Справа №  2-а-1496/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року                                                                        м. Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі – Чебоксаровій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАЇ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом УДАЇ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії АН № 778323 від 16.10.2010 року.

В обґрунтуванні заявлених вимог вказавши, що 16 жовтня 2010 року близько 11 год. 30 хв., він керуючи автомобілем «ВАЗ-2103», державний номерний знак НОМЕР_3, по вулиці Куйбишева у місті Донецьку, повільно, згідно ПДР України. Побачивши дорожній знак 5.45.1 «Пішохідний перехід», та дорожню розмітку 1.14.1 «Зебра», а також автомобіль «Казам», який знижав швидкість, виконуючи вимоги п. 18.4 ПДР України, він теж почав зменшувати швидкість, переконавшись у відсутності на пішохідному переході пішоходів, продовжив випередження.

Зазначив, що вулиця Куйбишева широка і достатня для того, щоб при потребі об’їхати авто, не скоювати обгін із виїздом на зустрічну смугу, а просто виконати випередження що саме він і зробив.

На перехресті вулиці Куйбишева та вулиці Іонова він побачив автомобіль ДАІ – «Ланос», державний номерний знак НОМЕР_5, з вікна якого висунувшись, жезлом махав невідомий у формі інспектор ДПС, зрозумівши, що цими сигналами, які не передбаченні в Правилах дорожнього руху, невідомий указує на те, щоб він зупинив транспортний засіб. Зупинившись невідомий представився як співробітник ДАІ, - ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_4. Сказав, що він порушив правила, а саме «Обгін на пішохідному переході». Після того, згідно із правилами, він надав свої документи для перевірки, а саме: водійське посвідчення, технічний паспорт, довіреність і талон. Залишився чекати у авто.

При складанні протоколу про порушення Правил дорожнього руху України, посадова особа - інспектор БДПС ВДАЇ м. Донецьк вказав пункт 14.6.(в) Правил дорожнього руху України, а саме: обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті та 100 м - поза населеним пунктом, за що передбачається відповідальність згідно ч. 2 ст.122 КУпАП. На зауваження, про те, що порушень ПДР з його боку не було, інспектор не відреагував.

Зауважив, що на момент підписання протоколу, водіїв транспортних засобів, чи пішоходів права яких він, начебто зміг порушити у справі залучено не було.

В якості свідка є ОСОБА_2 співпрацівник ДПС ДАІ м. Донецька який ніс чергування разом з ОСОБА_3. Обставини справи про адміністративне правопорушення стали йому відомі під час виконання службових обов’язків. У відповідності до ст.65 КАС України не можуть бути допитані як свідки представники в судовому процесі про обставини справи, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника. Знаходячись 16.10.2010 року на вулиці Куйбишева у місті Донецьку, ОСОБА_2 виконував функції представника Державної патрульної служби, тому його об’єктивність та неупередженість свідчень, даних проти мене викликають сумніви.

Доказів про те, що порушив ПДР України йому надано не було. Інспектор зробив запис в протоколі про те, що крім постанови до протоколу додається відео - кінозйомка, що не відповідає дійсності. Ніяких доказів порушення, тим більш кіно зйомка, або фото надано не було.

Оскільки він боявся неправомірних дій зі сторони працівником ДПС, співбесіду записав на свій мобільній телефон, та підписав протокол.

Зазначив, що згідно з абзацом третім пункту двадцять першого статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

За правилами підпункту 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Також стосовно протоколу, в протоколі не зазначено на якій пристрій був зроблений відеозапис правопорушення, також дати повірок цього пристрою. Відповідно до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Копії таких документів до постанови та протоколу надано не було.

Вважає, що безпідставно був притягнутий до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим, неодноразово звертався з заявами та скаргами до відповідних органів.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, дав пояснення аналогічно викладеним в позові обставинам.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач порушив ПДР України, а саме здійснив обгін іншого транспортного засобу ближче ніж 50 метрів перед пішохідним переходом, що також зафіксовано на відеокамеру, у зв’язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1№267273 від 16.10.2010 року, вбачається, що ОСОБА_1, 16.10.2010 року о 11-20 годині, напроти будинку № 27 по вулиці Куйбишева у місті Донецьку, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2103», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін іншого транспортного засобу – «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2, ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом, позначеним дорожнім знаком 5.54.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» у населеному пункту. Внаслідок чого порушив п. 14.6 (в) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення серії АН1№267273 від 16.10.2010 року, відносно ОСОБА_1, було винесено постанову серії АН № 778323 від 16.10.2010 року, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 476,00 гривень, за вчиненні зазначеного правопорушення.  

Як вбачається з наданого представником відповідача відеозапису, зафіксованого за допомогою пристрою «CANON», ОСОБА_1 дійсно порушив п. 14.6 (в) ПДР України, а саме здійснив обгін іншого транспортного засобу, ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом.

Не зважаючи не те, що позивач заперечує проти прийняття відеозапису, як доказу, оскільки воно зафіксовано на побутову камеру, суд вважає за необхідне його прийняти, оскільки вказаний запис підтверджує обставину вчинення правопорушення, незалежно від того, чи є доказом відповідний запис. Тим паче, позивач не заперечує, що здійснив вказаний обгін перед пішохідним переходом.  

Доводи позивача стосовно того, що він здійснив обгін, щоб уникнути наїзд на цвях не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається з письмових пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення, позивач зазначив, що не порушував ПДР України. Крім того, в судовому засіданні позивач підтвердив, що з його боку було порушення ПДР України.   

У відповідності до ст. 11 ч. 1 КАС України розгляд і вирішення справ а адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, що у відповідності до ст. 71 ч. 1 КАС України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків передбачених ст. 72 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. ст. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 14 квітня 1997 року «Про положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» ДАЇ є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів МВС України, основаними завданнями якої є виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Статтею 4 п. 4, 5 вказаної постанови зазначено, що ДАЇ відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль зо дотриманням власниками (співвласниками) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України «Про дорожній рух», правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо прав і обов’язків учасників дорожнього руху та організації дорожнього руху, забезпечує безпеку учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів, виявляє та вживає заходи щодо попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху.

Пункти 3.1 та 3.4 наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАЇ МВС України» № 1111 від 13 листопада 2006 року вказують, що завданням ДПС є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, попередження та припинення злочинів та адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.

Таким чином, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв’язку з чим, в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 158-163, 167 КАС України, Інструкції з оформлення працівниками ДАЇ МВС матеріалів про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затверджені Наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року, зареєстрованої у Мінюсті України № 374/16390 від 24.04.2009 року, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УДАЇ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити.  

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя: