Справа № 2-114/11

                                                                     РІШЕННЯ  

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 квітня 2011 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

            Головуючої судді                                                                            Арапіної Н.Є.

            При секретарі                                                                                                 Тумарової К.К.

          Позивача                                                                                                         ОСОБА_1

Представника позивача                                                                                 ОСОБА_2

Представника відповідача

Державного підприємства “Торезантрацит”                                               Костенко Л.П.

Представника відповідача

державного підприємства “Донецька

обласна дирекція з ліквідації збиткових

          вугледобувних та вуглепереробних

підприємств”                                                                                                   Пономарьова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза позовну заяву  ОСОБА_1 до Державного підприємства “Торезантрацит” відокремленого підрозділу шахтоуправління “Волинське”, державного підприємства  “Шахта “Розсипнянська № 2”,  державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(далі державне підприємство “Донвуглереструктуризація”)  про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я,    

                                                               в с т а н о в и в :

           позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я. Свої вимоги мотивував тим, що з 15 вересня 1976 року позивач працював у відповідача на різних посадах в підземних умовах праці. 03 травня 1995 року позивача було звільнено за станом здоров’я за ст.40 КЗпП України. Під час праці у відповідача позивачем було отримано професійне захворювання, висновком МСЕК від 01 липня 2009 року встановлено третю групу інвалідності з втратою професійної працездатності  в розмірі 40 % безстроково. До 01 липня 2009 року позивачу було встановлене захворювання у вигляді хронічного обструктивного захворювання легенів. В наслідок виявленого захворювання позивачу було рекомендовано  працю на поверхні без тяжких фізичних навантажень. У зв’язку з виявленим професіональним захворюванням у 1995 році позивач постійно проходив курс лікування, згідно щ висновком МСЕК від 01 липня 2009 року позивачу встановлено третю групу інвалідності. Отримавши професійне захворювання на підприємстві відповідача позивач залишився без основної роботи та заробітку, що спричинило до моральних страждань позивача. Також, окрім моральних страждань, душевних переживань, позивач постійно відчуває фізичні болі, пов’язані з професійним захворюванням, потребує постійного проходження медичного лікування, на що витрачає значну кількість матеріальних коштів. Вважає, що отримання професійного захворювання на підприємстві відповідача спричинило позивача моральну шкоду, яку позивач оцінює у 100 000 гривень. Просить стягнути з відповідача 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

02 лютого 2011 року ухвалою Торезького міського суду залучено до участі у справі у якості другого відповідача державне підприємство “Шахта “Розсипнянська № 2”, державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(далі державне підприємство “Донвуглереструктуризація”).

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Вважає, що спричинена моральна шкода, оскільки внаслідок втрати здоров»я змушений звільнитися з роботи. Це привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків. Просить стягнути з відповідача 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача Державного підприємства “Торезантрацит” відокремленого підрозділу шахтоуправління “Волинське” Костенко Л.П. позов не визнала. Пояснила, що по 1995 рік позивач працював на шахті «Розсипнянської № 2», яка входила до складу шахти «Волинська», в цей час йому встановлена втрата працездатності внаслідок професійного захворювання. Наприкінці 1995 року на базі шахти «Волинська»та шахти «Розсипнянська № 2»створено шахтоуправління «Волинське», яке перетворено в Державне відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Волинське». В 2001 році з його складу виділена «Шахта»Розсипнянська № 2»т а створено держане підприємство «Шахта»Розсипнянська № 2», яка є юридичною особою та належним відповідачем по справі. Вважає також, що позивач порушив строки звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача державного підприємства “Донвуглереструктуризація” Пономарьов О.О. позов не визнав. Пояснив, що відповідач не є правонаступником підприємства, на якому працював позивач під час втрати працездатності, тому є неналежним відповідачем. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача державного підприємства  “Шахта “Розсипнянська № 2 в судове засідання не з»явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки до суду не повідомив.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно довідки державного підприємства «Торезантрацит»позивач працював з 21 березня 1994 року по 03 травня 1995 року у якості забійника дільниці № 3, звільнений за власним бажанням з “Шахти “Розсипнянська № 2”(а.с. 49).

Згідно витягу з історії хвороби обласної клінічної лікарні профзахворювань міста Донецька позивач з 12 травня по 01 червня 2009 року знаходився на лікуванні з приводу хронічного обструктивного захворювання легенів пилової етіології, другої стадії, помірна течія. Емфізема легкіх. Легенева недостатність другої ступені (а.с.8-9).

Згідно довідки відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві з 01 квітня 2001 року позивач отримує страхові виплати (а.с.23-29).

Згідно довідки управління Пенсійного Фонду України в Амвросіївському районі Донецької області позивач отримує пенсію по інвалідності (а.с. 30-34).

Згідно індивідуальної програми обласного центру медико-соціальних експертиз позивач проведено медичну реабілітацію (а.с.35-40).

Згідно висновку МСЕК позивачу 14 лютого 1995 року вперше встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 40 відсотків,  01 липня 2009 року повторно встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 40 відсотків безстроково  (а.с.15,88).

29 вересня 1995 року наказом № 139 Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита «Торезантрацит»проведено реорганізація структури виробничого об»єднання з 01 жовтня 1995 року шляхом з»єднання на базі структурної одиниці шахт «Волинська»та «Річна», структурної одиниці –шахтоуправління «Волинське»з технічними одиницями шахта «Волинська»та шахта «Річна»(а.с.52).

Наказом № 683 від 24 грудня 2001 року про реорганізацію Державного відкритого акціонерного товариства “Шахтоуправління “Волинське” - реорганізовано шляхом виділення з його складу структурного підрозділі «Шахта «Розсипненська-2»та створено на його базі Державне підприємство «Шахта «Розсипнянська № 2», в якому зазначено правонаступником державне підприємство “Шахта “Розсипнянська № 2” (а.с.53-55).

Наказом № 87 від 15 лютого 2002 року “Про ліквідацію державного підприємства “Шахта “Розсипнянська № 2” та призначення правонаступником державну компанію “Укрвуглереструктурізацію”(а. с. 56).

Згідно довідки шахтоуправління «Волинське» наказом № 1к від 02 січня 1989 року виробничого об»єднання «Торезантрацит»шахтоуправління «Волинське»Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита «Торезантрацит»перетворено на «Шахта»"Волинська»та «Шахта»Річна»Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита»Торезантрацит». В склад «Шахти»"Волинська»входять 2 технічні одиниці –шахта «Волинська»та шахта «Розсипнянська № 2». В склад «Шахта»Річна»входять 2 технічні одиниці –шахта «Річна»та шахта «Яблоневська»(а.с.57).

Наказом № 120 від 07 березня 2003 року реорганізовано відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія «Торезантрацит»та державні відкриті акціонерні товариства «Шахта»Прогрес», Шахта ім..Л.І.Лутугіна», Шахта ім..К.І.Кисельова, Шахта № 3-біс, «Шахтоуправління «Волинське»та інші шляхом їх злиття та створення на їх базі Державного підприємства «Торезантрацит»(а.с.90-94).

Наказом № 280 від 05 червня 2003 року Міністерства енергетики та палива України засновано державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»(а.с.96-99).

Наказом № 621 від 29 грудня 2007 року Міністерства вугільної промисловості України створено державне підприємство з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація», припинена діяльність Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (а.с.101).

Наказом № 99 від 02 квітня 2010 року Міністерства вугільної промисловості України припинена діяльність державного підприємства “Укрвуглеторфреструктуризація” шляхом приєднання Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (а.с.103-104).

Згідно довідок Державного комітету статистики України «Державне підприємство шахта «Розсипнянська № 2, Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” значаться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України   (а.с. 89, 120)

Аналізуючи добуті докази суд дійшов наступного висновку.

          Пунктом 2 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” містить роз»яснення, що спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або іншим законодавством.

            Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що при застосуванні норм Кодексу законів про працю України щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв»язку з виконанням трудових обов»язків, суди повинні виходити з того, що за змістом ст. 124 Конституції потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.

          Судом встановлено, що позивач працював з 21 березня 1994 року по 03 травня 1995 року у якості забійника дільниці № 3 «Шахта»"Волинська»Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита »Торезантрацит», до складу якої входили шахта «Волинська»та шахта «Розсипнянська № 2». 29 вересня 1995 року наказом № 139 Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита «Торезантрацит»проведено реорганізацію структури виробничого об»єднання з 01 жовтня 1995 року шляхом з»єднання на базі структурної одиниці шахт «Волинська»та «Річна», структурної одиниці –шахтоуправління «Волинське»з техничними одиницями шахта «Волинська»та шахта «Річна». Наказом № 683 від 24 грудня 2001 року про реорганізацію Державного відкритого акціонерного товариства “Шахтоуправління “Волинське” - реорганізовано шляхом виділення з його складу структурного підрозділі «Шахта «Розсипненська-2»та створено на його базі Державне підприємство «Шахта «Розсипнянська № 2», в якому зазначено правонаступником державне підприємство “Шахта “Розсипнянська № 2”. Згідно висновку МСЕК позивачу 14 лютого 1995 року вперше встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 40 відсотків

На час встановлення позивачу вперше втрати професійної працездатності діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені Постановою Кабінету Міністрі України від 23 червня 1993 року № 472, згідно з якими розмір відшкодування завданої моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших виплат.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 “ Про судову практику про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” указав, що у відповідності зі ст.237-1 КЗпП України при наявності порушень прав працівника в сфері трудових правовідносин, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя, обов'язок відшкодувати заподіяна шкода покладається на власника чи уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності.

          З матеріалів справи вбачається, що у позивача  виникло право на відшкодування  моральної шкоди за рахунок  відповідача –роботодавця по профзахворюванню,  встановленому  висновком МСЕК у 1995 році, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя.

На час виникнення у позивача права на отримання такого відшкодування розмір мінімальної заробітної плати складав 60 тис. крб, що складало 0,6 грн.

          Позивач надав письмові докази,  що за станом  здоров'я,  він змушений  постійно лікуватися.

          Так, згідно витягу з історії хвороби обласної клінічної лікарні профзахворювань міста Донецька позивач з 12 травня по 01 червня 2009 року знаходився на лікуванні з приводу хронічного обструктивного захворювання легенів пилової етіології, другої стадії, помірна течія. Емфізема легкіхі. Легенева недостатність другої ступені. Згідно індивідуальної програми обласного центру медико-соціальних експертиз позивачу проведено медичну реабілітацію. 01 липня 2009 року повторно встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 40 відсотків безстроково.

Суд врахував стан здоров»я позивача у теперішній час, тому при визначенні  розміру  відшкодування, керуючись встановленими  законом  принципами   виваженості  та  розумності, визначає у відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000  ( десять тисяч) гривень.

Суд не приймає до уваги пояснення позивача про знахождення у трудових відносинах з Державним підприємством “Торезантрацит” відокремленого підрозділу шахтоуправління “Волинське” виходячи з наступного.

Згідно довідки шахтоуправління «Волинське» наказом № 1к від 02 січня 1989 року виробничого об»єднання «Торезантрацит»шахтоуправління «Волинське»Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита «Торезантрацит»перетворено на «Шахта»Волинська»та «Шахта»Річна»Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита»Торезантрацит». В склад «Шахти»Волинська»входять 2 технічні одиниці –шахта «Волинська»та шахта «Розсипнянська № 2».  29 вересня 1995 року наказом № 139 Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита «Торезантрацит»проведено реорганізацію структури виробничого об»єднання з 01 жовтня 1995 року шляхом з»єднання на базі структурної одиниці шахт «Волинська»та «Річна», структурної одиниці –шахтоуправління «Волинське»з техничними одиницями шахта «Волинська»та шахта «Річна». Наказом № 683 від 24 грудня 2001 року про реорганізацію Державного відкритого акціонерного товариства “Шахтоуправління “Волинське” - реорганізовано шляхом виділення з його складу структурного підрозділі «Шахта «Розсипненська-2»та створено на його базі Державне підприємство «Шахта «Розсипнянська № 2», в якому зазначено правонаступником державне підприємство “Шахта “Розсипнянська № 2”. Наказом № 87 від 15 лютого 2002 року “Про ліквідацію державного підприємства “Шахта “Розсипнянська № 2” та призначення правонаступником державну компанію “Укрвуглереструктурізацію”. Згідно довідок Державного комітету статистики України «Державне підприємство шахта «Розсипнянська № 2, Державне підприємство  “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” значаться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що позивач працював з 21 березня 1994 року по 03 травня 1995 року у якості забійника дільниці № 3 «Шахта»Волинська»Торезького виробничого об»єднання по видобутку антрацита »Торезантрацит», до складу якої входили шахта «Волинська та шахта «Розсипнянська № 2».

02 лютого 2011 року ухвалою Торезького міського суду залучено до участі у справі у якості другого відповідача державне підприємство “Шахта “Розсипнянська № 2”, державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(далі державне підприємство “Донвуглереструктуризація”).

           Судом не встановлена  відповідальність Державного підприємства “Торезантрацит” відокремленого підрозділу шахтоуправління “Волинське, державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(далі державне підприємство “Донвуглереструктуризація”.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства “Торезантрацит” відокремленого підрозділу шахтоуправління “Волинське”, державного підприємства  “Шахта “Розсипнянська № 2”,  державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(далі державне підприємство “Донвуглереструктуризація”)  про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я підлягають задоволенню частково: стягнути з Державного підприємства “Шахта “Розсипнянська № 2” на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000  ( десять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача  підлягає стягненню судові витрати на користь держави у розмірі 8 грн. 50 коп.

У відповідності зі ст.81 ЦПК України з відповідача  підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення  на користь державного бюджету міста Торез в сумі 15 грн. 00 коп.           

Керуючись  Законом України “Про охорону праці”, Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрі України від 23 червня 1993 року № 472, п. 13 постанови № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”,  ст.ст. 3,10,15,60,79,197,209,212,214,215,223,233 ЦПК України,

                                                                  В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства “Торезантрацит” відокремленого підрозділу шахтоуправління “Волинське”, державного підприємства  “Шахта “Розсипнянська № 2”,  державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”(далі державне підприємство “Донвуглереструктуризація”)  про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта “Розсипнянська № 2” на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000  ( десять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта “Розсипнянська № 2” на користь держави судовий збір в сумі 08 грн. 50 коп.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта “Розсипнянська № 2” на користь державного бюджету міста Тореза  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. 00 коп.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Повний текст рішення  виготовлений 11 квітня 2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом  десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Торезького міського суду                                                                      Н.Є.Арапіна