АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.
при секретарі - Щуровській О.Д. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом 01.06.2006р.. В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позивача, та пояснили суду, що ОСОБА_2 є підприємцем з правом найму працівників. Відповідачка за трудовою угодою працювала у позивача продавцем непродовольчих товарів. З 21 лютого 2006 року вона не виходила на роботу у зв'язку зі хворобою тривалий час, тому 30 березня та 28 квітня 2006 року позивач вимушений був провести інвентаризацію товару, що знаходився на реалізації у відповідачки. Внаслідок інвентаризації встановлено нестачу в сумі 14874 грн. 77 коп.. Позивач просить стягнути матеріальну шкоду у повному обсязі, а також судові витрати.
Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, дала пояснення, що дійсно працювала у позивача, але не згодна із висновками інвентаризації, тому що не була при цьому присутня, вважає, що інвентаризація проведена із порушенням вимог законодавства.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2006 року позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про стягнення матеріальної шкоди - задоволено в повному обсязі.
Суд стягнув з відповідачки 14874 грн. 77 коп. на відшкодування матеріальної шкоди , 178 грн. витрат на сплату судового збору та збору на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, 700 грн. витрат на оплату правової допомоги, а разом 15752 грн. 77 коп..
В апеляційні скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, просить про прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи скарг та заперечення проти неї, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачка ОСОБА_1. згідно до трудового договору № 5577 від 1 серпня 2004 року працювала у приватного підприємця ОСОБА_2. продавцем непродовольчих товарів. 28 липня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. укладено договір про повну матеріальну відповідальність робітника за передані йому під облік цінності, згідно до якого ОСОБА_1. приймає повну матеріальну
Головуючий у першій інстанції Швець В.М. Справа №22ц-155/07.
Доповідач Громік Р.Д. Категорія ЦП: 42
відповідальність за матеріальні цінності, що їй передані, та у випадку виявлення нестачі зобов'язана її відшкодувати. Згідно до актів інвентаризації приватного підприємця ОСОБА_2. від ЗО березня та 28 квітня 2006 року по контейнеру № 9, де матеріально відповідальною особою є ОСОБА_1. та аудиторському висновку від 8 серпня 2006 року відносно відповідності фактичних даних проведеної інвентаризації товару станом на 28 квітня 2006 року даним бухгалтерського обліку, нестача матеріально відповідальної особи ОСОБА_1. становить 14874 грн. 77 коп..
Згідно ст. 22, 1166 ЦК України шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі. Встановлено, що шкода позивачу у вигляді матеріальної нестачі виникла внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх обов'язків відповідно до трудового договору та договору про повну матеріальну відповідальність. Обов'язок працівника відшкодувати матеріальну шкоду роботодавцю також встановлена ст. ст. 130,134,136 КЗпП України.
Суд правильно поставився критично до пояснень позивачки про незаконність інвентаризації та неправомірних дій позивача, що виразилися у не наданні належних умов для праці з наступних підстав. Згідно до пояснень свідків ОСОБА_3.,ОСОБА_4 та ОСОБА_5. під час інвентаризації був облікований увесь наявний товар у контейнеру. Контейнер з часу відсутності відповідачки на роботі до часу проведення інвентаризації не відчинявся. Згідно до пояснень свідка ОСОБА_6. проведений нею аудит підтвердив висновки інвентаризації, аудит проведено на підставі бухгалтерських документів відповідно до норм, що регламентують цю діяльність. Пояснення відповідачки про не створення позивачем належних умов для праці не підтверджені жодним доказом, дослідженим у судовому засіданні. З огляду на вищевказане, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача та необхідність зобов'язання відповідачки відшкодувати нанесену позивачу матеріальну шкоду.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон який їх регулює, але не повно з'ясував деякі обставини, що мають значення для справи, а саме надані відповідачкою докази щодо її матеріального становища та стану здоров'я.
У зв'язку з цим, судова колегія вважає за можливе змінити згідно ст.. 309 ч. 1 п. 1 ЦПК України рішення суду першої інстанції та зменшити відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України розмір відшкодування шкоди, завданою відповідачкою, враховуючи її матеріальне становище та стан здоров'я.
Керуючись ст., ст.. 303-304; 307 ч. 1 п. 3; 309 ч. 1 п. 1; 313; ч. 2 ст. 314; 316-317, 319, 324; 325 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди змінити, зменшити розмір відшкодування матеріальної шкоди стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 14874 грн. 44 коп. до 10000 грн..
В іншій частині залишити рішення без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.