Справа № 2а-63/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2009 року Харцизький міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Демидової В.К., при секретарі - Поливяної І.О.,
розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради, третя особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, про визнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради в виплаті недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2008р.р., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи його тим, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи і знаходиться на обліку в УПСЗН Зугреської міської ради. Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат на момент виплат. Конкретний розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на конкретні періоди законами України. Однак, в порушення вищевказаних вимог закону відповідач - УПСЗН виплатив йому як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії за період 2001-2004р. 21, 50 грн., за період 2005-2006р. 90 грн., за 2007р. не виплатив, як інваліду 3 групи за 2008р. також не виплатив, тобто в розмірах, які встановлені постановами КМУ № 836 від 26.07.1996р. та № 562 від 12.07.2005р. Вважає дії відповідачів неправомірними, оскільки вони порушують її конституційні права, основні положення по реалізації прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема щодо розміру щорічної грошової допомоги на оздоровлення, і виплати відповідачем вказаної допомоги в іншому розмірі суперечить діючому законодавству. В даному випадку вищевказані постанови КМУ не відповідають Конституції України та законам України, мають нижчу юридичну силу і не повинні застосуватися. У зв’язку з цим просить визнати неправомірними дії відповідачів щодо відмови виплатити щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірах, встановлених ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнути з УПСЗН м. Зугреса недоплачені суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2001р.- 2008р.р.
Позивач в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - УПСЗН Зугреської міської ради до суду не з’явився, просить суд розглянути справу у відсутність їх представника, рішення прийняти згідно законодавства.
Представник третьої особи - Головне управління державного казначейства України в Донецькій області до суду не з’явився по невідомим суду причинам, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність не з"явившихся осіб на підставі доказів, що є в матеріалах справи.
Суд вважає позов обгрунтованими та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Суд встановив, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи і знаходиться на обліку в УПСЗН Зугреської міської ради. З 2001р.. має статус ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. З 08.04..2002р. йому встановлена 3 група інвалідності внаслідок захворювань, пов’язаних із їх участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і знаходиться на обліку в УПСЗН Зугреської міської ради.
Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення особам першої категорії, інвалідам 3 групи - 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
З довідки відповідача - УПСЗН м. Зугреса вбачається, що позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії за період 2001-2004р. в розмірі 21, 50 грн., за період 2005-2006р. в розмірі 90 грн., за 2007р. компенсація на оздоровлення нарахована в сумі 90 грн., але не виплачена, як інваліду 3 групи за 2008р. компенсація на оздоровлення не нараховувалась та не виплачувалась відповідно до постанови КМУ № 836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак суд вважає, що щорічна допомога позивачам незаконно виплачена у розмірах, які встановлені вищевказаними постановами КМУ, що є порушенням Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і не приймає до уваги відповідні доводи відповідачів за наступними підставами.
Так, відповідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення по реалізації конституційних прав громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, в частині визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення.
Враховуючи принцип верховенства права, закріплений ст.. 8 Конституції України, принцип пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, у зв’язку з чим Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.. 48 вищевказаного закону, а не постанови КМУ № 836 від 26.07.1996р. та 562 від 12.07.2005р. Крім того, суд вважає, що вказані постанови КМУ та інші закони України, на які посилаються відповідачі, не містили будь-яких обмежень щодо застосування ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому посилання відповідачів на них є безпідставними.
У зв’язку з цим, суд вважає дії відповідачів, які виразилися у відмові виплатити заборгованість по щорічній допомозі на оздоровлення у розмірах, передбачених ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними, недоплачені суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення підлягають стягненню на користь позивачів з відповідача -УПСЗН Зугреської міської ради за рахунок державного бюджету, оскільки за змістом ст. 21 Бюджетного Кодексу України органи соціального захисту є розпорядниками бюджетних коштів, а саме: для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів, які за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримають фізичні особи, надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Позов в частині стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення підлягає задоволенню за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008р.
З урахуванням отриманих позивачкою сум допомоги і розміру мінімальної заробітної плати на час проведення виплат на час розгляду справи судом на користь позивача підлягають стягненню наступні суми:
2003рік - 237грн х 4 - 21, 50грн (вересень 2004р) = 926.50 грн.;
2004рік - 262грн х 4 - 21, 50грн (листопад 2005р) = 1026.50 грн.;
2005рік - 460 грн х 4 - 90 грн (жовтень 2005р) - 1750 грн.;
2007рік - 545 грн х 4 =2180 грн.
2008рік - 545 грн х 4 = 2180 грн., а всього в сумі 8063 грн.
Не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо стягнення недотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2001р, 2002р., оскільки виплату одноразової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення, починаючи з 29 жовтня 2003р., відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002р. № 256 (із змінами та доповненнями). Таким чином, позивачка пред’явила позовні вимоги до неналежного відповідача у справі.
Не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо стягнення недотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2006р. оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006р. згідно із п. 37 ст. 77 Закону України від 20.12.2005р. „Про державний бюджет України на 2006р.", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним.
Керуючись ст. ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 21 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 11, 71, 159, 161 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради, третя особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, про визнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради в виплаті недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2008р.р. задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Зугреської міської ради виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Зугреської міської ради за рахунок Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного рахунку видатків Державного казначейства України та доведення даної суми до позивача через Управління Державного казначейства в Донецькій області, відділення Державного казначейства у м. Харцизьку недоотримані суми на оздоровлення за 2003р., 2004р., 2005р., 2007р., 2008р на користь ОСОБА_1 8063 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10
днів з дня складання постанови суду в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути
подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10
днів з дня складання постанови суду в повному обсязі без попереднього подання заяви про
апеляційне оскарження.