Справа № 2-581/11

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

25.03.2011  року  Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді                                                             Панас Н.Л.

при секретарі                                                             Борісовій Я.Ю.

за участю позивача                                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Пролетарської районної у місті Донецьку ради про визнання права власності на господарські споруди, -

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 26.07.82 року житловий будинок АДРЕСА_1 було розділено між ОСОБА_3 - 47\100 часток та ОСОБА_4 -53\100 часток. Власнгиком 53\100 часток вказаного домоволодіння на підставі договору дарування від 22.06.89 року є ОСОБА_2 Власником 47\100 часток домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.04.2010 року є він. У 2008 році він прибудував до своєї частки будинку нежитлову прибудову літер а4. Просив визнати за ним право власності на вказану прибудову.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з"явилися, надали суду письмові заяви з проханням розглядати справу у їх вдсутність.

Заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з часу завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачене прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з часу прийняття його в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно у відповідності із законом підлягає державній реєстрації, право власності виникає з часу державної реєстрації.

          У відповідності зі ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самовільним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвим порушеннями будівельних норм та правил.

          За вимогою власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самовільно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

          Відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування земельною ділянкою, на якій воні розташовані, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

          Як вбачається з довідки №1-в, виданої 27.02.58 року Будьонівською районною у місті Донецьку радою ОСОБА_3, на підставі рішення Будьонівської районної у місті Донецьку ради від 29.10.1957 року, є землекористувачем земельної ділянки АДРЕСА_1.

          Згідно з актом про відвід земельної ділянки від 17.11.1957 року вказана вище земельна ділянка була відведена в натурі і передана у користування ОСОБА_3

          Згідно з рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 26.07.82 року побудоване на вказаній земельній ділянці домоволодіння було розділено між подружжям ОСОБА_3 та за ОСОБА_3 було визнано право власності на 47\100 часток домоволодіння АДРЕСА_1, а за ОСОБА_4 - право власності на 53\100 часток вказаного домоволодіння (а.с.5-6).

          Як вбачається з договору дарування від 22.06.89 року ОСОБА_4 подарувала свою частку домоволодіння ОСОБА_2 (а.с.7).

          Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.04.2010 року власником 47\100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 є позивач (а.с.14).

          Згідно з технічним паспортом на домоволодіння позивачем у 2008 році до своєї частки домоволодіння була прибудована нежитлова прибудова літер а4 (а.с.9-11).

          Оскільки до позивача перейшло право власності на 47\100 житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті його батька, то він має право користування такою ж часткою земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою.

          Оскільки визнання права власності на нежитлову прибудову літер а4 до житлового будинку АДРЕСА_1 не порушить нічиїх охоронюваних прав та інтересів, суд вважає можливим задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

          На підставі вищевикладеного, ст.ст.331, 376, 377 ЦК України, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

                                        ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову прибудову літер а4 до житлового будинку АДРЕСА_1.

          Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.

          Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.

          Особи, які  беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                Н.Л.Панас