23.03.2011

        ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ         

                 Справа № 2-330/11р.

         Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року                                                           м.Тернопіль                          

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої                Черніцької І.М.

               -  при секретарі            Ландяку А.О.

             з участю                    позивача ОСОБА_1,

                                                відповідача  ОСОБА_2., який діє в інтересах

                                                неповнолітніх дітей, представника  органу                            

                                                опіки та піклування Тернопільської районної

                                                державної адміністрації - Горбунової О.М.,

                                                представника  служби у справах дітей          

                                                Теребовлянської районної державної                                           

                                                адміністрації - Зигмунта О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, який діє в інтересах неповнолітніх дітей- ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третіх осіб: органу опіки та піклування Тернопільської районної державної адміністрації, служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом,-

В С Т А Н О В И В:

              Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2, який діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_12, 1996 року народження, ОСОБА_8, 1998 року народження, ОСОБА_10, 2000 року народження, ОСОБА_9, 2002 року народження, ОСОБА_11, 2005 року народження про визнання неповнолітніх дітей такими, що втратили право на житло в квартирі за АДРЕСА_1 як такі, що вибули на інше місце постійного проживання.

          Позивачі вказали, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 вересня 2007 року ОСОБА_2 визнаний таким, що втратив право на житло в квартирі за АДРЕСА_1, як такий, що вибув на інше місце постійного проживання. Зазначене рішення набрало законної сили і ОСОБА_2 був знятий з реєстрації за вищезазначеною адресою. Однак, у спірній квартирі залишились зареєстровані його неповнолітні діти- ОСОБА_12, 1960 року народження, ОСОБА_8, 1998 року народження, ОСОБА_10, 2000 року народження, ОСОБА_9, 2002 року народження, ОСОБА_11, 2005 року народження.

          Посилаючись на те, що місце проживання неповнолітніх дітей повинно бути визначено з батьками, а також на те, що неповнолітні діти не проживають у спірній квартирі, позивачі просили задовольнити їх вимоги.

          В судовому засіданні ОСОБА_1, діючи у власник інтересах та в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтримав позовні вимоги, зіславшись на доводи викладені у позові.

          Відповідач ОСОБА_2, який діє в інтересах неповнолітніх дітей- ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, позов  не визнав та пояснив, що діти постійно проживають у с.Сущин Теребовлянського району, де відвідують школу та дитсадок.

          Представник служби у справах дітей Тернопільської райдержадміністрації та представник органу опіки та піклування Теребовлянської районної державної адміністрації не заперечують щодо задоволення позовних вимог і вважають, що неповнолітні діти повинні проживати разом з батьками в с.Сущин Теребовлянського району.

          Судом встановлено, що за адресою- АДРЕСА_1 перебувають на реєстраційному обліку 9 чоловік:  позивачі - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та 5  неповнолітніх дітей —ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, що стверджується довідкою Великобірківською селищною радою Тернопільського району від 15 жовтня 2010 року за № 1872  та визнається сторонами по справі.

          ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбу, який було розірвано  20 вересня 1995 року, про що зроблено запис в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу, що стверджується  свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 29 вересня 1999 року за НОМЕР_1.

У цьому ж році ОСОБА_8 зареєстрував шлюб із ОСОБА_14

ОСОБА_8 та ОСОБА_14 до 1997 року проживали  в квартирі за АДРЕСА_1.

У 1997 року переїхали проживати на постійне місце проживання в с.Сущин Теребовлянського району Тернопільської області та протягом останніх п’ятнадцяти років в квартирі за АДРЕСА_1 не проживають, що стверджується актами від 14 жовтня 2010 року та 17січня 2011 року  складеними Великобірківською селищною радою.                  

Від   даного шлюбу у них народились діти: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11,ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, що стверджується копіями свідоцтв про їх народження, виданими відповідно  30 серпня 1995 року НОМЕР_2, 18 червня 1998 року НОМЕР_3,  13 лютого 2002 року НОМЕР_4, 4 липня 2002 року НОМЕР_5, 20 квітня 2005 р. НОМЕР_6

          Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 вересня 2007 року ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право на користування житлом - квартирою за АДРЕСА_1 Тернопільського району в зв'язку з вибуттям на інше місце постійного проживання, і зобов'язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області зняти його з реєстрації за зазначеною адресою.

