Справа № 2-297/ 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня  2007 року                                                                           м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Хоменко Л.В. при секретарі Марченко О.О., Шевкун О.Є. за участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача відділу ДВС Чернігівського РУЮ Чемерис О.І.,

співвідповідача ОСОБА_4, представника співвідповідача Головного управління

ДКУ Руденок Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м Чернігові справу за позовом ОСОБА_3 до відділу ДВС Чернігівського районного управління юстиції, ОСОБА_4, Головного управління державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення моральної шкоди, виплат на правову допомогу та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділу ДВС Чернігівського РУЮ у якому просить стягнути з ДВС в Чернігівському районі 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 600 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 8 грн. 50 коп. державного мита та 7 грн. 50 витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи. Свої вимоги мотивував тим, що 15 червня 2006 року ухвалою Чернігівського районного суду визнано неправомірними дії державного виконавця ДВС в Чернігівському районі. Відділ ДВС в Чернігівському районі є юридичною особою, а дії її працівника визнані незаконними, то вважає, що відповідно до ст. 56 Конституції України заподіяна йому моральна шкода підлягає відшкодуванню, оскільки відповідачем було винесено незаконне рішення. Моральну шкоду оцінює в 3000 грн. Крім того, просить стягнути 600 грн. на допомогу адвоката та судові витрати, сплачені при зверненні до суду.

Ухвалою суду до участі в справі в якості співвідповідачів були залучені Головне управління державного казначейства України в Чернігівській області та ОСОБА_4

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, надавши відповідну заяву та просив стягнути з відділу ДВС на його користь 3000 грн. моральної шкоди, а з ОСОБА_4 600 грн. на оплату правової допомоги, 8 грн. 50 коп. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та показав, що моральна шкода полягає в тому, що тривалий час не виконується рішення суду. Позивачу у зв'язку з цим доводилось звертатись до відділу ДВС та до суду і тільки за рішенням суду його права були захищені і відновлено виконавче провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі. Зазначив, що лише сам факт визнання дій державного виконавця неправомірними, свідчить про заподіяння потерпілому моральної шкоди. Позивач є інвалідом 3 групи по зору і йому спричиняє певні труднощі спілкування з людьми, при цьому йому доводилось неодноразово звертатись до державного виконавця, звертатись до адвокатів, і лише за рішенням суду його права були захищені. Вважав, що тривале невиконання рішення суду спричинило позивачу додаткові моральні страждання.

Представник відповідача відділу ДВС Чернігівського РУЮ Чемерис О.І. у судовому

засіданні позов не визнала та суду показала, що ухвалою суду від 15.06.2006 року дії державного виконавця ОСОБА_4 визнано неправомірними, а постанови про повернення виконавчих листів скасовані. На даний момент всі три виконавчі провадження відновлені. Рішення суду стосується виконання рішення у немайнових спорах, яке передбачає обов'язкову участь боржника, а саме СТОВ « Авангард», яке рішенням суду зобов'язане провести збори учасників та включити ОСОБА_3 як спадкоємця ОСОБА_5 в списки осіб, що мають право на майновий пай. ДВС лише зобов'язує боржника виконати рішення суду. Вважає, що шкода позивачу спричена саме боржником СТОВ «Авангард». Рішення суду на час розгляду справи в суді не виконане.

Співвідповідач ОСОБА_4 позов не визнав та суду показав, що згідно Закону України " Про виконавче провадження та ст. 1174 ЦПК України, шкода завдана його діями відповідачу при виконанні службових обов'язків підлягає відшкодуванню за рахунок держави. Зазначив, що на даний час виконавче провадження відновлено, а він звільнився з роботи.

Представник співвідповідача Головного управління ДКУ в Чернігівській області Руденок Л. М. позовні вимоги не визнала та зазначила, що позивачем у судовому засіданні не надано жодних доказів спричинення йому моральної шкоди. Крім того, виконавче провадження на даний час відновлене. Відповідно до Бюджетного законодавства бюджетні кошти використовуються лише за цільовим призначенням. Державне казначейство не має права встановлювати загальнодержавні видатки та змінювати їх цільове призначення. Законом України про державний бюджет на відповідний рік не передбачено загальнодержавні видатки на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної виконавчо служби. В такому випадку вважала, що шкода повинна стягуватись з рахунків бюджетної організації, яка завдала таку шкоду, оскільки вони фінансуються з державного бюджету і кошти на їх рахунках є державними, тобто з відділу ДВС.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представників позивача та відповідача, співвідповідача, представника співвідповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ухвалою Чернігівського районного суду від 15.06. 2006 року постанови державного виконавця державної виконавчої служби в Чернігівському районі ОСОБА_4 від 17 квітня 2006 року про повернення виконавчих документів № 2-220, 2-260, 2-620 про зобов'язання СТОВ « Авангард» провести збори учасників та включити ОСОБА_3 як спадкоємця ОСОБА_5 в списки осіб, які мають право на майновий пай підприємства та обрахувати майновий пай ОСОБА_5, про зобов'язання Іванівської сільської ради видати свідоцтво про право власності на майновий пай підприємства, в орган, що його видав скасовані, а дії державного виконавця ОСОБА_4 щодо повернення виконавчих листів № 2-220, 2-260, 2-620 , які видані 25.03.2005 року Чернігівським районним судом в орган, що його видав, визнано неправомірними. Зазначена ухвала ніким не оскаржувалась.

Відповідно до наказу № 461/к від 02.10.2006 року ОСОБА_4 - державний виконавець державної виконавчої служби у Чернігівському районі , звільнений з займаної посади з 03 жовтня 2006 року згідно ст. 38 КЗпП України.

Позивач є інвалідом 3 групи з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням( а.с. 11).

Квитанціями до прибуткового касового ордеру № 13 та № 12 підтверджується оплата ОСОБА_3 адвокатських послуг в сумі 300 грн. за підготовку позову та участь у справі та 300 грн. за адвокатські послуги та участь у справі № 2-382.( а.с. 9-10).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що внаслідок неправомірних дій державного виконавця відділу ДВС Чернігівського РУЮ при виконанні ним службових обов'язків позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в тривалому невиконанні рішення суду, він змушений був шукати в суді захисту свого порушеного права. Як інвалід З групи по зору з дитинства, тобто особа обмежена в самостійному сприйнятті навколишнього світу через вади слуху, йому доводилось неодноразово звертатись до державного виконавця з питань належного виконання рішення суду, звертатись за допомогою до фахівця в галузі права, до сторонніх осіб, оскільки самостійно реалізувати свої права він фізично не міг, що

спричиняло     йому     додаткові     моральні страждання та певні незручності.

Відповідно до ст. 11 Закону України « Про державну виконавчу службу» шкода заподіяна державним виконавцем фізичним або юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відділ ДВС Чернігівського РУЮ відповідно до п.4 Наказу Міністерства юстиції України № 1215 від 25.01.2007 року « Про реформування органів юстиції» є правонаступником відділу ДВС у Чернігівському районі та відповідно до ст. З Закону України « Про державну виконавчу службу» є юридичною особою.

Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадовою або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх службових повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, якою встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, також і в інших випадках, встановлених законом, до яких слід віднести і випадки заподіяння шкоди посадовою або службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що моральна шкода, заподіяна позивачу внаслідок неправомірних дій державного виконавця відділу ДВС при виконанні ним службових обов'язків підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заподіяну позивачу моральну шкоду слід стягнути з державного бюджету України. При цьому суд вважає, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем на 3000 грн. не відповідає обсягу його моральних страждань і виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості підлягає, відшкодуванню в сумі 500 грн. При цьому доводи відповідачів та третьої особи про відсутність правових підстав на відшкодування моральної шкоди, суд не приймає, оскільки вони є безпідставними

Витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права, відповідно до ст. 84 ЦПК України, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Статтею 56 ЩІК України визначено, що правову допомогу може надавати особа, " яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Склад та розмір цих витрат належать до предмета доказування у справі. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 брав участь у справі за дорученням, як представник позивача та наділений всім обсягом прав представника позивача в суді. За таких обставин, правова допомога, яку він надає позивачу не компенсується, а тому позовні вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката задоволенню не підлягають. Крім того, за квитанцією до прибуткового касового ордера № 12 оплачені послуги адвоката, які не стосуються даної справи, тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, сплачені позивачем при зверненні до суду відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з державного бюджету пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13,14,60, 84, 56, 88, 208, 209, 212, 215,

218  ЦПК  України,     ст..   1167,   1174  ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  задовольнити частково.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 500 грн. в рахунок спричиненої йому моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями державного виконавця ОСОБА_4 відділу ДВС Чернігівського РУЮ при виконанні ним службових обов'язків.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 10 грн. в рахунок сплачених ним судового збору та витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку . Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської   області   через   Чернігівський   районний   суд   протягом    10   днів   з   дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської

області через Чернігівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.