Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 -1576 / 07                       Головуючий у 1 інстанції: Васильцов О.В.

Суддя-доповІдач: Приймак В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року                                                                               м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Приймака В.М.

суддів:                      Подліянової Г.С.

Осоцького І.І.

при секретарі: Батарейній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2007 року по справі за позовомОСОБА_3 доОСОБА_1 та ТОВ „Тополь - М" про захист честі,  гідності та ділової репутації,  -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2005 року ОСОБА_3звернувся до суду з позовом доОСОБА_1та ТОВ „Тополь - М" про захист честі,  гідності та ділової репутації,  в якому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав,  щоОСОБА_1розповсюдила через мережу Інтернет відкритий лист до Президента України - Ющенка В.А.,  міністра МВС України - Луценка Ю.В.,  голови СБУ - Турчинові А.В.,  Генерального прокурора України -Піскуна С. М. ,  в якому безпідставно заявила про те,  що їй загрожує небезпека з боку кримінальних кіл,  тісно пов'язаних з викраденням транспортних засобів,  торгівлею наркотиками та людьми при попусканні начальника Мелітопольського MB УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3Аналогічні факти нею було розповсюджено у вигляді інтерв'ю під назвою „Спрут" в газеті „Наш город" № 29 від 21-28 липня 2005 року. Крім того,  його звинуватили у тому,  що він знав про те,  що його підлеглий - ОСОБА_4 розповсюджує наркотичні засоби.

Ці звинувачення спричинили йому тяжкі моральні страждання,  тому він просив суд стягнути зОСОБА_1на свою користь 10000 грн. моральної шкоди,  а також зобов'язати ТОВ „Тополь - М",  який є засновником газети „Наш город",  спростувати відомості,  викладені в інтерв'ю під назвою „Спрут".

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2007 року позов задоволено частково. Визнано відомості,  що викладені в інтерв'ю під заголовком „Спрут" в газеті Наш город" № 29 від 21-28 липня 2005 року про те,  що ОСОБА_3знав про не обгрунтоване безкоштовне навчання свого підлеглогоОСОБА_3В у національному університеті та про те,  що ОСОБА_3не міг не знати

2

про те,  що його підлеглий - ОСОБА_4 розповсюджував наркотики,  такими,  що не відповідають дійсності,  ганьблять честь та ділову репутацію позивача. Крім того,  зазначеним рішенням стягнуто зОСОБА_1на користь ОСОБА_3моральну шкоду в розмірі 1500 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1в особі представника ОСОБА_2подала апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права,  невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,  просить рішення районного суду скасувати,  провадження по справі закрити.

Вислухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія судців приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст.  309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення для справи; недоведеність обставин,  що мають значення для справи,  які суд вважав встановленим; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3  суд першої інстанції дійшов висновку,  що відповідачОСОБА_1через ТОВ „Тополь М" розповсюдила недостовірну інформацію стосовно того,  що позивач знав про безкоштовне навчання свого підлеглого у національному університеті та про те,  що його підлеглий - ОСОБА_4 розповсюджував наркотики. Зазначена інформація визнана судом такою,  що не відповідає дійсності та ганьбить честь і ділову репутацію позивача.

З таким висновком суду погодитись не можна,  оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається,  що інформація,  яка була розповсюджена відповідачем ОСОБА_1 в засобі масової інформації стосовно того,  що підлеглий позивача безкоштовно навчався у національному університеті є цілком достовірною та підтверджується матеріалами справи.

Не можна погодитись і з висновком суду стосовно того,  що не відповідає дійсності інформація,  яка викладена в інтерв'ю,  відносно того,  що позивач не міг не знати про те,  що його підлеглий розповсюджує наркотики.

Судом встановлено,  що інформація відносно того,  що підлеглий позивача ОСОБА_4 розповсюджував наркотики,  є достовірними та підтверджується матеріалами справи,  зокрема вироком апеляційного суду Запорізької області відносно ОСОБА_4. Крім того,  в цій частині інтерв'ю відповідачем ОСОБА_1 була висловлена критична оцінка певних фактів,  її особиста думка та судження з цього приводу.

Відповідно до  ст.  37-1 Закону України „Про інформацію",  ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Зі змісту інтерв'ю вбачається,  щоОСОБА_1висловлювала своє судження стосовно того,  що позивач „не міг не знати про те,  що його підлеглий ОСОБА_4 розповсюджує наркотики",  тобто повинен був знати. Таким чином,  зазначена інформація не є фактом,  а лише судженням відповідача ОСОБА_1

Крім того,  задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди,  суд першої інстанції належним чином не обґрунтував ці позовні вимоги. Позивачем не надано суду жодного доказу,  якій би свідчив про те,  що інтерв'ю відповідача,  яке було викладено у засобі масової інформації,  якимось чином вплинуло на його ділову репутацію та спричинило йому моральні страждання.

Таким чином,  постановляючи судове рішення,  суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини,  які мають значення по даній справі,  висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та має місце недоведеність обставин,  які суд визнав встановленими. При цьому,  суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

3

За таких обставин,  колегія судців вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись  ст.  ст.  307,  309,  314,  316,  317 ЦПК України,  колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2007 року по цій справі скасувати в частині визнання відомостей,  що викладені в інтерв'ю під заголовком „Спрут" в газеті Наш город" № 29 від 21-28 липня 2005 року про те,  що ОСОБА_3знав про не обгрунтоване безкоштовне навчання свого підлеглогоОСОБА_3В. у національному університеті та про те,  що ОСОБА_3не міг не знати про те,  що його підлеглий - ОСОБА_4 розповсюджував наркотики,  такими,  що не відповідають дійсності,  ганьблять честь та ділову репутацію позивача і в частині стягнення з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3моральної шкоди в розмірі 1500 грн. Постановити в цій частині нове рішення про відмовуОСОБА_3у задоволенні його позовних вимог. Решту рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте воно може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.