Справа №   2-а-432/11

        Тарутинський районний суд Одеської області

      П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      29 березня 2011 року  Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Топал   О. К. розглянувши в порядку  скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язати вчинити певні дії та стягнути недораховану пенсію,

   В С Т А Н О В И В:  

       09 березня 2011 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, про визнання безпідставною відмову  в нарахуванні та виплаті державної соціальної допомоги та просить  зобов’язати відповідача вчинити певні дії  по виплаті соціальної допомоги як дитині війни, що передбачено ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за  2010 рік.

Відповідач, у встановлений ухвалою суду термін, заперечення проти позову не подав.

          Ухвалою від 10 березня 2011 року позовні вимоги позивачки в частині виплати соціальної допомоги за період з 01.01.2010 року по 08.09.2010 року були залишені без розгляду, у зв’язку  з пропущенням строку звернення з адміністративним позовом та відсутністю підстав для його поновлення.

           Згідно ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому нарахування недоплаченої допомоги позивачці, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за шість місяців до дня звернення до суду.

          Відповідно до ч.2 ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження.

          Дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що позовна заява за період з 08.09.2010 року по 31.12.2010 року підлягає задоволенню за таких підстав.

        Так згідно наданих матеріалів встановлено, що позивачка є громадянкою України та відповідно до  ч.1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, якій повинна виплачуватись  соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за №   2195-4 від 18.11.2004 року. В позові позивачка посилається на те, що протягом  період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 рік вищезазначені виплати не проводились в повному обсязі, а тільки у розмірі 10%.

          Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

       Частиною 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

       Згідно відповіді УПФ України в Тарутинському  районі, позивачці  у  2010 році здійснювалася виплата державної соціальної допомоги,  як «дитині війни»у розмірі 10% прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів  за  №  530 від  22.08.2008 року, тобто, нарахування  та виплата   зазначеної доплати  проводилася  в розмірах менших, ніж визначено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за №  2195-4 від 18.11.2004 року. Вищенаведені виплати відповідач мотивує тим, що на законодавчому рівні не визначено розмір мінімальної пенсії за віком відносно дітей війни.

          Однак з такими твердженнями погодитись на можна.

          В пенсійному законодавстві розмір пенсії за віком передбачено ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», інший  нормативно-правовий акт, який би визначав розмір або встановлював інший розмір - відсутній. У зв’язку з чим  приймаю до уваги положення ч.3 ст. 28 зазначеного закону, з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом. Наявність такої норми та відсутність іншого визначеного на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації визначених Конституцією гарантій та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

          Таким чином, відповідач повинен здійснити доплату до пенсії позивачу з розрахунку 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Рішенням Конституційного суду  від 22 травня 2008 р. за  №  10-рп/2008 положення п.п.41 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» було  визнано неконституційним.

          З 22 травня 2008 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Вважаю,  що зазначену соціальну допомогу повинен виплачувати саме відповідач з наступних підстав. Згідно п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою кабінету міністрів України №  1261 від 24 жовтня 2007 до основних засад Пенсійного фонду України відноситься зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування  та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду  України та інших джерел, визначених законодавством. У п. 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

     Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» соціальне забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

          В зв’язку з тим, що УПФ України в Тарутинському районі нараховує та виплачує пенсії з коштів державного бюджету, а не з власних коштів як юридична особа, в рішенні суду не зазначається сума стягнення.

            На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст.99, 100, 160, 161-163 КАС України,                                       

                                                                     П О С Т А Н О В И В:

       Адміністративний позов  ОСОБА_1 -  задовольнити.

      Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з  01.01.2010 року по 08.09.2010 року.

         Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тарутинскому районі Одеської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком,  за період з 01.01.2010 року по 08.09.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

      Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судових витрат.    

          Постанова підлягає негайному виконанню.

     Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана  у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

 Суддя:                                        О. К.  Топал