Справа № 22-989 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції- Кучмар С.В.
Категорія- 11,12 Доповідач - Авраменко Т.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді: Авраменко Т.М.
суддів : Гайсюка О.В.,Суровицької Л.В.
при секретарі: Слюсаренко Н.Л. за участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля,стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2005 року ОСОБА_1звернувсь в суд з позовом до ОСОБА_2та ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Зазначав,що 19 серпня 2004 року між ним та ОСОБА_4був укладений договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2121,1982 року випуску за 13000 грн,які він віддав власнику автомобіля. Зазначений автомобіль відповідно до генерального доручення було передано для виконання службових обов*язків директору ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро" ОСОБА_2.
В серпні 2005 року ОСОБА_2. був звільнений з посади директора ТОВ,однак повернути автомобіль йому,власнику,відмовляється і скориставшись генеральним дорученням зареєстрував автомобіль на ім*я своєї дружини ОСОБА_3.
Просив витребувати у відповідачів належний йому автомобіль.визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля укладений між ОСОБА_5.,від імені якого діяв по довіреності ОСОБА_2., та ОСОБА_3.,скасувати реєстрацію автомобіля на ім*я ОСОБА_3. і
2 стягнути з відповідачів на його користь на відшкодування моральної шкоди,заподіяної порушенням його прав власника, 10000 грн. та судові витрати по справі.
В листопаді 2005 року ОСОБА_3 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля>стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.
Зазначала,що в жовтні 2005 року вона купила у свого колишнього чоловіка ОСОБА_2за 5500 грн. автомобіль ВАЗ-2121,1982 року випуску, і зареєструвала в Бобринецькому МРЕВ право власності на автомобіль на своє ім*я,автомобіль їй було передано.
Просила визнати договір купівлі-продажу автомобіля між ОСОБА_1. та ОСОБА_4. недійсним,оскільки він не відповідає вимогам закону:автомобіль не пройшов державну реєстрацію,при укладенні цього договору автомобіль не передавався,а право власності на нього належало не продавцю ОСОБА_4.,а ОСОБА_5.
Також просила повернути належний їй автомобіль,стягнути з ОСОБА_1на її користь матеріальні збитки в сумі 350 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.,а в задоволенні позову ОСОБА_1відмовити. В судовому засіданні 15 лютого 2007 року позовні вимоги доповнила,просила скасувати рішення третейського суду від 26 липня 2005 року.
Заочним рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2007 року позов ОСОБА_1залишено без розгляду в зв*язку з неявкою позивача в судове засідання. Зустрічний позов ОСОБА_3. задоволено. Суд визнав незаконним та скасував рішення третейського суду від 26 липня 2005 року,визнав недійсним договір купівлі-продажу автомобіля В АЗ-2121,У кладений 19 серпня 2004 року між ОСОБА_4та ОСОБА_1,як удаваний та не спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним. Стягнув на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3. 1000 грн.,а в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на те,що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права при вирішенні спору.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1підтримав доводи апеляційної скарги,а ОСОБА_3. та ОСОБА_2. просили залишити рішення суду без змін,оскільки воно відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення,яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства,вирішив справу згідно із законом,а обгрунтованим є рішення,ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин,на які сторони посилаються,як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.
3
Відповідно до ч.1 ст.658 ЦК України право продажу майна належить власникові майна,який і отримує кошти за продане майно та є стороною в договорі купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець (ст.655 ЦК України).
З договору купівлі-продажу від 19 серпня 2004 року,про визнання якого недійсним заявлено позов, видно,що спірний автомобіль ОСОБА_4продав ОСОБА_1за 13000 грн. (а.с.9,10),а відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля його власником на час укладення цієї угоди був ОСОБА_5.(а.с. 11-12).
Разом з тим, ОСОБА_4. і ОСОБА_5. не є стороною в даній справі,хоч вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу подаються до сторін угоди,тобто до продавця і покупця,оскільки це пов*язано із наслідками визнання угоди недійсною,які зачіпають права і обов*язки сторін по договору. Суд не заслухав пояснення цих осіб стосовно того,кому ж саме вони продали автомобільна яку суму і хто їм сплачував гроші за продане майно,а без з*ясування зазначених обставин у власника,продавця автомобіля,вирішити правильно спір є неможливим.
Наведене свідчить,що суд вирішив питання про права та обов*язки продавця автомобіля і власника автомобіля,які не були залучені до участі у справі,що відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.
Не можна погодитись з рішенням суду в частині скасування рішення третейського суду. Так,Закон України "Про третейські суди" (далі - Закон) передбачає можливість подання заяви про скасування рішення третейського суду лише стороною у справі (ч.2 ст.51 Закону),тобто позивачем або відповідачем,які згідно зі ст.2 Закону були сторонами третейського розгляду. Частиною 4 ст.51 Закону встановленого заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду /тобто місцевого загального або місцевого господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом, протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом. Законом не передбачено можливості відновлення цього строку. Наведений у частині 3 ст.51 Закону перелік підстав.з яких може бути оскаржено та скасовано рішення третейського суду,є вичерпним і розширеному тлумаченню підлягає. При розгляді заяви ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду судом не були враховані зазначені вище норми права.
Разом з тим, визнання рішенням третейського суду угоди дійсною,не перешкоджає іншим особам,інтереси яких вона зачіпає,оспорювати в загальному суді саме зазначену угоду з інших підстав,а не рішення третейського суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.
ОСОБА_3. просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля з підстав невідповідності його вимогам закону,посилаючись на ст.ст.210,215,216 ЦК України. Суд,вийшовши за межі позовних вимог стосовно підстав визнання угоди недйсною, визнав оспорюваний договір удаваним (ст.235 ЦК України) та не спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним.
Разом з тим,відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин,який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановленого правочин був вчинений сторонами для приховання іншого
4 правочину,який вони насправді вчинили,відносини сторін регулюються правилами цього правочину,який сторони насправді вчинили.
Визнавши договір купівлі-продажу удаваним,суд не зазначив,який же саме правочин сторони насправді вчинили та зазначив правові наслідки фіктивного договорудобто правочину,який вчинено без наміру створення правових наслідків (ст.234 ЦПК України). Наведене свідчить про порушення судом при вирішенні спору норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим,суд не ухвалив рішення про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав,заявлених ОСОБА_3.,тобто з підстав невідповідності цього договору закону і фактично ці вимоги залишились не вирішеними.
Матеріалами справи підтверджується,що вимоги про скасування рішення третейського суду були заявлені ОСОБА_3. в судовому засіданні 15 лютого 2007 року (а.с.278) і в цей же день у відсутності ОСОБА_1було ухвалено рішення/тобто сторона не була ознайомлена з новими позовними вимогами,чим були порушені її права (ст.ст.27,31 ЦПК України).
Рішенням суду позов ОСОБА_1залишено без розгляду,однак про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, а не рішення (ст.207 ЦПК України).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.215 ЦПК України в рішенні суду зазначається назви,статті,її частини,абзацу,пункту,підпункту закону,на підставі якого вирішено справу. Всупереч зазначеному,в рішенні суду відсутнє посилання на норми матеріального права,на підставі яких вирішено спір про відшкодування моральної шкоди.
Висновки і мотиви,з яких скасовані рішення,є обов*язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи (ч.2 ст.311 ЦПК України).
Керуючись п.5 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, п.2 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України,колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Скасувати заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2007 року,а справу повернути в той же суд на новий розгляд іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.