Справа №2-735/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

25 березня 2011 року                                                Галицький районний суд м.Львова в складі:

                                                 головуючої-судді  - Городецької Л.М.,

                                                        при секретарі  - Долинській А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду  м.Львові  у порядку письмового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну часток у праві приватної власності та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності по Ѕ ідеальної частки на нежитлове приміщення, -

в с т а н о в и в :

          Позивач ОСОБА_2  звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати за ним право приватної власності на ѕ частини нежитлових приміщень загальною площею 49,5 кв.м. у АДРЕСА_1 у м.Львові, а за відповідачем ј частки вказаних приміщень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу Ѕ ідеальної частки нерухомого майна від 03.01.2008 року, йому належить на праві власності Ѕ ідеальна частка АДРЕСА_1 у м.Львові, загальною площею 49,5 кв.м. Інша частина квартири належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 29.01.2009 року. Нежитловим дане приміщення дозволено використовувати Львівською міською радою, згідно рішення виконавчого комітету народних депутатів №159 від 21.03.1997 року; розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №1484 від 08.12.1997 року надано дозвіл на перепланування квартири під магазин. Після придбання даного приміщення він звернувся до відповідача із пропозицією провести у даному приміщенні сучасний ремонт та дизайн. Відповідач проти цього не заперечував, при цьому повідомив, що коштів для проведення ремонтих робіт та закупівлю будівельних матеріалів у нього немає та на його (позивача) пропозицію до відповідача зменшити свою частку у приватній власності з Ѕ до ј за рахунок оплати ним (позивачем) ремонтно-будівельних та дизайнерських робіт. На даний час такі роботи завершено та нежитлове приміщення використовується за призначенням, однак відповідач виконати раніше обумовлені домовленості щодо зменшення своєї частки у приватній власності на нежитлове приміщення в користь позивача відмовився. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 первісний позов підтримала повністю, просила такий задоволити повністю, а у задоволенні зустрічного відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 первісний позов не визнав, зустрічний підтримав повністю, просив такий задоволити, оскільки жодної домовленості про зміну часток у праві приватної власноті, зокрема щодо збільшення частки ОСОБА_2 з Ѕ до ѕ між ним не було.  У певний час у нього були фінансові труднощі, однак він теж вкладав кошти у проведення ремонту.

Сторони у судове засідання, яке було призначене на 25 березня 2011 року не з’явилися, тому суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.  

Суд, прийнявши до уваги письмові заяви сторін про розгляд справи у їх відсутності, дослідивши матеріали справи, давши їм оцінку, приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний –задоволити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особазобов’язана довевести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з договору купівлі-продажу Ѕ ідеальної частки нерухомого майна від 03.01.2008 року (а.с.6-7), ОСОБА_2 придбав Ѕ ідеальну частку нежитлової квартири АДРЕСА_1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності, яка є спільно частковою, на нерухоме майно №17467108 від 23.01.2008 року  (а.с.5) вбачається, що власником Ѕ приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1  є ОСОБА_2

З договору купівлі-продажу Ѕ ідеальної частки нерухомого майна від 29.01.2008 року (а.с.33), ОСОБА_3 придбав Ѕ ідеальну частку нежитлової квартири АДРЕСА_1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності, яка є спільно частковою, на нерухоме майно №17872642 від 26.02.2008 року (а.с.32) вбачається, що власником Ѕ приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1  є ОСОБА_3

Судом не можуть бути прийняті пояснення сторін щодо внесення вкладу у переобладнання приміщення та затрат кожного особисто, тому суд вважає, що збільшення площі новоствореного приміщення відбулися за спільні кошти співвласників нежитлового приміщення, оскільки, при спільній частковій  власності виникають не тільки зовнішні правовідносини між учасниками спільної власності і третіми особами, в силу яких кожен з учасників спільної власності може вимагати  певної поведінки від третіх осіб, тобто щоб вони не порушували його права власності, але і внутрішні правовідносини між самими учасниками спільної власності. Кожному учаснику спільної часткової власності належить право власності на всю річ. Однак таке ж право належить і всім іншим учасникам.  Тому з врахуванням цих обставин суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити, а позов ОСОБА_3 –задоволити.

          Керуючись ст.. ст.10,11,57-60,212,215  ЦПК України, ст.ст. 113, 355, 356, 357 ЦК України,суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну часток у праві приватної власності –відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності по Ѕ ідеальної частки на нежитлове приміщення –задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на новостворене нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,5 кв.м. в рівних частках –по Ѕ ідеальній частині.

          На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                                             Л.М.Городецька