ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2011 року Справа № 5005/1076/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників, які були присутні в судовому засіданні 07.04.2011 року :
прокурора: не явився
позивача: Тертишина О.О.- предст., дов.№42-мр від 04.01.2011 року
відповідача: Ведибура Ф.С.- предст., дов. від 05.02.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олександр-2000»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі №5005/1076/2011
за позовом: прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
до: товариства з обмеженою відповідальністю «Олександр-2000»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2011 року (підписано 11.03.2011р.) з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 11.02.2011р. у справі №5005/1076/2011 (суддя Чередко А.Є.) задоволений позов прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) до товариства з обмеженою відповідальністю «Олександр-2000»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) про внесення змін до п. 1.3 договору оренди земельної ділянки від 21.10.2003р., який викладений в наступній редакції: «п.3.1 Річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим Кодексом України, на підставі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виконаної Дніпродзержинським міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок місцевого бюджету". З відповідача на користь позивача стягнуто 85 грн. витрат по сплаті державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю «Олександр-2000»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011 року по справі №5005/1076/2011 та відмовити в позові. Сторона вважає, що рішення господарського суду суперечить нормам чинного законодавства, оскільки прийнято без врахування того, що Закон України «Про оренду землі»з 02.12.2010р. у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України втратив чинність. Посилаючись на ст. 58 Конституції України, на правовідносини, що виникли між сторонами 21.10.2003р. скаржник вважає, що на ці правовідносини не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю»та Податкового кодексу України. На думку відповідача укладений договір не передбачає обов’язку сторони надавати згоду на зміну договору в частині зміни орендної плати, так само як і Закону України «Про оренду землі»не передбачає внесення змін до орендної плати за користування земельною ділянкою в судовому порядку. Скаржник вважає, що лист позивача №616 від 27.10.2009р. з пропозицією підписати додаткову угоду до договору не є належним доказом, оскільки не містить відомостей про зміст пропозиції, сам договір, а управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради не є стороною договору і не має права укладати договори та додаткові угоди від імені міської ради. Крім того, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права: ст. ст. 22, 81-1, 82, 82-1, 85 ГПК України.
Прокурор Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №95047462). Беручи до уваги, що неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи, справа переглядалася без участі прокурора за наявними у справі матеріалами.
Позивач –Дніпродзержинська міська рада (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) у відзиву на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що рішення суду прийнято на підставі наданих документів, відповідає вимогам законодавства і скасуванню не підлягає. При цьому, позивач посилався на умови укладеного між сторонами договору, ст.ст. 625, 653 ЦК України, ст.288-290 Податкового кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 12.45 12 квітня 2011 року.
У судовому засіданні 12.04.2011 року була оголошена вступна і резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Олександр-2000»(орендар) 21.10.2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,2347 га (із них 0,0063 га; 0,0006 га –частки земельної ділянки багатоповерхового будинку в спільному користуванні), що знаходиться за адресою: пр. Перемоги, 14, згідно з планом земельної ділянки (кадастровий номер: 1210400000:01:004:0038), що додається. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 01.10.2003р. №224-08/ХХІУ (пункти 1.1, 1.2 договору). Договір зареєстрований 20.11.2003р. за №01125.
Відповідно до п. 2.1. договір укладений до 01.10.2013 року.
Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі: 11805,88 грн./рік, що становить 983,82 грн./міс і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту.
Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках передбачених законодавчими актами України. (п.3.3).
За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 3.3. цього договору (п. 6.2.3).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 року.
В зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, міською радою було прийнято рішення №60-04/VІ від 28.01.2011р. «Про внесення змін до договорів оренди землі», яким доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України (п.1.1.).
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає також, що доводи відповідача щодо порушення ст.58 Конституції України та відсутності письмової пропозиції позивача щодо зміни умов договору оренди землі від 08.06.2007р. не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах в силу наступного:
за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, суд не порушував зазначені норми. Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 02.02.2010 року по справі №32/175-09 та ін.).
У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Крім того, слід враховувати, що в силу ст.4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга –без задоволення. Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки в силу ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Оскільки зазначені апелянтом порушення не призвели до прийняття неправильного рішення, підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олександр-2000»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2011 року у справі №5005/1076/2011 залишити без зміни.
Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 13.04.2011 року)