ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року                                                                  Справа №  2-а-223/11

Берегівський районний суд Закарпатської області  в особі:

              головуючого: Ільтьо  І.  І. ,

             при секретарі:   Куні О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до інспектора відділу ДАІ та АТІ Ужгородського району УДАІ Закарпатської області Ниймет А.Ю. про скасування постанови серія АО № 110778 від 17.08.2010 року у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

             Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 17.08.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

          17.08.2010 року він керував транспортним засобом "ВАЗ 21104", державний номер  НОМЕР_1 на ділянці автодороги Чоп-Київ та був зупинений відповідачем, який виніс відносно позивача постанову за порушення ним ПДР, а саме за перевищення швидкості більше як на 20 км/год.

З даною постановою позивач не згідний і просить її скасувати, оскільки вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, так як відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення. Зазначає, що рухався із дозволеною швидкістю. Швидкість вимірювалась технічними засобами. Проте інспектор ДПС упереджено не об’єктивно поставився до з’ясування обставин справи, незаконно визнав позивача винним у вчинені адміністративного правопорушення та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу. Таким чином, посадовою особою відповідачем при винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були порушені вимоги ст.ст. 254, 256, 268, 272, 285 КУпАП.   Вважає, що висновки інспектора не базуються на всесторонньому, повному, об’єктивному з’ясуванні обставин, у зв’язку з тим, висновки інспектора не відповідають фактичним обставинам справи. Просить суд визнати незаконною постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності від  17.08.2010 року  серії  АО № 110778 та її скасувати.

У судове засіданні позивач не з’явився, однак подав до суду заяву в якій просить позов розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

           Перевіривши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху підтверджується наданими суду доказами.

            З постанови від 17.08.2010 року вбачається, що позивач, на 817 км. автодороги Київ –Чоп керуючи автомобілем "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість більш як на 20 км/год., а саме рухався зі швидкістю 123 км/год., чим скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом "Беркут".

          Інших доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху суду не надано, не надано також пояснень свідків, фото чи відео фіксації правопорушення, не відображено локалізацію місця руху автомобіля.

           За таких обставин ця постанова про адміністративне правопорушення не можуть бути відповідно до ст.ст. 251 КУпАП достатнім доказом вчинення правопорушення водієм  ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановлено, що ухвалою суду від 23.03.2011 року відповідачу було запропоновано надати свої письмові заперечення та посилання на докази, якими він обґрунтовується, проте, останній своїм правом не скористався.

             Оскільки інших доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини, а тому постанову від 17.08.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за нібито вчинене ним правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.

Судові витрати по справі повинні бути віднесені за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, ч.1 ст.41, 86, 94, 104, 128, 158-170, 171-2 КАС України ,-  

постановив:

   Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії  АО № 110778 по справі про адміністративне правопорушення від  17.08.2010 року, винесену інспектором відділу ДАІ та АТІ Ужгородського району УДАІ Закарпатської області Ниймет А.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Судовий збір в  сумі три гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:           І. І. Ільтьо