П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06.04.2011 Справа №2-а-4472/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                        головуючого                      Ломакіна В.Є.

за участю секретаря          Бурячинської Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 048037 від 02 лютого 2011 року, якою його було визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 300 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку "Рух заборонено". Свої позовні вимоги мотивує тим, що порушення ПДР він не допускав, оскільки здійснював доставку рекламних матеріалів в зону дії вищевказаного дорожнього знаку, а тому його вимоги на автомобіль позивача не поширюються. З цих підстав, ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області –Бучинський В.Я. позовні вимоги не визнав, вважає оскаржувану постанову законною, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №048037 від 02.02.2011 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.

Оскаржувану постанову винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №095083 від 02.02.2011 р., згідно якого ОСОБА_1 02 лютого 2011 року керуючи автомобілем "Опель" державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Тернополі по вул. Т.Шевченка, не виконав вимоги дорожнього знаку "Рух заборонено", що встановлено на перехресті вулиць Т.Шевченка –Острозького, чим порушив вимоги п.3.1 д.1 ПДР України.

          Згідно п. 8.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. (далі ПДР України), регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальника.

Згідно п.8.4 "в" ПДР України –заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожній знак "Рух заборонено" (п. 3.1 додатку 1 ПДР України) забороняє рух усіх транспортних засобів. Не поширюється дія дорожнього знаку "Рух заборонено" на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в’їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до позначеної зони.

Згідно акту приймання-передачі обладнання №048 від 02.02.2011 року, А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", в особі ОСОБА_1, що діє на підставі договору про співпрацю з А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", з однієї сторони передала, а ПП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_4, з іншої сторони, прийняла обладнання –монетницю. Адреса Навігатора точки –АДРЕСА_1.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 рухаючись на перехресті вул. Острозького –Шевченка, здійснював заїзд до місця призначення через найближче перехрестя, а тому вимоги дорожнього знаку "Рух заборонено", що там встановлений, на керований позивачем транспортний засіб, не поширюються, оскільки вибраний ним маршрут є найближчим і найоптимальнішим до місця призначення.

У зв’язку з цим, суд вважає, що ОСОБА_1 мав право рухатись в зоні дії вказаного дорожнього знаку. А тому, відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, додатково не встановлено чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки окрім даних зафіксованих в оскаржуваній постанові будь-яких інших доказів вини позивача суду не представлено.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 048037 від 02 лютого 2011 року, а провадження у справі закрити.

Керуючись п.п. 3.1 (д.1), 8.1, 8.4 ПДР України, ст.ст. 122, 251, 283, 284, КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 158 –163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

                  Позов –задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 048037 від 02 лютого 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. –скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Є. Ломакін