УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22 ц/ 451                                         Головуючий у суді 1 -ої інстанції Коломієць О.С.

Категорія 11                                                    Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА

Іменем  України

18 травня 2007 року апеляційний суд Житомирської області

в складі:

головуючого                                     ЗарицькоїГ.В.

суддів:                                                БалашкевичаС.В.

Зав'язуна С.М.

при секретарі  Сухоребрій .А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом УМВС України в Житомирській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВГІРФО Житомирського MB УМВС України в Житомирській області про виселення та зняття з реєстраційного обліку та зустрічним позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4до ОСОБА_2, УМВС України в Житомирській області, виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, про захист житлових прав за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2006 року

встановив:

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2006 року позов УМВС України в Житомирській області задоволено частково.

Виселено ОСОБА_2. з квартириНОМЕР_1 у відомчому гуртожитку УМВС України в АДРЕСА_1з переселенням їх у квартиру АДРЕСА_2

Зобов'язано ВГІРФО Житомирського MB УМВС України в Житомирській області зняти з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1відповідача ОСОБА_2 та зареєструвати за адресоюАДРЕСА_2відповідачів та неповнолітню ОСОБА_4.

В решті позовних вимог УМВС України в Житомирській області відмовлено за безпідставністю.

Зустрічний позовОСОБА_1. задоволено частково.

Зобов'язано виконавчий комітет Житомирської міської ради внести зміни в ордер на жиле приміщення №01377 серії ЖЖ, виданий 14.05.2004 року ОСОБА_1. на заняття з сім'єю з чотирьох осіб квартири АДРЕСА_2в частині розміру жилої площі, зазначивши, що жила площа вищевказаної квартири складає 35,6 кв.м.

В решті позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено за безпідставністю.

У апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2. просять рішення суду в частині виселення ОСОБА_2. з гуртожитку з переселенням її в АДРЕСА_2 та реєстрації її за цією адресою, скасування її реєстрації за адресоюАДРЕСА_1, а також в частині відмови у задоволенні позовуОСОБА_1. про виключення ОСОБА_2. з ордеру на квартиру скасувати. Постановити нове рішення, яким зобов'язати Житомирський міськвиконком виключити ОСОБА_2 з ордера на кв. АДРЕСА_2. Відмовити в задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_2з житлового приміщення гуртожитку та про скасування її реєстрації в гуртожитку і про реєстрацію ОСОБА_2. по АДРЕСА_2 В решті рішення суду залишити без змін. Апелянти посилаються на те, що на час видачі ордера шлюб між ними було розірвано і ОСОБА_2. ніколи не давала згоди на звільнення житла по АДРЕСА_1Виходячи з наведеного, вважають включення її в ордер є незаконним. Крім того, вважають, що судом не дано правової оцінки тій обставині, що їм на сім'ю надано житло у меншому розмірі ніж передбачено законом. Житлова площа кв.АДРЕСА_2 складає 35,6 кв.м. в той час як на склад сім'ї з осіб необхідно було надати 37 кв.м., а на чотирьох - 46 кв.м.

Представник УМВС України в Житомирській області проти апеляційних скарг заперечував, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

З матеріалів вбачається, що перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ, відповідач на підставі ордеру №148 від 12 травня 1993 року отримав на сім'ю з чотирьох осіб квартируНОМЕР_1 у відомчому гуртожитку УМВС України в АДРЕСА_3(пізніше перейменована на АДРЕСА_1 а.с.147-149). Таким чином, відповідачі на підставі вказаного ордеру набули право на жилу площу в гуртожитку, як тимчасове житло.

На підставі ордеру №01377 серія ЖЖ від 14 травня 2004 року ОСОБА_1 на сім'ю з чотирьох осіб, в тому числі і дружину ОСОБА_2., було надане жиле приміщення жилою площею 36,9 кв. м., яке складається із 3 кімнат в ізольованій квартирі по адресу проїзд Івана Богуна

будинок 4, квартира 25 (а.с.77). Із його одержанням відповідачі втратили право на житлову площу у гуртожитку. Відповідач ОСОБА_1 разом із дітьми знявся з реєстраційного обліку по АДРЕСА_1та вселився у надану квартиру, а ОСОБА_2. виселятись із гуртожитку відмовляється. Право відповідачки ОСОБА_2. на житлову площу у гуртожитку є похідним від права її колишнього чоловікаОСОБА_1., а тому після втрати ним права на це житло, автоматично втратила право на нього і ОСОБА_2.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог УМВС України в Житомирській області є законним і обгрунтованим.

Обгрунтованими є також висновки суду в частині вирішення зустрічного позову.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.82), шлюб між сторонами розірвано 28 травня 2004 року за актовим записом №281, тобто після видачі ордеру на квартиру. Посилання апелянтів на те, що шлюб вважається розірваним з моменту ухвалення рішення є безпідставним. Рішення суду про розірвання шлюбу постановлено 24 грудня 2003 року за нормами КпШС України в ред. 1969 p. А згідно зі ст.44 цього Кодексу шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу. Крім того, при одержанні ордера ОСОБА_1. жодних заперечень щодо складу сім'ї не висловлював. Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2. правильно включена в ордер на отримання житла за адресою: АДРЕСА_2, як член сім'їОСОБА_1.

Відсутність письмового зобов'язання відповідачки ОСОБА_2. на переселення із раніше займаної житлової площі в даному випадку правового значення не має, оскільки житло в гуртожитку сім'ї ОСОБА_1 надавалося тимчасово.

Інші доводи апеляційних скарг на правильність рішення не впливають.

Суд повно з'ясував обставини справи та постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж

часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до

Верховного Суду України протягом двох місяців.