ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.08.06 р.                                                                               Справа № 10/170                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Конрад  О.Б.- довіреність;

                  від відповідача –Латіпова  Ю.Ю. – довіреність; ;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом      Закритого  акціонерного  товариства  «РОСАВА» м.Біла Церква,

до відповідача Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «ХІМ ТЕК» м.Донецьк,  

про стягнення    39 000 грн.,  166,30  грн. -  3 %  річних  та  пені у сумі  2 109,12  грн. -   -

                                                                      

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Закрите  акціонерне  товариство «РОСАВА» м.Біла Церква,  з  позовом  до  відповідача, Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «ХІМ ТЕК» м.Донецьк, про  стягнення   заборгованості     у  сумі  41 274,42  грн., з яких 39 000грн.- сума  основного  боргу, 166,30  грн. -  3 %  річних  та  2 109,12  грн. - пені.

          

           В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на контракт № ХТ-1/18-01/06  від 18.01.2006 р. , рахунок  фактуру - № СФ 0000007  від 23.01.2006р.,   копію  платіжного доручення  №244 від 24.01.2006 р., невиконання  відповідачем зобов’язань   за  договором,  розрахунок суми пені  та 3% річних,  гарантійний лист №  5  від 20.02.2006 р.

Відповідач  у судовому засідання та відзиві  на позовну  заяву  від   № 143  від 19.05.2006 р. позовні  вимоги  не визнав. Пояснив, що  за  контрактом  позивач повинен  був отримати товар; договір  не  припинив  свою  дію, оскільки  строк  його дії  встановлений  до 01.07.2006 р., угода  про  розірвання  договору   між  сторонами  не  укладалась.

          Посилання  позивача  на  ст.625  Цивільного  кодексу  України  вважає  не обґрунтованим ,  оскільки,  грошових  зобов’язань   перед  позивачем  не мав,  розрахунок  пені  позивачем завищений.

          03.07.2006 р.  від  позивача  надійшло  клопотання  про  уточнення  до  позовних  вимог,  просить  зобов’язати   відповідача  повернути  грошові  кошти  у  сумі   39 000  грн.  на  підставі  ст.1212 Цивільного  кодексу  України;   стягнення  пені  та 3 % річних  підтримує.

          Заявлене  клопотання  суд  задовольнив  на  підставі  ст.22  Господарського  процесуального  кодексу  України  у  повному  обсязі.

       Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  документи,  заслухав   пояснення сторін,  оцінив докази за своїм внутрішнім  переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні   вимоги  підлягають  частковому  задоволенню  з   наступних   підстав.

Судом встановлено, що  18.01.2006 р. між  сторонами  був  укладений  контракт № ХТ-1/18-01/06, відповідно  до  якого  відповідач  зобов’язувався  продати,  а  позивач  придбати   поточний мазут М-40 виробництва ГПЗ  у  кількості 60 т.

Відповідно  до п.3.1. сторони  встановили умови  поставка товару СРТ станція  Роток  Південно – західної   залізниці.

Як  визначили  сторони у пункті 5.1. договору, покупець  (позивач) здійснює  передоплату  поставки  у  розмірі 50 %,  та 50 %  -  сплачує після  поставки протягом 3-х банківських  днів  від  дати  поставки.

 У пункті 3.3. сторони встановили,  що  продавець (відповідач)     здійснює  поставку   поставленої  партії  товару  протягом 8 днів   від  дати  перерахування 50 % грошових  коштів на рахунок продавця.

Як  убачається  з  матеріалів  справи,  відповідачем  був  наданий  рахунок-фактура № СФ- 0000007  від  23.01.2006 р.  на  суму  78 000  грн. (з ПДВ).

Відповідно  до  платіжного  доручення  № 244  від  24.01.2006 р.  позивач  перерахував  на  рахунок  відповідача  грошові  кошти  у  сумі  39 000  грн.  з  призначенням  платежу «Передоплата за мазут М-40 згідно рах. № СФ-000007  від 23.01.2006 р.».

Підставлю  звернення  позивача  до  суду  став  той  факт,  що  відповідачем  у  призначений  термін  товар  не  був  поставлений,  а  тому  у  нього  виникло  зобов’язання   по  поверненню  коштів  у  сумі  передоплати.

Крім  того,  просить  стягнути  з  відповідача   166,30  грн. -  3 % річних  за  користування  грошовими  коштами  від   з 02.02.206 р. до 25.03.2006 р., а  також    2 109,12  грн. пеню    за  прострочення  поставки  товару  на  підставі   п.9.4  контракту  з   02.02.2006 р.  

        Приймаючи  рішення  суд  враховує  наступне.  

         Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України, підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов’язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

          Положеннями  ст. 202 Цивільного  кодексу  України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як  визначено  положеннями  ст.173  Господарського  кодексу України, господарським  визначається зобов’язання ,  що  виникає між суб’єктами  господарювання та іншими  учасниками відносин у сфері  господарювання з  підстав,  передбачених   господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт   зобов’язаний  вчинити певну дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру на  користь іншого  суб’єкта  (виконати роботу,  передати  майно,  сплатити  гроші,  надати  інформацію  тощо).

