Справа № 22-925 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції- Завгородній Є.В.
Категорія- 43 Доповідач - Авраменко Т.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючої судді: Авраменко Т.М. Суддів: Гайсюка О.В.,Суровицької Л.В. при секретарі :Слюсаренко Н.Л. за участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від 27 грудня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Свіч" (далі - ТОВ), громадської організації "Асоціація "Абонент",відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі- ВАТ) про захист прав споживачів та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Свіч" до ОСОБА_1про стягнення боргу за користування послугами зв*язку.
Заслухавши доповідача,пояснення сторін,дослідивши матеріали справи, колегія суддів -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2005 року ОСОБА_1звернувсь в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Свіч" (далі -ТОВ), громадської організації "Асоціація "Абонент",відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі- ВАТ) про захист прав споживачів .
Зазначав,що 18 липня 2003 року між ним та ТОВ було укладено договір на встановлення телефону в строк до 18 січня 2004 року та надання послуг зв"язку.Умови договору він виконав,оплатив вартість послуги в сумі 1208 грн,однак телефон йому було встановлено лише 31 січня 2004 року,якість зв*язку була дуже поганою,він змушений був звертатись із скаргами до ТОВ,однак його претензії належним чином не розглядались,а з 15 червня 2005 року телефон взагалі перестав працювати.
Просив стягнути на його користь сплачені ним кошти 1208 грн.,пеню відповідно до умов договору за прострочення строку підключення телефону в сумі 471 грн. та на відшкодування моральної шкоди,заподіяної йому порушенням прав споживача 2000 грн.
В лютому 2006 року ТОВ звернулось до ОСОБА_1із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги телефонного зв*язку .Зазначало,що умови договору по встановленню телефону та надання послуг зв*язку ТОВ виконувало належним чином.однак споживач своєчасно не вносив плату за користування послугами,внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 70 грн. 20 коп.,
2 яка підлягає стягненню з позивача. Договір на надання послуг зв*язку розірвано 22 листопада 2005 року.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 27 грудня 2006 року позов ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди задовлено частковою ТОВ на його користь стягнуто 50 грн.,оскільки в червні 2005 року телефон споживача не працював. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1відмовлено
Зустрічний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1. на користь ТОВ заборгованість за надання послуг зв*язку в сумі 70 грн.20 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Зазначає,що суд неповно з*ясував обставини справи, неналежно оцінив докази по справі,що призвело до неправильного вирішення справи, та неправильно застосував норми матеріального права.
В засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_2. підтримала доводи апеляційної скарги,а представники відповідачів просили її відхилити,оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Колегія суддів вважає,що апеляційну скаргу слід відхилити,оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано,а доводи апеляційної скарги не є істотними (стаття 308 ЦПК).
Матеріалами справи підтверджується,що 18 липня 2003 року між ОСОБА_1. та ТОВ "Свіч" було укладено договір про надання послуг зв*язку:встановити та підключити телефон до 18 січня 2004 року, здійснювати аборнентне обслуговування телефонного номеру,безперебійне та якісне надання послуг зв*язку згідно діючих норм,з оплатою робіт по встановленню та підлюченню телефону в розмірі 200 грн. за умови членства споживача в громадській асоціації "Абонент" після сплати 200 грн. за встановлення та виконання зобов"зань споживача перед асоціацією (а.с.4).
В цей же день було укладено угоду №1141 між ОСОБА_1. та асоцацією про те,зо позивач стає членом асоціації та сплачує вступний внесок5 в сумі 200 грн. та рівними частками протягом шести місяців по 134 грн.,тобто всього в асоціацію він сплачує 1204 грн. ,після чого встановлюється телефон (а.с.5).
Позивачем було сплачено 200 грн. ТОВ за встановлення телефону. А також в асоціацію: 18 липня 2003 року 200 грн. вступних внесків. 18 вересня 2003 року 134 грн., 19 листопада 2003 року 268 грн.,20 лютого 2004 року 268 грн.,23 квітня 2004 року 138 грн. (а.с.5 зворот).
Телефон у позивача почав працювати 29 січня 2004 року (а.с.69)Тобто на час встановлення телефону позивачем не було доплачено відповідно до умов договору 406 грн..
За таких обстави суд дійшов правильного висновку,що пеня за порушення строків встановлення телефону не повинна нараховуватись,оскільки сам позивач не оплатив своєчасно кошти,а розрахувався лише в квітні 2004 року.
Суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку про відмову в стягненні сплачених внесків в асоціацію та коштів за встановлення телефону,оскільки договірні відносини по встановленню телефону № НОМЕР_1 були виконано, з 29 січня 2004 року за місцем проживання позивача телефон працював і він користувався послугами зв*язку,що
3
підтверджується роздруківками міських та міжміських телефонних розмов (а.с.34,63,64,69-79,138,139-145).
Як вбачається з матеріалів справи претензії стосовно якості роботи телефонного зв*язку були висловлені позивачем в березні 2004 року (а.с;7) та в червні 2005 року (а.с.8),були прийняті відповідні заходи до відновлення зв*язку,зроблено відповідний перерахунок по абонплаті (а.с.9,10,33,36).Інші претензії не заявлялись.
Телефон у позивача не працював з 17 червня 2005 року і зв*язок було відновлено 29 червня 2005 року,оскільки ТОВ відновило зв*язок з порушенням п*ятиденного термінудо суд стягнув на відшкодування моральної шкоди 50 грн,відповідач рішення суду в цій частині не оскаржив.
Спір стосовно стягнення заборгованості за послуги зв*язку судом розглянуто правильно,матеріалами справи підтверджується,що з червня 2005 року по листопад 2005 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні,однак за цей період нараховувалась абонплата і вона підлягає сплаті. Про погашення заборгованості позивачу надсилались повідомлення,телефон було відключено 20 жовтня 2005 року,а договір про надання послуг розірвано 22 листопада 2005 року 138,146,147,148).Дії ТОВ по відключенню телефону не оскаржуються.
Суд повно і всебічно з*ясував обставини справи,перевірив доводи сторін,зібраним доказам дав належну оцінку.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1,ст.308,ст.314 ч.1 п.1,ст.315 ЦПК України,колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити,а рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від 27 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.