Одна, п’ятеро неповнолітніх дітей  ОСОБА_8 та ОСОБА_14 по даний час зареєстровані  у квартирі за АДРЕСА_1.

Встановлено, що неповнолітні ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, проживають однією сім'єю із батьками ОСОБА_14 та ОСОБА_2 в с.Сущин Тербовлянського району Тернопільської області, що стверджується  актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_14, жительки с.Сущин Теребовлянського району Тернопільської області,  складеним комісією сільської ради 2 грудня 2010 року, довідкою Сущинської сільської ради від 2 грудня 2010 року за № 656.

Неповнолітні діти ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 навчаються у Сущинській ЗОШ І-ІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області.

          Дані обставини визнаються сторонами по справі, а тому в силу вимог ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до висновку служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації  від 18 січня 2011 року за №23/01-24  ОСОБА_2 та його неповнолітні діти тривалий час проживають в с.Сущин Теребовлянського району Тернопільської області, в АДРЕСА_1 ніколи не проживали, належне їм майно в даній квартирі відсутнє.

          Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та органу опіки та піклування, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних  чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із вимогами п.п.3,4 ст.29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, а місцем проживання фізичної особи у віці  від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків або одного із них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.  

          Враховуючи обставини справи та вищенаведені вимоги закону місцем проживання неповнолітніх ОСОБА_9, 2002 року народження, ОСОБА_11, 2005 року народження, ОСОБА_8, 1998 року народження, ОСОБА_10, 2000 року народження, є місце проживання їх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_14 в с.Сущин Теребовлянського району.            

          Відповідно до вимог п.2 ст.29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

          Згідно із нормами ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

          Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 вересня 2007 року ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право на користування житлом - квартирою за АДРЕСА_1 Тернопільського району в зв'язку з вибуттям на інше місце постійного проживання, і зобов'язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області зняти його з реєстрації    за зазначеною адресою.

Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_2, батько неповнолітніх відповідачів,  вибув у 1995 році на інше місце постійного проживання в с.Сущин Теребовлянського району, створив там іншу сім'ю,  понад 12 років у спірній квартирі в смт.В.Бірки не проживає.

В силу вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_2 вибув на місце постійного проживання із спірного будинку у 1995 році разом з неповнолітніми дітьми, в тому числі з неповнолітнім сином    ОСОБА_12, 1996 року народження.

Крім того, суд звертає увагу на те, що неповнолітні діти були зареєстровані у спірному житлі у той період коли її користувачем був їх батько ОСОБА_2, як члени його сім’ї .

Виникнення права членів сім’ї наймача квартири на користування житлом та обсяг прав, залежить від виникнення у квартиронаймача права користування цим житлом й припинення права користування наймача  цим житлом припиняє право членів його сім’ї на користування цим майном

Таким чином, неповнолітні діти не є членами сім’ї ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, оскільки набули права користування спірним житлом в період, коли користувачем спірного житлового приміщення був їх батько ОСОБА_2, а їх права на житлове приміщення є похідними від прав колишнього квартирокористувача, членами сім’ї якого вони є.

Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи не доведено факт проживання у спірному житловому приміщенні неповнолітніх дітей та чинення їм перешкод у користуванні цим житлом з боку позивачів.

          Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, вищезазначені вимоги закону, суд вважає, що неповнолітні ОСОБА_12, 1996 року народження, ОСОБА_8, 1998 року народження, ОСОБА_10, 2000 року народження, ОСОБА_9, 2002 року народження, ОСОБА_11, 2005 року народження, вибули разом з батьком на інше місце постійного проживання в с.Сущин Теребовянського району, де продовжують проживати і по даний час, а тому позовні вимоги слід задовольнити та визнати ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням- квартирою за АДРЕСА_1.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України,  ст.ст.107Житлового Кодекс УРСР, суд,-

В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, який діє в інтересах неповнолітніх дітей- ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третіх осіб: органу опіки та піклування Тернопільської районної державної адміністрації, служби у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом задовольнити.

Визнати ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11,ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням- квартирою за АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча-підпис:                                                                  

Копія вірна

Суддя                                                                                    І.М. Черніцька

Головуючий суддяІ. М. Черніцька