УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.,
суддів : Бойчука І.В., Фединяка В.Д.,
секретаря Сем"янчук С.Й.,
з участю: адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
апелянтки ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
позивачки ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 березня 2007 року, -
встановила:
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення із житлового будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Івано-Франківського міськвиконкому про визнання незаконними рішення міськвиконкому, частково недійсними свідоцтв про право власності і свідоцтв про право на спадщину на домоволодіння та визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09.03.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про визнання факту вступу в управління і володіння спадковим майном та факту своєчасного прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8, визнання незаконним рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 09.12.1987 року за №382 „Про оформлення права власності на житлові будинки" в частині визнання права власності на ціле та на половину домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_9, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, яке видане 04.02.1988 року на ціле домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_9 в частині 1/2 частини, визнані частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 03.07.1991 року Івано-Франківською держнотконторою за реєстром №720 ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на домоволодіння АДРЕСА_1 в 1/2 та 1/4 частині, визнанні недійсними в 1/4 частині свідоцтва про право на спадщину, виданого Івано-Франківською держнотконторою на ім'я ОСОБА_5, визнанні за позивачкою права власності в порядку спадкування на 1/2 частину даного домоволодіння після смерті її матері ОСОБА_8 відмовлено.
Позов ОСОБА_6, ОСОБА_5 задоволено. Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх неповнолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з будинку АДРЕСА_1 Івано-Франківської міськради без надання іншого житлового приміщення.
Справа № 22-ц-538/2007р. Головуючий у І інстанції Попович С.С.
Категорія ЗО Доповідач Горблянський Я.Д.
2
На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що спірне домоволодіння належало її діду ОСОБА_10 і бабі ОСОБА_11 В цьому будинку проживали їхні діти: син - ОСОБА_9 і дочка - її мати ОСОБА_8 та вона з дня народження.
25.01.1982р. померла її баба ОСОБА_11, а 30.06.1983р. її син ОСОБА_9 отримав свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину домоволодіння, про що її мати не знала, а вона дізналася про це в кінці 1991 року.
Хоча станом на 30.06.1983р. ОСОБА_9 уже був власником 1/2 спірного домоволодіння, міськвиконком 9.12.1987р. визнає за ним право власності на ціле домоволодіння і на підставі цього рішення 04.02.1988р. той отримує свідоцтво про право власності на ціле домоволодіння. Однак суд таке рішення визнає правомірним. Також вважає неправильним твердження суду про те, що запис в погосподарській книзі сільради про відкриття окремого господарства ОСОБА_9 підтверджує право власності на частину домоволодіння, оскільки правовстановлюючим документом права власності на домоволодіння є свідоцтво про право власності, а не запис в погосподарській книзі. Суд безпідставно стверджує, що вона з матір'ю проживали по АДРЕСА_2, а не в спірному будинку. Безпідставним є твердження суду про те, що її мати не бажала успадковувати після смерті своєї матері, оскільки вона прийняла спадщину, але не оформила свої спадкові права, бо померла.
Оскільки суд неповно з'ясував обставини по справі, то просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в позові відмовити, а її зустрічний позов задовольнити.
Апелянтка ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову, відмовити в задоволенні позову позивачів-відповідачів. Відповідач ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу.
Позивачка-відповідачка ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнала, просить цю скаргу відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину по закону від 30.06.1983р. спадкоємцем майна ОСОБА_11, що складається з половини житлового будинку площею 20 кв.м. з відповідною частиною господарських споруд на підставі довідки Угорницької сільради від 17.06.1983р. за №624 став її син ОСОБА_9
Друга частина спірного будинковолодіння згідно погосподарських книг сільради вже належала ОСОБА_9
Тому Івано-Франківський міськвиконком своїм рішенням №382 від 09.12.1987р. право власності на все будинковолодіння по АДРЕСА_1 визнав за ОСОБА_9, оскільки половину будинковолодіння він успадкував після смерті останнього члена колгоспного двору, а половина вже була у його власності.
Суд не знайшов підстав для визнання даного рішення незаконним.
Згідно довідки Микитинецької сільради від 08.09.2004р. ОСОБА_9 проживав і був прописаний один у спірному будинковолодінні, а ОСОБА_3 згідно витягів з погосподарських книг Микитинецької сільради разом з матір'ю ОСОБА_8 проживала і була прописана по АДРЕСА_2, а після смерті матері успадкувала цей будинок.
Після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.1991 року спадкоємцями на спірне майно стали його сини ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем спірного будинковолодіння, тобто його частини, стала його мати ОСОБА_5
Також судом першої інстанції встановлено, що мати ОСОБА_3 не претендувала на спадкове майно, з заявою про прийняття спадщини не зверталася, тому
3
прийшов до висновку про те, що її законні права та інтереси не порушені, а тому відмовив у задоволенні її позовних вимог.
Встановивши в судовому засіданні, що сім'я ОСОБА_3 без належних на те законних підстав вселилася у спірне будинковолодіння, суд визнав таке вселення самовільним, а тому виселив ОСОБА_3 разом з іншими членами сім'ї з даного будинковолодіння без надання іншого житла відповідно до ст. 116 ЖК України.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судців, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.