, але не більш як за три роки до подання заяви про відшкодування шкоди. Позивач у справі відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, звільняється від судових витрат у доход держави. У випадку задоволення позову (повністю або частково) судові витрати стягуються з відповідача.
Вимоги щодо стягнення недоплат не більше, ніж за три роки, які передували зверненню особою з позовом до суду про перерахунок, викладено також в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовоми про відшкодування шкоди" (з наступними змінами).
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі недоплати страхових сум за три роки до дня звернення з позовом до суду, тобто за період з 01.06.2003р. (оскільки позов надійшов до суду в травні 2006 року) по 01.02.2007р. (оскільки позивач просить стягнути недоплати до 01.02.2007р., а суд не може вийти за межі позовних вимог згідно ст.11 ЦПК України). Розмір недоплат страхових сум за вказаний трирічний період становить - 6916,82 грн. із розрахунку:
· з 01.06.2003 року при К-1,182 необхідно було виплачувати по 351,17 грн., фактично виплачено по 233,56 грн., недоплата за 9 місяців складає: 117,61 грн. х 9 міс. = 1058,49 грн. по 01.03.2004р.;
· з 01.03.2004 року при К-1,152 необхідно було виплачувати по 404,55 грн., а було виплачено по 269,06 грн., недоплата за 12 місяців складає: 135,49 грн. х 12 міс. = 1625,88 грн. по 01.03.2005р.;
· з 01.03.2005 року при К-1,238 необхідно було виплачувати по 500,83 грн., виплачено по 333,10 грн., недоплата за 12 місяців складає: 167,73 грн. х 12 міс. = 2012,76 грн. по 01.03.2006р.;
· з 01.03.2006 року при К-1,203 необхідно виплачувати по 602,51 грн., виплачено фактично по 400,72 грн., недоплата за 11 місяців складає: 201,79 грн. х 11 міс. = 2219,69 грн. по 01.02.2007р.
При цьому, на користь позивача з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі щомісяця слід стягувати по 602 грн. 51 коп., починаючи з 01.02.2007р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
З урахуванням вимог п.43 вищевказаних „Правил відшкодування ...", затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовоми про відшкодування шкоди" (знаступними змінами), в іншій частині позову про стягнення недоплат з ВВД ФСС за період з 01.04.2001р. по 01.06.2003р. необхідно відмовити, оскільки ці позовні вимоги виходять за межі трирічного строку.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення строків виплати недоплат, суд враховує, що постанова КМУ від 21.02.2001 року №159 та Закон України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000р., на які посилається позивач, передбачають можливість
5
компенсації за порушення строків виплати тільки нарахованих доходів. В даному ж випадку за період квітня 2001р. - листопада 2006р., за який позивач просить стягнути з відповідача компенсацію, недоплати позивачу до цього часу нараховані не були.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі, суд виходить з того, що відповідно п.43 зазначених вище „Правил відшкодування ...", затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., позивач ОСОБА_1, а також відповідно до ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито" - позивач ОСОБА_1 і Фонд соцстрахування звільнені від сплати державного мита (судового збору). Оскільки позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково (тільки в межах трирічного терміну до дня звернення до суду з позовом), відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.
Разом з тим, відповідно до ст.81 ЦПК України, не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення компенсацій працівникам, відшкодування за затримку їх виплати, а також про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я. В зв"язку з частковим задоволенням позову ОСОБА_1 до ВВД ФСС, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. слід стягнути з відповідача -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі.
На підставі викладеного, у відповідності з п.п.23,28,43,48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., керуючись ст.ст.10,11,60,79,81,88,169,212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 6916 грн. 82 коп. заборгованості по щомісячних страхових платежах за період з 01.06.2003р. по 01.02.2007р., а також стягувати щомісяця по 602 грн. 51 коп., починаючи з 01.02.2007р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.
В іншій частині позову - відмовити.
Суми стягнуто без урахування податків і обов'язкових платежів.
Судовий збір відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України - компенсувати за рахунок держави.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано всіма учасниками по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.