Справа №2а-194/11/0407

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

01  квітня  2011 р.      Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання до здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни,

В С Т А Н О В И В:

01.03.2011 р. до суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про спонукання здійснити нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни (ар.с.3-4), а в подальшому з заявою про внесення змін до позовних вимог (ар.с.10), де просить:

-          визнати неправомірними дії відповідача стосовно не нарахування їй підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 6 місяців, що передують дню звернення з цим позовом;

-          зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 6 місяців, що передують дню звернення з цим позовом;

-          зобов’язати відповідача в подальшому проводити нарахування та виплату їй державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії при нарахуванні пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», перебуває на обліку у відповідача і згідно зі ст.6 зазначеного Закону вона має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але з 09.07.2007 р. по 28.02.2011 р. відповідачем така допомога виплачувалась їй не у повному обсязі –у розмірі 10%. Позивач вважає, що відповідач грубо порушує її права, надані та гарантовані їй Конституцією України та чинним законодавством про пенсійне забезпечення, при цьому посилаючись на окремі положення Конституції України, а також рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.

Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.

У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження, яку працівник відповідача отримав 17.03.2011 р. (ар.с.13), відповідач свої письмові заперечення не подав, тому судом приймається рішення на підставі письмових матеріалів справи без врахування заперечень відповідача.

Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1 із зазначенням статусу «дитина війни»(ар.с.6), суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. №2195-ІV, тобто має статус «дитини війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто було відновлено дію цієї статті у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2010 році та станом на 01.04.2011 р., тобто на час розгляду справи, вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.

Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період шестимісячного строку, що передував зверненню позивача до суду, по день винесення судового рішення по справі.

В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання  в подальшому проводити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та спосіб, у тому числі зобов’язувати суб’єкта владних повноважень до вчинення певних  дій у майбутньому.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає необхідним захистити ці права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 вересня 2010 р. по 01 квітня 2011 р.

На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягала.

Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. №2195-IV, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання до здійснення нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням щомісячного підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 вересня 2010 року по 01 квітня 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.

СУДДЯ                                                                М.Б.БОЛОНІНА