Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14.03.2011 Справа №2-2093/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської   області в складі:

головуючої                             Тихої І.М.,                      

                                                                                 при секретарі                        Присяжнюку В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” про визнання майнових прав на частку в об”єкті незавершеного будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду  з позовом до ПП “ТФ “Будівельник” про визнання за ними майнових прав на частку в об”єкті незавершеного будівництва, посилаючись на те, що 26 травня 2010 року між ними та ПП “ТФ “Будівельник” укладено договір про пайову участь у будівництві, згідно умов якого вони взяли на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві двокімнатної квартири №99, загальною площею 68,71 кв.м., розміщеної на десятому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1. На виконання  умов договору вони внесли на розрахунковий рахунок забудівника кошти у сумі 234121 грн., що становить  58,23 кв.м. квартири,  а відповідач взяв на себе зобов”язання в  2011 році завершити будівництво житлового будинку та здати його в експлуатацію ( Р.1. Договору). Проте, станом на день звернення з позовом до суду ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань, зокрема, не здало будинок в експлуатацію, а тому позивачі не можуть оформити за собою право власності на належну їм частку у вказаному об”єкті нерухомості та просять суд визнати за ними майнові права на неї.

Позивачі у судове засідання не з”явились, проте, надіслали суду письмову заяву про слухання справи у їх відсутності, у якій просять задовольнити їх вимоги з викладених у заяві мотивів.

          Представник відповідача ПП “ТФ “Будівельник” до суду не з”явився, проте, подав письмову заяву про слухання справи у його відсутності, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих мотивів, що підприємство не заперечує майнових прав позивачів на спірну квартиру.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні факти:

26 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ПП “ТФ “Будівельник”  укладено договір, згідно умов якого позивачі взяли на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві двокімнатної квартири №99, загальною площею 68,71 кв.м., розміщеної на десятому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

На виконання умов якого  пайовики внесли на розрахунковий рахунок забудівника в якості оплати вартості  58,23 кв.м. квартири кошти у сумі 234121 грн.,  а останній взяв на себе зобов”язання в 2011 році завершити будівництво житлового будинку в в АДРЕСА_1 (п.1. Договору).

Проте, станом на день слухання справи у суді ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

    Як зазначено в ст.629 ЦК України договір є обов”язковим до виконання сторонами.

    Згідно з вимогами ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” майновими правами, які можуть оцінюватись , визнаються будь-які права, пов”язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі й права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги).

  Таким чином, оскільки позивачі частково виконали умови договору про пайову участь у будівництві 58,23 кв.м. двокімнатної квартири № 99, загальною площею 68,71 кв.м., розміщеної на десятому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1, оплативши її вартість у сумі 218337 грн., суд вважає, що їх права порушені та підлягають захисту шляхом визнання за ними майнових прав на частку у вказаному об”єкті нерухомості.

     Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.526 ЦК України, ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” , суд ,-

              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнові права на 58,23 кв.м. двокімнатної квартири № 99, загальною площею 68,71 кв.м., розміщеної на десятому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області  через Тернопільський міськрайонний суд на протязі десяти днів від його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий суддяІ. М. Тиха