УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В. А.
суддів: Матківського Р.Й.; Шишка А.І.
секретаря Пожар Р.В.
з участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2;
представника Коломийського ОМВК-ОСОБА_3
третьої особи-ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату на рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 січня 2007 р.,-
встановила:
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 31.01.2007 р. частково задоволено позов ОСОБА_1: її поновлено на посаді інспектора (спеціаліста) по обліку і бронюванню Коломийського об'єднаного міського війського комісаріату з 30.10.2006 року; з відповідача в користь ОСОБА_1 стягнуто 920 грн. втраченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1000 грн. моральної шкоди і 300 грн. витрат на юридичну допомогу; з третьої особи-ОСОБА_4 в користь Коломийського ОМВК стягнуто 920 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконним звільненням.
Місцевий суд дійшов до висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 п.1 КЗпП України проведено з порушенням чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 42; 184 КЗпП України. Крім того, суд 1-інстанції вважав, що фактично перед звільненням позивача змін в організації роботи Коломийського ОМВК не відбулось.
В апеляційній скарзі військовий комісар Коломийського ОМВК посилається на те, що висновки місцевого суду про фактичну відсутність змін в організації роботи міського військомату; про те, що позивачка являється матір'ю, яка одна виховує і утримує дітей віком до 14 років; про неврахування при її звільненні вимог ст. 42 КЗпП України не відповідають дійсним обставинам справи, є безпідставними. У зв'язку із викладеним апелянт просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1
Представник Коломийського ОМВК і третя особа апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали, вважаючи крім того, що міський військкомат не є належним відповідачем по даній справі, оскільки не являється юридичною особою.
Справа №22-ц-483/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Васильковський В.М.
Категорія 40 Доповідач Девляшевський В.А.
2
ОСОБА_1 та її представник доводи апеляційної скарги заперечили, вважаючи доведеним факт допущення порушень закону міськвійськоматом при звільненні позивачки, яка має статус матері, що виховує і утримує неповнолітніх дітей одна.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Розглядаючи дану справу, суд 1-інстанції не з'ясував чи має правовий статус юридичної особи Коломийський ОМВК і чи може ця установа бути відповідачем за позовом ОСОБА_1
З пояснень третьої особи-військового комісара, поданих документів вбачається, що Коломийський ОМВК є структурним підрозділом Івано-Франківського обласного військового комісаріату і не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Військовий комісар зазначив, що після 30.10.2006 року банківські рахунки Коломийського ОМВК були закриті, і з того часу розпорядником коштів є Івано-Франківський ОВК, який у випадку обгрунтованості позову ОСОБА_1 повинен був би виплатити їй кошти.
Приймаючи до уваги наведене істотне порушення процесуального законодавства, оскаржене рішення згідно ст. 311 частини 1 пункту 4 ЦПК України підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи місцевому суду необхідно виконати вимоги ст. 33 ЦПК України, детально з'ясувати, чи були дотримані при звільненні ОСОБА_1 вимоги норм КЗпП України, і зокрема ст. 42 КЗпП України, і в залежності від встановленого вирішити даний спір.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1; пунктом 4 частини 1 ст.ст. 311; 319 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату задовольнити частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 31 січня 2007 р. по даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня її проголошення.