Відповідно  до пункту 5.1. договору, покупець  (позивач) здійснив передоплату  поставки  у  сумі 39 000  грн.

Протягом  8 днів   від  дати  перерахування 50 % грошових  коштів на рахунок,  відповідач (постачальник)  не  виконав  прийняті  на  себе  зобов’язання .

Термін  дії  сторони   сплив  01.07.2006 р.

У  листі  № 5  від 20.02.2006 р.  відповідач  гарантував  позивачу  повернення  перерахованої  суми  авансу.

Положеннями  ст.1212. Цивільного  кодексу  України  визначено,  що  особа  зобов’язана    повернути  майно  тоді ,  коли  підстава,  на  які воно  було  набуте,  згодом  відпала.

За  вказаних  обставин ,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги  позивача  щодо повернення   авансового  платежу  у  сумі  39 000  грн.  обґрунтованими   та такими  що підлягають  задоволенню.

        Положеннями статті 230 Господарського кодексу України визначено,  що штрафними  санкціями  визначаються господарські санкції у вигляді  грошової  суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов’язаний  сплатити у разі порушення  ним  правил здійснення господарської  діяльності, невиконання  або  неналежного  виконання господарського  зобов’язання .

Як  визначили  сторони  у  п.9.4. угоди, у  випадку  прострочення  строків  поставки  товару, встановлених у пункті 3.3., продавець сплачує пеню  у  розмірі 0,3 % від вартості несвоєчасно поставленої  партії  товару.

Відповідно  до пункту 3.3.  продавець  зобов’язаний   був    протягом 8 днів   від  дати  перерахування 50 % грошових  коштів  поставити  товар.

Відповідно  до  платіжного  доручення  № 244 авансовий  платіж  позивач  здійснив  24.01.2006 р.

Таким  чином,  поставку  товару  відповідач  повинен  був  здійснити  до  01.02.2006  р.

Враховуючи  викладене,  суд  прийшов  до  висновку,  що відповідачем  було  допущено  порушення строків  поставки  товару.

Листами   № 489,   № 492,   № 497, які  були   направлені  відповідачем  на  адресу  позивача,  підтверджується  намір  продавця  здійснити  поставку  за договором, однак,   в  силу  погодних  умов,  строки  поставки товару  були  порушені.

На  підставі  викладеного,  з  урахуванням  застосування  позивачем  вірної  ставки  НБУ, суд  вважає,  що  позовні  вимоги  позивача  щодо  стягнення  пені   у  сумі  2 109,12  грн. за  порушення  строків  поставки  товару  обгрунтовані  та  підлягають  задоволенню.

При  розгляді   позовних  вимог  щодо стягнення  3 %  річних  у  сумі  166,30  грн.,  суд  виходить  з  наступного

Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов’язання, на  вимогу  кредитора  зобов’язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням   3 % річних від простроченої суми.

Як  убачається  з  умов  договору  у  відповідача  існувало  зобов’язання   перед  позивачем  по  поставці  товару.

Таким  чином,  суд  вважає,  що  прострочення  виконання  грошового зобов’язання   відповідач  не припускав,  таким чином позовні  вимоги  не обгрунтовані  та  не  підлягають  задоволенню.

       Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

       На підставі статей 11, 202, 625, 1212 Цивільного  кодексу  України,  статей  173, 230  Господарського кодексу України, керуючись статтями 22, 30, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

Частково  задовольнити  позовні  вимоги  Закритого  акціонерного  товариства «РОСАВА» м.Біла Церква,  заявлені до   Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «ХІМ ТЕК» м.Донецьк, про  стягнення  39 000 грн.,  166,30  грн. -  3 %  річних  та   пені   у  сумі   2 109,12  грн.

          Стягнути  з Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «ХІМ ТЕК» м.Донецьк  (983037, м.Донецьк, вул.Петровського, 4 а, р/р 26003004876000 в ДОД АППБ «Аваль» м.Донецька, МФО 335076, ЄДРПОУ  32857712),  на  користь Закритого  акціонерного  товариства «РОСАВА» м.Біла Церква  ( 09108, Київська обл., м.Біла Церква, вул.Леваневського, 91, р/р 26008046420052 в філії АКІБ «Укрсіббанка» КРУ м.Києва, МФО 300733, ЄДРПОУ  30253385),   39  000  грн.,  пеню  у  сумі 2 109  грн.

       У  стягнення  3 %  річних  у  сумі  166,30  грн. – відмовити.

       Стягнути  з Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «ХІМ ТЕК» м.Донецьк  (983037, м.Донецьк, вул.Петровського, 4 а, р/р 26003004876000 в ДОД АППБ «Аваль» м.Донецька, МФО 335076, ЄДРПОУ  32857712), на  користь Закритого  акціонерного  товариства «РОСАВА» м.Біла Церква  (09108, Київська обл., м.Біла Церква, вул.Леваневського, 91, р/р 26008046420052 в філії АКІБ «Укрсіббанка» КРУ м.Києва, МФО 300733, ЄДРПОУ  30253385), державне  мито  у  сумі  411,10 грн.  та   витрати   на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  у  сумі  117,52  грн.

         Видати накази після набуття рішенням законної сили.

         У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 21.08.2006р.

          

Суддя                                                                         Приходько І.В.