Справа № 2-561/11
2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2011 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі : головуючої –судді Корнєєвої І.В.
при секретарі Кузьменко В.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Зима Л.О
представника третьої особи ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай), зобов’язання виділити в натурі земельну частку (пай),
ВСТАНОВИВ:
11 лютого 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноармійської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай), зобов’язання виділити в натурі земельну частку (пай), вказавши, що з 04 квітня 1996 р. по 31 березня 2000 р. він був членом колгоспу (КСП) ім.Суворова Новотроїцької сільської ради Красноармійського району Донецької області.На момент розпаювання позивач був членов КСП ,але при видачі громадянам сертифікатів на прво власності на земельну частку (пай) позивачу такий сертифікат не було видано.14 грудня 2010 р. позивач звернувся з заявою про надання права на земельну частку (пай) до Красноармійської районної державної адміністрації, підтвердила, що позивач на період реформування підприємства був його членом, але в додатку № 1 до державного акту на право колективної власності на землю КСП ім.Суворова , зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю 15.02.1996 р. прізвище позивача відсутне з невідомих причин.Позивач вважає, що порушено його право на земельну частку (пай) та Указу Президента України «Про порядок паювання земель,переданих у клективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям».Про порушення свого права на земельну частку (пай) позивач дізнався коли звернувся до Красноармійської державної адміністрації з заявою про передачу позивачу у приватну власність земельної частки (паю),про розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах позивача не повідомляли, але при розпаючванні членам КСП виділялися земельні частки (паї) в розмірі 5,65 умовних кадастрових гектарів.Позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 5,65 умовних кадастрових гектарів ,як за колишнім членом КСП ім.Суворова,зобовьязати Красноармійську районну державну адміністрацію виділити у натурі земельну частку (пай) реформованого КСП ім.Суворова в розмірі 5,65 умовних кадастрових гектарів з земель резервного фонду Новотроїцької сільської Ради Красноармійського району Донецької області, зобов»язати відділ земельних ресурсів Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області відвести вказану земельну ділянку на місцевості із земель резерву Новотроїцької сільської Ради Красноармійського району Донецької області.Позивач уточнив позовні вимоги відносно розміру земельної ділянки та просить визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 5,49 умовних кадастрових гектарів ,як за колишнім членом КСП ім.Суворова,зобовьязати Красноармійську районну державну адміністрацію виділити у натурі земельну частку (пай) реформованого КСП ім.Суворова в розмірі 5,49 умовних кадастрових гектарів з земель резервного фонду Новотроїцької сільської Ради Красноармійського району Донецької області (а.с.8,86,92).
Представник відповідача Красноармійської районної державної адміністрації позовні вимоги не визнала, пояснивши , що КСП ім. Суворова складало списки до державного акту на право колективної власності на землю у 1996 р. та додаткові списки у 2000 р. КСП ліквідовано , позивач знав, що його право на земельну частку порушено з 1996 р. та тільки по спливу 15 років звернувся до суду , внаслідок чого позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду.
Представник третьої особи Новотроіцької сільської Ради Красноармійського району Донецької області позовні вимоги просить розглянути на розсуд суду ,зазначивши, що письмово до комісії з питань реформування , до сільради, до КСП з питання невключення до списків з 1996 р. не звертався
Представник третьої особи Відділ Держкозему у Краноармійському районі Донецької області позовні вимоги не визнала, вказавши, що у відділі є копія державного акту на право колективної власності на землю, який зареєстровано у книзі записів державних актів , Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім..Суворова був виданий 15.02.1996 р.,позивач на той час не був членом КСП , КСП ліквідовано , внаслідок чого припинилося право колективної власності на землю.Просить застосувати трирічний строк позовної давності , відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та закінчити розгляд справи у її відсутність(а.с. 87)
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача ,представника відповідача ,представників третіх осіб, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у їх сукупності , суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 1992 р. позивач на підставі протоколу №12 від 28.10.1992 р. був прийнятий до членів колгоспу ім.Суворова Новотроїцької сільської ради Красноармійського району Донецької області, працюючи водієм (а.с.11).
