Справа №1-308 2007 року.

ВИРОК

 Іменем України

25 травня 2007 року. Святошинський районний суд м.  Києва в складі: головуючого:   судді   - Скоріна А.В. при секретарі       -       Сторчоус Н.А. з участю прокурора -   Міщенко Т.П.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   залі   суду   в   м.    Києві   справу   по обвинуваченню:

ОСОБА_1,    ІНФОРМАЦІЯ_1,    уродженця   м.  Прилуки,  Чернігівської області,  українця,  гр-н України,  освіта вища,  розлучений,  працюючого на посаді директора ПП "Тасіс-21 вік",  який зареєстрований за адресою Чернігівська область,  м. Прилуки,  АДРЕСА_1,  проживає в м. Києві,  АДРЕСА_2,  раніше не судимого. у скоєні злочину ,  передбаченому  ст. 218 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.,  будучи службовою особою - директором ПП «Алігатор» (код ЄДРПОУ 32558202),  зареєстрованого за юридичною адресою: м.  Київ,  вул.  Г. Наумова,  буд 23-Б,  кв. 18,  14 квітня 2006 року подав завідомо неправдиву офіційну заяву про фінансову неспроможність виконання вимог і зобов'язань перед бюджетом,  завдавши велику матеріальну шкоду державі.

Так,  ОСОБА_1.,  будучи службовою особою - директором вищезазначеного підприємства,  в період з 22.01.2004 р. по 11.09.2004 р. уклав низку зовнішньоекономічних контрактів,  а саме: контракт №1 на суму 1927200 доларів США,  контракт №2 на суму 1730 400 доларів США,  контракт №3 на суму 1409 400 доларів США з фірмою СП «TARBELCOMERS» S.R.L. (Республіка Молдова) на поставку шкур ВРХ.

На виконання даних контрактів ОСОБА_1. подав до митного оформлення вантажно-митні декларації №100000/4/727343 від15.03.2004 p.,  100000/4/727345 від 15.03.2004 p.,  100000/4/727354 від 17.03.2004 p.,  10000010/4/728114 від 16.07.2004 p.,  10000010/4/728169 від

2004                          p.,  10000010/4/728170 від 23.07.2004 p.,  10000010/4/728177 від 27.07.2004 p.,  1000007/4/714314 від 18.11.2004 p.,  1000007/4/766471 від 21.12.2004 p.,  1000007/5/555066 від

2005                          p.,  1000007/5/555581 від 17.02.2005 p.,  1000007/5/555842 від 03.03.2005 p.,  1000007/4/713434 від 07.10.2004 p.,  100000/4/713712 від 21.10.2004 p.,  1000007/4/714256 від 16.11.2004 р. на загальну суму 5 067000 доларів США,  умовами яких передбачалось поставку шкур ВРХ загальною кількістю 1362 500 кг.

При цьому на підстав наданих до митного оформлення документів ПП «Алігатор» отримало право на 065 преференцію по сплаті до бюджету експортного мита на загальну суму 2 283630, 7 грн.

Одночасно з укладанням вищезазначених контрактів директор ПП «Алігатор» ОСОБА_1. уклав аналогічні зовнішньоекономічні контракти №1 від 22.01.2004 p.,  №2 від 22.06.2004 р. та №3 від 11.08.2004 р. з фірмою «METEX CORP» США на поставку тієї ж кількості,  та на ту ж суму шкур ВРХ,  та в порушення  ст.  81 Митного Кодексу України,   ст.  2 угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова «про вільну торгівлю»,  Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та на шкіряну сировину №180/96-ВР від 07.05.96 р. здійснив реекспорт шкур ВРХ фірмам Італії,  Терції та Іспанії,  безпідставно використавши 065 преференцію на сплату вивізного мита.

Згідно акту перевірки №1 від 16.02.06 р. щодо порушень ПП «Алігатор» митного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.04 р. по 01.01.06 р. директор ПП «Алігатор» ОСОБА_1. ухилився від сплати вивізного мита на суму 2283630, 7 грн.

2

В подальшому,  маючи заборгованість перед державним бюджетом на суму 2 283 630, 7,  з метою приховування незаконної діяльності,  директор ПП «Алігатор» ОСОБА_1. звернувся до Господарського суду м.  Києва з заявою від 14.04.06 р. про порушення справи про банкрутство,  в якій вказав про відсутність фінансово-господарської діяльності даного підприємства з 2006 року,  неспроможністю сплати кредиторської заборгованості у сумі 42 000 грн. перед ТОВ «Українська промислова компанія» по договору купівлі-продажу №15/11 від 15.11.2005 p.,  хоча фактично згідно виписки з особового рахунку ПП «Алігатор» №26000001000302,  наданої Чернігівською філією ВАТ Банк «БІГ Енергія» (МФО 353508) грошові обороти з початку 2006 року по 29.09.2006 р. ПП «Алігатор» становили 2 994631, 10 грн.

Постановою Господарського суду м.  Києва від 21.04.2006 року №24/2520-Б ПП «Алігатор» визнано банкрутом,  а ухвалою суду від 09.06.06 року ліквідовано як юридичну особу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченому  ст. 218 КК України визнав повністю та підтвердив вищевказані обставини його скоєння.

Враховуючи повне визнання своєї вини підсудним,  щире каяття у скоєному,  суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до  ст. 299 КПК України.

Таким чином,  оцінюючи в сукупності всі докази,  зібрані по справі,  суд знаходить винність підсудного доведеною повністю,  юридичну кваліфікацію скоєного ним злочину проводить за  ст. 218 КК України,  як завідомо неправдива офіційна заява громадянина - службової особи суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання зобов'язань перед бюджетом,  що завдали великої матеріальної шкоди державі.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_1,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  обставину,  що пом'якшує вину - щире каяття у скоєному,  обставини,  що обтяжують вину - не встановлені і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі.

Поряд з цим,  суд з врахуванням фактичних обставин по справі,  особи підсудного,  який раніше не судимий,  має постійне місце проживання,  де характеризується позитивно,  працює,  знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства,  обравши йому міру покарання не пов'язану з відбуванням покарання в місцях обмеження волі згідно  ст. 75 КК України.

Речові докази по справі - залишити зберігати при кримінальній справі.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину,  передбаченого  ст. 218 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі  ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням,  встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі  ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи або навчання,  з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

3

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1. змінити в залі суду з застави на підписку про невиїзд.

Заставу у вигляді 1 000 гривень,  які знаходяться на розрахунковому рахунку №37317008000066 ДПА у м. Києві,  банк одержувач Управління Державного казначейства в м. Києві МФО 820019 код ЄДРПОУ 01291502,  повернути ОСОБА_1

Речові докази по справі (Т.1 а.с. 75-268,  Т.2 а.с. 1-99),  залишити зберігати при кримінальній справі.

Апеляція на вирок може бутило дана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до^теляційного суду м. Києва.