Справа № 2-5/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року                                                                       смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді:  Шидловський В. Б.

          при секретарі:  Ліснича В. М.

за участю третьої особи:    

представника служби у справах дітей

      Любарської РДА    Л.В.Алієвої

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і в її вихованні,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач вказує на те, що з 01 березня 2006 року по 20 травня 2010 року він перебував у шлюбі із ОСОБА_3 Від даного шлюбу вони мають доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає разом із відповідачкою. Позивач проживає окремо від них.

За рішенням органу опіки та піклування Любарської РДА позивачу встановлено графік спілкування з дитиною – донькою ОСОБА_4, у вихідні дні, двічі на тиждень з 09 год. до 19 год. Відповідачка незважаючи на вищевказане рішення перешкоджає позивачу у спілкуванні та вихованні дитини, а тому позивач просить суд винести рішення, яким зобов’язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з донькою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і в вихованні, надавши йому можливість спілкуватися з донькою щосуботи і неділі з 9-ї год. до 19-ї год. по місцю його проживання. Також позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати.      

    У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному об’ємі та пояснив, що відповідачка всупереч рішенню органу опіки та піклування Любарської РДА про встановлення графіку спілкування з дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перешкоджає йому у спілкуванні та вихованні з його донькою ОСОБА_4.  

   Відповідачка по справі ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона не проти того, щоб позивач спілкувався та приймав участь у вихованні їх спільної доньки ОСОБА_4, однак вона заявила, що дане спілкування повинно відбувати в її присутності, оскільки під час спілкування позивача з донькою він намовляє чотирьохрічну доньку проти неї чим травмує психіку дитини. Окрім того позивач зловживає спиртним. Були неодноразові випадки коли позивач у нетверезому стані вривався у її будинок та бив її на очах у неповнолітніх дітей. Вона відмовляється давати дитину п»яному батькові, який невідомо де і з ким буде цілий день гуляти, а дитина буде залишатися без нагляду. Тому вона просить суд, щоб спілкування батька з дитиною відбувалося в її присутності, незалежно де це буде відбуватися, чи в її будинку, чи за його межами.  

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона являється кумою матері позивача, і неодноразово була свідком того, як позивач перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння їздив на автомобілі разом із своєю малолітньою донькою ОСОБА_4, коли приїжджав на вихідних і забирав її до себе. Так на початку липня 2010 року вона сиділа на стільчику біля свого домогосподарства та бачила як позивач їхав п»яний на дуже великій швидкості за кермом автомобіля. В автомобілі було повно п»яних чоловіків, які співали на всю вулицю. В автомобілі також знаходилась малолітня донька позивача ОСОБА_6, яка стояла біля бардачка, прижавшись до лобового скла автомобіля.  Через декілька днів після цього вона була свідком того, як позивач у п»яному стані на великій швидкості гнався на коні з возом по вулиці їхнього села Бичева та на всю вулицю матюкався до кобили, яка була запряжена у віз. При цьому його малолітня донька ОСОБА_4, яка їхала разом із ним, чуть не вилітала з воза. ВІ травня 2010 року, коли у їхніх односельців Сторожуків було весілля, вона була свідком того, як позивач йшов по вулиці села п»яний та спотикався, а в цей час у нього на шиї сиділа малолітня донька ОСОБА_4, яка була боса, без будь-якого взуття. Позивач зупинився, та не зважаючи на дитину, сходив в туалет прямо на очах у дитини. Вона вважає, що давати чотирьохрічну дитину такому батькові є небезпечно для самої дитини.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона являється мамою відповідачки, підтримала покази її доньки та свідка ОСОБА_5 та повідомила суду, що коли позивач брав доньку ОСОБА_7 до себе, він намовляв її проти матері, також були випадки що він будучи п’яним залишав доньку без догляду, а одного разу коли вона ночувала в своєї доньки, він увірвався п’яний у будинок відповідачки, затіяв сварку, розбив доньці мобільний телефон, побив відповідачку в присутності її малолітніх дітей.

Представник служби у справах дітей Любарської РДА Алієва Л.В. не заперечувала в задоволенні позову, так як дитину повинні виховувати обоє батьків.  

    Вислухавши пояснення сторін, свідків, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

Випискою з рішенням Любарського районного суду Житомирської області № 2-127/10 від 20.05.2011 року стверджується, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  25 травня 2010 року було розірвано.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.09.2006 року стверджується, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім"ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішенням органу опіки та піклування Любарської районної державної адміністрації від 30 березня 2010 року ОСОБА_2 встановлено порядок участі батька у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у спосіб відвідування дитиною його місця проживання у вихідні дні (двічі на тиждень) з 9-ї год. по 19-ту год.

Відповідно до актів комісії Бичівської сільської ради Любарського району від 04.07.2010року та 15.07.2010 року, мама ОСОБА_4 – ОСОБА_3 всупереч рішенню органу опіки та піклування Любарської РДА від 30.03.2010 року, забороняє своїй доньці відвідувати місце проживання батька – ОСОБА_2.

Відповідно до ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Однак судом встановлено, що позивач зловживає спиртним та на грунті пияцтва порушує громадський порядок, що стверджується як показами свідків, так і постановою Любарського районного суду від 19.10.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, а саме за вчинення хуліганських дій у стані сп»яніння.

За таких обставин суд вважає, що інтересам дитини буде відповідати той факт, коли батько буде спілкуватися з дитиною в присутності матері дитини, незалежно чи це буде відбуватися в будинку відповідачки чи за його межами, оскільки спілкування позивача, який зловживає спиртним та поводить себе неадекватно, з донькою щосуботи і неділі з 9-ї год. до 19-ї год. по місцю його проживання без присутності відповідачки, може мати негативні наслідки для здоров»я дитини.

Розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і в її вихованні слід відмовити в повному обсязі у зв’язку із його безпідставністю.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, ст.ст.18, 159 СК України суд,-

Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і в її вихованні – відмовити в повному обсязі у зв’язку із його безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:


В. Б. Шидловський