Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14.03.2011 Справа №2-2161/11

            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської   області в складі:

головуючої                             Тихої І.М.,                      

                                                                                 при секретарі                        Присяжнюку В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” про визнання майнових прав частку в об”єкті незавершеного будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду  з позовом до ПП “ТФ “Будівельник” про визнання за ним майнових прав на частку в об”єкті незавершеного будівництва, посилаючись на те, що 7 червня 2010 року між ним та ПП “ТФ “Будівельник” укладено договір про пайову участь у будівництві, згідно умов якого вони взяли на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві трьохкімнатної квартири № 39, загальною площею  88,76 кв.м., розміщеної на десятому поверсі у першому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1. На виконання  умов договору він вніс на розрахунковий рахунок забудівника кошти у сумі 210458 грн., що становить  49,38 кв.м. квартири,  а відповідач взяв на себе зобов”язання в  2011 році завершити будівництво житлового будинку та здати його в експлуатацію ( Р.1. Договору). Проте, станом на день звернення з позовом до суду ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань, зокрема, не здало будинок в експлуатацію, а тому позивач не може оформити за собою право власності на належну йому частку у вказаному об”єкті нерухомості та просить суд визнати за ним майнові права на неї.

Позивач у судове засідання не з”явився, проте, надіслав суду письмову заяву про слухання справи у його відсутності, у якій просить задовольнити позовні вимоги з викладених у заяві мотивів.

          Представник відповідача ПП “ТФ “Будівельник” до суду не з”явився, проте, подав письмову заяву про слухання справи у його відсутності, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих мотивів, що підприємство не заперечує майнових прав позивача на спірну квартиру.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні факти:

7 червня 2010 року між ОСОБА_1  та ПП “ТФ “Будівельник”  укладено договір, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві трьохкімнатної квартири № 39, загальною площею  88,76 кв.м., розміщеної на десятому поверсі у першому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

На виконання умов якого  пайовик вніс на розрахунковий рахунок забудівника в якості оплати вартості  49,38 кв.м. квартири кошти у сумі 210458 грн.,  а останній взяв на себе зобов”язання в 2011 році завершити будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1.

Проте, станом на день слухання справи у суді ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

    Як зазначено в ст.629 ЦК України договір є обов”язковим до виконання сторонами.

    Згідно з вимогами ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” майновими правами, які можуть оцінюватись , визнаються будь-які права, пов”язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі й права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги).

  Таким чином, оскільки позивач частково виконав умови договору про пайову участь у будівництві 49,38 кв.м. трьохкімнатної квартири № 39, загальною площею  88,76 кв.м., розміщеної на десятому поверсі у першому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1, оплативши її вартість у сумі 210458  грн., суд вважає, що його права порушені та підлягають захисту шляхом визнання за ним майнових прав на частку у вказаному об”єкті нерухомості.

     Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.526 ЦК України, ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” , суд ,-

              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1  майнові права на 49,38 кв.м. трьохкімнатну квартиру № 39, загальною площею  88,76 кв.м., розміщену на десятому поверсі у першому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області  через Тернопільський міськрайонний суд на протязі десяти днів від його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий суддяІ. М. Тиха