31.10.1994 р. позивач був виключений з членів колгоспу як самовольно залишивший роботу на підставі протоколу № 1 від 27.01.1995 р. (а.с. 12).
04 березня 1996 р. позивач був прийнятий у члени КСП ім.Суворова на підставі протоколу № 3 від 19.03.1996 р. та був звільнений за власним бажанням з 31.03.2000 р.(а.с.12).
Згідно з ч.2 ст. 5 Земельного кодексу України , в редакції 18.12.1990 р. № 561- ХІІ зі змінами та доповненнями , які діяли на момент спірних правовідносин, суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства , сільськогосподарські кооперативи , сільськогосподарські акціонерні товариства , у тому числі створені створенні на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. № 2201 затверджена форма державного акта на право колективної власності на землю , до якого додається за встановленою формою вичерпний список громадян-співвласників цієї власності.
Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720 «Про порядок паювання земель , переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу , акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери , які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства , кооперативу чи товариства відповідно до списку , що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Право власності на землю закріпляється державними актами , які видаються і реєструється сільськими, селищними , міськими радами.
Державний акт на право колективної власності на землю видається сільськогосподарському підприємству , кооперативу , акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель , що перебувають у власності громадян.
Чинним законодавством України встановлено, що підприємство діє на основі Статуту, який визначає порядок вступу до підприємства і припинення його членства в ньому , принципи формування спільної власності та права членів щодо неї.
Список громадян , як додаток до державного акту , формується самим підприємством відповідно до статуту , розглядається та затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) члені підприємства та підписується головою місцевої ради і головою колективного сільського господарського підприємства.
Отже, виходячи з вищенаведеного, право громадян-членів сільськогосподарського підприємства як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акту на право колективної власності на землю недержавному сільського господарському підприємству з обов’язковим додатком, списком громадян –членів зазначеного підприємства.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів належать органам виконавчої влади, у даному випадку - Красноармійській районній державній адміністрації.
В судовому засіданні встановлено, що державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ДН № 000039 видано колективному сільського господарському підприємству ім.Суворова , яким передано власнику землі у колективну власність 33817 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно рішення Новотроіцької сільської Ради народних депутатів від 15.02.1996 р., акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 7 .До акту додано список громадян- членів колективного сільськогосподарського підприємства , який затверджено 15.02.1996 р. головою Новотроїцької сільської Ради (а.с.32-43,45).
Відповідно до зазначених списків позивач ОСОБА_1 до списків членів КСП ім..Суворова не включений.
Відповідно до п.п.3.2,3.6 Статуту КСП ім.Суворова , зареєстрованого розпоряженням представника Президента України у Красноармійському районі Донецької області № 215 від13.09.1993 р. прийом до членів КСП провадиться правлянням підприємства, членство в підприємстві припиняється у зв»язку з виходом або виключенням з членів підприємства.(а.с.66).
Відповідно до протокола № 3 від 19.03.1996 р. позивач ОСОБА_1 знову був прийнятий до членів КСП ім.Суворова . (а.с.56).
Розпорядженням голови Красноармійської районої державної адміністрації від 22.03.2000 р. № 141 внесені зміни до розпорядження голови райдержадміністраці від 15.03.1996 р. за № 89 «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах для видачі сертифікатів у КСП ім.Суворова»в частині зміни кількості осіб,які мають право на земельну частку (пай) на землях колективної власності КСП та затверджено їх у загальній кількості 545 чоловік, надано право на земельну частку (пай) громадянам, які були прийняті у члени КСП ім.Суворова після видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) у кількості 24 чоловіка , передано частину земель резевного фонду площею 139,44 умовних кадастрових гектарів із постійного користування КСП ім.Суворова у колективну власність (а.с.88-89).
Розпорядженням голови Красноармійськоі райдержадміністрації від 02.03.205 р. № 74 встановлено розмір земельної частки (паю) КСП ім.Суворова -5,49 умовних кадастрових гектарів (а.с.90).
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що при складанні додаткових списків членів КСП ім.Суворова станом на березень 2000 р. позивач ОСОБА_1 був членом КСП ім.Суворова
В судовому засіданні встановлено, що на момент складання списку громадян –членів КСП , затверджених 15.02.1996 р., позивач ОСОБА_1 членом КСП ім.Суворова не був, т.я. 31 .10.1994 р. позивач був виключений з членів колгоспу як самовольно залишивший роботу на підставі протоколу № 1 від 27.01.1995 р., що підтвердив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 (а.с. 12,47-52).Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 своє виключення з членів колгоспу не оспарював , до суду з цього питання не звертався, а був прийнятий знову до членів КСП тільки 04.03.1996 р..
З урахуванням вимог Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720 «Про порядок паювання земель , переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»,яким визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, відповідно до списку , що додається до державного акту на право колективної власності на землю, позивач ОСОБА_1 на момент видачі 15.02.1996 р. Державного акту на право колективної власності на землю КПС ім.Суворова не був членом КСП та не мав право на земельну частку (пай) як член КСП, але міг бути включений до додаткового списку , як член КСП ,прийнятий після видачі державного акту на право колективної власності.
З 01 січня 2004 р. набув чинності Цивільний кодекс України і пунктом 6 його Прикінцевих положень передбачено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів , строк пред’явлення яких , встановлений законодавством , що діяло раніше , не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Розмежовуючи які положення Кодексу (Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р. чи Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.) необхідно застосовувати до даного випадку, суд зазначає, що землі КСП ім..Суворова були розпайовані до 01.01.2001 р. , а саме держакт на право колективної власності на землі видано 15.02.1996 р. , то питання про застосування строків позовної давності необхідно вирішувати , виходячи з положень Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р.
Відповідно до ст.. 71 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р. строк позовної давності для захисту права за позовом особи, право якої порушено , встановлюється в три роки.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 про той факт, що він не включений до списків членів КСП, які мають право на земельну частку(пай), дізнався у лютому 1996 р.,списки вивішувалися для огляду та він знав про збори, де вирішувалося питання розпаювання землі, пояснивши , що він не звертався у 1996 р. до керівництва КСП,комісії по розпаюванню землі , до Новотроіцької сільської Ради з вимогами про включення до списків , письмових звернень з цього питання він не подавав. Вказаний факт підтвердив у судовому засіданні й представник третьої особи Новотройцької сільської Ради. Тобто про порушення свого права позивач ОСОБА_1 дізнався у лютому 1996 р.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 показав, що з 1996 р. він знав, що не був включений до списків членів КСП ,які мають право на земельну частку (пай), але нікуди не звертався , бо не мав часу –працював, крім того, не мав коштів та техніки для обробки землі, але тепер він має можливість обробляти землю .
Зазначені пояснення позивача спростовують доводи представника позивача про те, що позивач дізнався про порушене право тільки у січні 2011р., коли отримав відповіді відповідача.
До суду з позовом позивач ОСОБА_1 звернувся 11.02.2011 р. , тобто по спливу трирічного строку позовної давності.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку позовної давності не заявляв , на пропозицію суду надати докази пропуску трирічного строку для звернення до суду доказів поважності пропуску строку не надав.
З урахуванням зазначеного та вимог ст.. 71 Цивільного кодексу України від 18.07.1963 р., п. 6 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України від 01.01.2003 р., а також з урахуванням того, що відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності , суд приходить до висновку , що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем по справі, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1
Відносно вимог позивача про зобов»язання відділу земельних ресурсів Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області відвести земельну ділянку на місцевості із земель резерву Новотроїцької сільської Ради Красноармійського району Донецької області суд зазначає, що Відділ Держкомзему у Красноармійському районі Донецької області залучено позивачем у якості третьої особи, клопотання про залучення цієї установи як відповідача чи совідповіча позивачем не заявлялося та зазначені вище вимоги до Відділу Держкомзему у Красноармійського району не відносяться до компетенції цієї установи та не грунтуються на вимогах діючого земельного законодавства.
На підставі ст.ст. 3,4,5,6,10, 11, 57, 208,209, 212, 213- 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 08 квітня 2011 р., повний текст рішення виготовлений 11 квітня 2011 р.
Суддя: