Справа №  2-207/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого:                                    судді Петрова Р.І.,

при секретарі:                              Волошиній О.О.,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за позовом ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, третя особа ПП «АДН», про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк» про визнання недійсним іпотечного договору, зобов’язання нотаріуса виключити з реєстру іпотек запис про заборону відчуження предмета іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк» звернулось до суду з позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним 14.11.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПП «АДН», звернути стягнення на предмет іпотеки – комплекс нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 і знаходиться в АДРЕСА_1.

          Позов мотивує тим, що 14.11.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПП «АДН» укладено у письмовій формі кредитний договір про надання банківського кредиту в розмірі 2500000 гривень. За умовами договору ПП «АДН» зобов’язалось в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені договором. На даний час ПП «АДН» не виконало свої обов’язки за кредитним договором щодо повноти та своєчасності погашення кредиту, сплатило лише 416134,48 гривень в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором, а тому має прострочену заборгованість за користування кредитними коштами в сумі 3591078,10 гривень. В забезпечення виконання ПП «АДН» зобов’язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 14.11.2007 року було укладено іпотечний договір № 35/Z-кіп-07, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського округу за номером 3519, за яким банку передано в іпотеку комплекс нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 і знаходиться в АДРЕСА_1. Відповідно до п. 4.1. договору іпотеки, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», банк при повному або частковому неповерненні кредиту набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, просить позов задовольнити, звернувши стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пред’явив зустрічний позов до ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк», в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просив визнати недійсним іпотечний договір № 35/Z-кіп-07, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського округу за номером 3519, укладений 14.11.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ним; а також зобов’язати приватного нотаріуса Кіровоградського міського округу виключити з реєстру іпотек запис про заборону відчуження предмета іпотеки.          

Зустрічний позов в судовому засіданні ОСОБА_1 мотивує тим, що 14.11.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ним було укладено договір іпотеки, за яким банку передано в іпотеку комплекс нерухомого майна по вулиці Попова, 22а в місті Кіровограді, який належить йому на праві приватної власності. Вказаний договір іпотеки був підписаний ним на прохання його батька – ОСОБА_2, який від імені ПП «АДН» 14.11.2007 року уклав з ТОВ «Український промисловий банк» кредитний договір з метою отримання кредитних коштів для здійснення власної господарської діяльності. Оцінку правильності своїх дій він не надавав, а наслідки укладення договору іпотеки не розумів, оскільки в період укладення договору іпотеки він черговий раз лікувався в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні з приводу тимчасового розладу психічної діяльності в формі тяжкого депресивного розладу, а тому в момент укладення договору іпотеки перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Раніше, а саме з 22.04.1996 року по 14.06.1996 року, він також стаціонарно лікувався в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні з приводу депресивного епізоду. В період укладення договору іпотеки він знову лікувався з приводу розладу психічної діяльності, що мабуть пов’язано з його проблемами в особистому житті, зокрема з розлученням з дружиною, тощо. Під час лікування йому призначались транквілізатори та антидепресанти. Підписуючи договір іпотеки він знаходився у «тумані» і не розумів, що від нього хочуть. З огляду на цю обставину просив визнати недійсним іпотечний договір з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України, яка передбачає можливість визнання недійсним правочину, який вчинила дієздатна особа в момент, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.11.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПП «АДН», в особі директора ОСОБА_2, укладено у письмовій формі кредитний договір про надання банківського кредиту в розмірі 2500000 гривень в формі відновлювальної кредитної лінії.

За умовами кредитного договору ПП «АДН» зобов’язалось в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені договором.

На даний час ПП «АДН» не виконало свої обов’язки за кредитним договором щодо повноти та своєчасності погашення кредиту, сплатило банку лише 416134,48 гривень в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором, а тому має прострочену заборгованість за користування кредитними коштами в сумі 3591078,10 гривень.

З пояснень представника банку вбачається, що банк з вимогами до ПП «АДН» про стягнення кредитної заборгованості до господарського суду не звертався.

В забезпечення виконання ПП «АДН» зобов’язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 14.11.2007 року було укладено іпотечний договір № 35/Z-кіп-07, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського округу за номером 3519, за яким банку передано в іпотеку комплекс нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 і знаходиться в АДРЕСА_1.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вищевказаний договір іпотеки був підписаний ним на прохання його батька – ОСОБА_2, який від імені ПП «АДН» 14 листопада 2007 року уклав з ТОВ «Український промисловий банк» кредитний договір з метою отримання кредитних коштів для здійснення господарської діяльності. Оцінку правильності своїх дій він не надавав, а наслідки укладення договору іпотеки не розумів, оскільки в період укладення договору іпотеки він черговий раз лікувався в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні з приводу тимчасового розладу психічної діяльності в формі тяжкого депресивного розладу, а тому в момент укладення договору іпотеки перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки Кіровоградської обласної психіатричної лікарні від 10.12.2010 року, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні з 22.04.1996 року по 14.06.1996 року та на амбулаторному лікуванні з 14.11.2007 року по 28.11.2007 року з приводу депресивного епізоду (а.с. 142).

Згідно висновку комісійної судово-психіатричної експертизи № 127 від 18.02.2011 року, ОСОБА_1 в момент укладення договору іпотеки від 14.11.2007 року страждав тимчасовим розладом психічної діяльності в формі тяжкого депресивного розладу. Вказаний розлад досягає ступеня психічного захворювання, про що свідчить наявність вираженого депресивного синдрому після довготривалого періоду психічної переробки травмуючого переживання. Все це супроводжувалось психомоторною заторможеністю. Погіршувала психічний стан і масивна амбулаторна терапія – транквілізаторами, антидепресантами і нейролептиками, які виявляли виражений седативний стан. Таким чином ОСОБА_1 в момент укладення договору іпотеки перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та свідомо керувати ними.

З урахуванням пояснень ОСОБА_1, дослідженої медичної документації та категоричного висновку комісійної судово-психіатричної експертизи, який підтверджує пояснення ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в момент укладення договору іпотеки від 14.11.2007 року перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій та свідомо керувати ними, оскільки страждав тимчасовим розладом психічної діяльності в формі тяжкого депресивного розладу та перебував під дією медичних препаратів, які погіршували його психічний стан.

Відповідно до ст. 225 ЦК України, суд може визнати недійсним правочин, який вчинила дієздатна особа у момент, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Пленум Верховного суду України в постанові № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз’яснив судам, що правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли не могла розуміти значення своїх дій та свідомо керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, тощо).

Таким чином, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_1 в частині визнання недійсним іпотечного договору підлягає задоволенню.

Вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу виключити з реєстру іпотек запис про заборону відчуження предмета іпотеки не можуть бути задоволені, оскільки даний нотаріус не є стороною у справі і не відмовляв позивачу за зустрічним позовом у задоволенні його вимог.

Більш того, це питання є похідним від визнання іпотечного договору недійсним і повинно вирішуватись компетентним державним органом (ДП інформаційний центр Міністерства юстиції України) або нотаріусом у відповідності і з дотриманням процедури, передбаченої Законом України «Про іпотеку» та Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410.

Оскільки вимоги за зустрічним позовом повністю виключають вимоги за первісним позовом, то позовна заява ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню у зв’язку з визнанням договору іпотеки недійсним.

          Враховуючи, що судом задоволено зустрічний позов в частині визнання іпотечного договору недійсним, то судові витрати по справі слід покласти на ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк».

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про іпотеку», ст. 225  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Відмовити в задоволенні позову ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – комплекс нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 і знаходиться в АДРЕСА_1.

          Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк» про визнання недійсним іпотечного договору, зобов’язання нотаріуса виключити з реєстру іпотек запис про заборону відчуження предмета іпотеки – задовольнити частково.

          Визнати недійсним іпотечний договір № 35/Z-кіп-07, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за номером 3519, укладений 14.11.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1, за яким банку передано в іпотеку комплекс нерухомого майна по АДРЕСА_1.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» в особі КФ ТОВ «Український промисловий банк» на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Р. І. Петров