Справа №22-ц-521/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Собина
Категорія - 51 Суддя-доповідач - Смирнова
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Гагіна М. В., Рибалки В. Г.,
при секретарі - Федини Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»
про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Апеляційного суду Сумської області від 06.10.2010 року його було поновлено на посаді заступника начальника Сумської філії ДП «Український державний центр радіочастот».
27 жовтня 2010 року він брав участь у судовому засіданні Апеляційного суду Сумської області. Наказом № 90/к від 08.11.2010 року на нього було накладене дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни. Вважає наказ незаконним, оскільки був відсутній на роботі з поважних причин, завчасно повідомити директора філії він не мав можливості, але директор також був у засіданні суду і бачив його. Просив також стягнути моральну шкоду у сумі 1700 грн. та судові витрати.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним Наказ № 90/к від 08.11.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани.
Стягнуто з ДП «Український державний центр радіочастот» на користь ОСОБА_1 200 грн. моральної шкоди та 37 грн. судових витрат.
Стягнуто з ДП «Український державний центр радіочастот» на користь держави 17 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ДП «Український державний центр радіочастот», посилаючись на не повне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. Свої вимоги мотивує тим, що позивач мав можливість завчасно повідомити начальника філії про виклик до суду, однак самовільно залишив робоче місце, не повідомивши про це керівника. Крім того, позивач не вказав в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, підтримавшого скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у робочий час був відсутній на робочому місці з поважних причин, оскільки був викликаний до суду і брав участь в судовому засідання, де також був присутній його керівник, а тому суд вважав, що позивача незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
З такими висновками суду першої інстанції слід погодитися з наступних підстав.
Факт виклику позивача до суду та його участь в судовому процесі 27.10.2010 року не заперечується відповідачем, оскільки підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається з тексту наказу про застосування до позивача міри дисциплінарного стягнення, позивачем порушено Правила внутрішнього трудового розпорядку, які діють на підприємстві, а саме: він не виконав своїх трудових обов’язків бути на робочому місці впродовж робочого часу за винятком перерви на відпочинок та харчування.
Проте, відсутність позивача та робочому місці мала поважну причину – виклик до суду, таким чином відсутня його вина у недотриманні Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Неповідомлення позивачем свого керівника про виклик до суду та, у зв’язку з цим, про свою відсутність на робочому місці, виходячи з обставин за яких це сталося, та що це не потягло для підприємства негативних наслідків, не надавали права відповідачу застосовувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення, виходячи з підстав ч.3 ст. 144 КЗпП України.
Тим більше, що догану позивачу оголошено за факт відсутності на робочому місці, а не за факт неповідомлення керівника про залишення робочого місця.
За зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Внаслідок порушення трудових прав позивача судом обґрунтовано стягнуто компенсацію моральної шкоди, що передбачено ст. 237-1 КЗпП України, та судом наведено мотиви, за яких стягнуто моральну шкоду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -