Справа № 2-а-168/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 лютого 2011 року                                                                                                          м. Очаків

Суддя Очаківського  міськрайонного суду  Миколаївської області Головко Л.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

26 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона має статус «учасник війни» та, відповідно до чинного законодавства України, має право на одержання щороку разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. У 2009 році розмір такої допомоги становив 1 494 грн., у 2010 році –2 118 грн., однак відповідач виплатив їй у 2009 році лише 70 грн., а у 2010 році –120 грн; просила стягнути з відповідача на її користь 3 422 грн. в рахунок недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за 2009 та 2010 роки.

Відповідач у встановлений законом строк надав заперечення, в яких послався на те, що відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни встановлюється Кабінетом Міністрів України і її виплата здійснюється у межах видатків, які щороку затверджуються Верховною Радою України. Згідно Постанов Кабінету Міністрів України від 18.03.2009р. №211 та від 07.04.2010р. № 299  позивачці як учаснику війни виплачена щорічна грошова допомога у 2009 році –у розмірі 70 грн., у 2010 році –у розмірі 120 грн.; просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов наступного.

Позивачка є пенсіонеркою та має статус «учасник війни». У зв'язку з останнім перебуває на обліку у відповідача. В рахунок щорічної грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551-ХІІ від 22.10.1993р. (далі – Закон № 3551-ХІІ), відповідачем їй сплачено: у 2009 році –70 грн., у 2010 році –120 грн.. Ці обставини підтверджуються копіями відповідних посвідчень та визнаються відповідачем, а тому суд вважає їх встановленими.  

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ, що діє на момент розгляду справи, щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виплату якої здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Підпунктом “б” підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007р. №107-VІ “Про державний бюджет на 2008 рік” редакцію частини 5 ст.14 Закону № 3551-ХІІ змінено і встановлено, що розмір разової грошової допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет.

Зазначені зміни до ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008. З цього часу зміни до ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ Верховною Радою України не вносились.

Зі змісту ч. 3 ст. 150 Конституції України випливає, що рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент виникнення спірних правовідносин в 2009- 2010 роках частиною 5 ст. 14 Закону № 51-ХІІ передбачалося виплата разової грошової допомоги учасникам війни в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно абз. 8 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Абз.1 ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Статтею 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум у 2009 році  встановлено на рівні грудня 2008 року, який відповідно до ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”  для осіб, які втратили працездатність, з 01 жовтня 2008 року становив 498 грн..

Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2009 рік, виплата якої передбачена ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ, мала складати 1 494 грн. (498х3), що на 1424 грн. менше, ніж виплачено позивачці.

Статтею 1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009р. № 1646-VІ прожитковий мінімум з 01 квітня 2010 року  для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 706 грн..

Таким чином, розмір щорічної грошової допомоги учасникам війни за 2010 рік, виплата якої передбачена ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ, мала складати 2118 грн. (706х3), що на 1998 грн. менше, ніж виплачено позивачці.

Посилання відповідача на те, що Постановами Кабінету Міністрів України від 18.03.2009р. № 211 та від 07.04.2010р. № 299 встановлено менший розмір разової грошової допомоги учасникам війни до 5 травня суд не бере до уваги, оскільки Кабінет Міністрів України, встановлюючи такий розмір допомоги, допустив звуження обсягу прав позивачки, встановлених  Законом № 3551-ХІІ, що є неприпустимим, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.

         Таким чином, дійшла висновку, що відповідач в 2009, 2010 роках не виконав вимог ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ  і не нарахував позивачці до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, а тому вимоги позивачки про стягнення на її користь недоплаченої суми разової грошової допомоги як учаснику війни за 2009 та 2010 роки, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та ч. 5 ст. 14 Закону № 3551-ХІІ в сумі 3 422 грн. (виходячи з трьох мінімальних пенсій за віком), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України, з місцевого бюджету м. Очакова Миколаївської області на користь позивачки підлягають стягненню 03 грн. 40 коп. в рахунок судового збору, оплата якого позивачкою підтверджується відповідною квитанцією.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-12, 15, 158-163,  183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії  –задовольнити повністю.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 3 422 (три тисячі чотириста двадцять дві) гривні в рахунок недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2009 та 2010 роки.

Стягнути з місцевого бюджету м. Очакова Миколаївської області на користь ОСОБА_1 –03 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: